Справа № 22ц-2688/11
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого –судді Шершуна В.В.
суддів: Талалай О.І., Корніюк А.П.
з участю секретаря: Джафарової Т.Б.
позивача за первісним позовом: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
відповідача за первісним позовом: ОСОБА_3
представника відповідача: ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2688 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 07 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1, звертаючись з вказаним позовом, зазначала, що з 22 серпня 2008 року по 22 листопада 2010 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 В період шлюбу за спільні кошти –111500 грн. придбали автомобіль «Chevrolet Lacetti” державний НОМЕР_1, право власності на який просила визнати за відповідачем і стягнути на її користь 1/2 вартості в сумі 55750 грн.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 позовні вимоги зменшила і просила стягнути з відповідача 1/2 частину сплачених під час шлюбу коштів за автомобіль у сумі 27387 грн. 57 коп. Вимоги мотивувала тим, що на придбання автомобіля ОСОБА_3 була отримана позика. За час спільного проживання із спільних коштів погасили частину позики - 54775 грн. 14 коп. Ці кошти є спільним майном подружжя і вона має право на 1/2 їх частину.
_____________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Піндрак О.О. Справа № 22ц-2688 Доповідач: Талалай О.І. Категорія: № 46
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 07 червня 2011 року первісний та зустрічний позови задоволено частково. Залишено у власності ОСОБА_3 автомобіль «Chevrolet Lacetti” державний НОМЕР_1, у власності ОСОБА_1 - телевізор «Соні Бравіа»вартістю 2500 грн., відеоплеєр Filips»- 200 грн., мобільний телефон «Нокіа»- 600 грн., на загальну суму 3300 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за частку в спільному майні подружжя в сумі 24237 грн. 57 коп. та 362 грн. 37 коп. понесених судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 425 грн. 37 коп. понесених судових витрат.
ОСОБА_3, не погоджуючись з рішенням суду, в апеляційній скарзі просить його скасувати. Посилається на незаконність і необґрунтованість рішення суду, неправильне застосування норм матеріального права. Судом не взято до уваги те, що позика на автомобіль погашена частково за рахунок його особистих коштів, подарованих батьками. Після припинення подружніх відносин позику виплачує сам. Сплата адміністративних витрат за договором позики не підлягає розподілу між подружжям, оскільки ці кошти не входять у вартість автомобіля.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 і його представник апеляційну скаргу підтримали. ОСОБА_1 та її представник визнали апеляцію необґрунтованою.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення з наступних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 п. 3 і п. 4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під час зареєстрованого шлюбу придбали автомобіль «Chevrolet Lacetti” державний НОМЕР_1. На придбання автомобіля ОСОБА_3 була отримана позика від ТзОВ «Благо-Інвест»згідно договору від 14 січня 2009 року. За час спільного проживання із спільних коштів сторони погасили частину позики в сумі 54775 грн. 14 коп. Ці кошти є спільним майном подружжя та підлягають розподілу.
Проте, погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він є необгрунтованим і таким, що не відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 22 серпня 2008 року по 22 листопада 2010 року. Припинили спільне проживання 10 липня 2010 року.
13 січня 2009 року на підставі договору № 614508-S00483 ОСОБА_3 був придбаний автомобіль «Chevrolet Lacetti”, вартість якого оплатило ТзОВ «Благо-Інвест». Відповідно до умов договору (п.3.1) право власності на автомобіль виникає з моменту державної реєстрації. Транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_3 15 січня 2009 року. 14 січня 2009 року між останнім і ТзОВ «Благо-Інвест»був укладений договір позики № 255/09, згідно якого товариство надало ОСОБА_3 позику в сумі 125000 грн. на придбання автомобіля з кінцевим терміном повернення 15 грудня 2018 року.
Згідно ч. 3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
За загальним правилом майно, придбане подружжям за кошти, отримані за договором позики є спільною власністю чоловіка та дружини.
Відповідно до ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї. Це означає, що дружина та чоловік незалежно від припинення шлюбу мають рівні права та обов’язки щодо спільно нажитого у шлюбі майна, оскільки розірвання шлюбу не звільняє подружжя від зобов’язань за договором позики.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в пунктах 23, 24 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї (ч. 4 ст. 65 СК України).
Таким чином, боргові зобов’язання перед позикодавцем несуть як чоловік, так і дружина, а не тільки той із подружжя, хто підписав договір позики.
Суд першої інстанції вказані норми закону не врахував та не вірно визначився із характером спірних правовідносин.
Спільним майном подружжя ОСОБА_3 є автомобіль «Chevrolet Lacetti” державний НОМЕР_1, а не частина коштів, сплачених в рахунок повернення позики.
Відповідно позовні вимоги ОСОБА_1 про розподіл цих коштів задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 07 червня 2011 року в частині первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя –стягнення 27387 грн. 57 коп. (1/2 частина внесених платежів за автомобіль) відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: (підпис) Судді: (підписи)
Вірно:
Суддя: