Справа № 22ц-2457/11
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого судді Шершуна В.В.
суддів Корніюк А.П., П’єнти І.В.
при секретарі Джафаровій Т.Б.
з участю представника ОСОБА_1 –ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2457 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку в спадковому майні, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
15 вересня 2010 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_1 Федорівни-сестри по матері, про визнання за ним права власності на 1/3 частку в спадковому майні матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кам'янець-Подільському та про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, яке було видане ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, виданого Першою Кам'янець-Подільською державною нотаріальною конторою 17 серпня 2010 року реєстр за №3-1206. В обґрунтування вимог вказує, що його мати ОСОБА_6 5 жовтня 1949 року вступила в шлюб з ОСОБА_5, після реєстрації шлюбу взяла прізвище ОСОБА_4.
За час шлюбу вони з чоловіком придбали частину будинку яке в даний час складає 29/100 від усього будинку за АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченого Першою Кам'янець-Подільською держнотконторою 24 вересня 1975 року реєстр за №5698. Після смерті матері, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємцями її майна були : її чоловік ОСОБА_5, сестра ОСОБА_1 та він, а тому він просив визнати за ним право власності на 1/3 частину в спадковому майні матері. Враховуючи той факт, що вітчим-ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і сестра ОСОБА_1 17.08.2010 року за реєстром № 3-1206 отримала в Першій Кам'янець-Подільській держвній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом на все майно спадкодавця, про що він взнав під час розгляду справи в суді, він звернувся з додатковим позовом про визнання недійсним вказаного свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки частка його матері в спадковому майні складала Ѕ від усієї частини будинку належної батькові і його права як спадкоємця, були порушені. Тим більше, що він після смерті матері звернувся в нотаріальну контору з заявою про прийняття ним спадщини ще 26.09.2007 року і не відкликав даної заяви.
_______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Шевцова Л.М. Справа № 22ц-2457
Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 37
Рішенням Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 лютого 2011 року позов задоволено частково. Постановлено визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом виданого першою Кам’янець-Подільською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 від 17 серпня 2010 року зареєстрованого в реєстрі за № 3-1206.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частину з 29/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель до нього по АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_8 оскаржила його в апеляційному порядку. Вона просить рішення скасувати і постановити нове рішення, яким в позові ОСОБА_3 відмовити, посилаючись при цьому на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянтка вказує, що задовольняючи позов, суд порушив вимоги ст. ст. 364, 369 ЦК України щодо виділення в натурі частки із сумісної власності, а також ст. 1218 і ст. 1226 ЦК України щодо виділення частки в спадковому майні, не заперечуючи при цьому факту звернення ОСОБА_3 до нотаріально контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері.
В зв’язку з цим, апелянтка вважає, що суд неправомірно визнав свідоцтво про право на спадщину недійсним в порядку ст. 1307 ЦК України. Крім того, апелянтка вказує, що позивач не оскаржив заповіт вітчима та того факту, що ОСОБА_4 заповіту не складала і її частка в майні в натурі не виділена. Разом з тим, на думку апелянтки суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач вимагав визнати право на спадкове майно, а суд, не визначав вартості цього майна виділивши позивачу його ідеальну долю.
Колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.
Згідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом вірно встановлено фактичні обставини справи дана їм правильна оцінка а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.
Так судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 Після її смерті позивач ОСОБА_3 звернувся в Першу Кам'янець-Подільську держнотконтору із заявою про прийняття ним спадщини, заява за №1079 була зареєстрована в книзі обліку і реєстрації спадкових справ 26.09.2007 року. Відповідачка ОСОБА_1 також подала заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4, зареєструвавши її в держнотконторі 22.08.2007 року за №936. Спадковим майном є- 29% житлового будинку із надвірними будівлями до нього за АДРЕСА_1. Вказана частина житлового будинку належала подружжю ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності згідно договору купівлі-продажу, посвідченого Першою Кам'янець-Подільською держноконторою 24.09.1975 року, реєстр за №5698. Частка ОСОБА_4 не була виділена в спільному майні із чоловіком ОСОБА_5, який також прийняв спадщину після неї і помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 70 Сімейного кодексу України частки майна дружини та чоловіка є рівними.
У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець. який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1297 ЦК України, якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Згідно ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини і ніяких обмежень в строках видачі такого свідоцтва немає.
Згідно ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду у випадках, коли цим свідоцтвом порушуються права та інтереси інших осіб. А тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що заперечення завідуючої першої Кам'янець-Подільської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 не заслуговують на увагу, оскільки спадкова справа після смерті ОСОБА_4 була заведена ще 22.08.2007 року. Після смерті ОСОБА_5 слід було з'ясувати чи є у нього дружина, а якщо в даній нотаріальній конторі заведена спадкова справа після смерті дружини, то нотаріус повинна була повідомити ОСОБА_3 про те, що буде видаватися свідоцтво про право на спадщину на все майно тільки після смерті ОСОБА_5 відповідачці по справі ОСОБА_1, однак цього не було зроблено. Крім того, судовий спір між спадкоємцями тривав з вересня 2008 року, про що було відомо нотаріусу, яка надавала в суд відповідні документи, а тим більше ОСОБА_1
Таким чином, суд обґрунтовано визнав позовну заяву ОСОБА_3 доведеною, а свідоцтво про право на спадщину, видане Першою Кам'янець-Подільською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 17.08.2010 року, реєстр за № 3-1206 частково недійсним.
Разом з тим, визнаючи свідоцтво про право на спадщину частково не дійсним, суд не вказав в якій саме частині це свідоцтво слід визнати не дійсним, а тому колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду і уточнити, що свідоцтво про право на спадщину необхідно визнати частково недійсним в частині в якій суд визнає право власності на спадщину за ОСОБА_3 При цьому судова колегія вважає за необхідне уточнити розмір цієї долі від усього будинку яка складає (29/100 : 6/1 = 29/600).
В решті, рішення суду відповідає матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги не вбачаються.
Посилання апелянти на порушення судом норм матеріального і процесуального права не ґрунтуються на законі.
Факт відсутності заповіту ОСОБА_4 не позбавляє ОСОБА_3 права на спадщину після її смерті, оскільки він як син ОСОБА_10 є спадкоємцем першої черги. Не має значення для справи і той факт, що ОСОБА_3 не оспорював заповіту ОСОБА_10, оскільки він вимагає спадщину не після його смерті, а після смерті матері.
Голослівним є і посилання апелянтки про те, що суд вийшов за межі позовних вимог, виділивши ОСОБА_3 ідеальну долю в домоволодінні, оскільки як видно з матеріалів справи ОСОБА_3 не вимагав виділення йому ідеальної частки в домоволодінні.
Колегія суддів також вважає, що твердження апелянтки про порушення судом першої інстанції вимог ст. ст. 364, 369 , 1218, 1226, 1301 ЦК України нічим не доведено і є голослівними.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 лютого 2011 року змінити, викласти його резолютивну частину в наступній редакції.
Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 на 29/600 (1/6 від 29/100) житлового будинку з відповідними частинами надвірних будівель по АДРЕСА_1.
Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, виданого першою Кам’янець-Подільською державною нотаріальною конторою від 17 серпня 2010 року зареєстрованого в реєстрі за № 3-1206 на ім’я ОСОБА_1 в частині 29/600 даного домоволодіння, право власності на яке визнано судом за ОСОБА_3
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання ним законної сили до Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий /підпис/ Судді /підписи/
З оригіналом згідно
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області В.В. Шершун