Справа № 2-276/11

                                                       РІШЕННЯ

                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

04.08.2011           Каланчацький районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді                                        Максимович  І.  В.

при секретарі                                                  Максимовій О.Г.  

представник позивача                                   ОСОБА_1

представник відповідача                               ОСОБА_2                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Каланчак цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4,  третя особа на стороні позивача Каланчацька селищна рада Херсонської області про усунення перешкод користування земельною ділянкою,  

ВСТАНОВИВ:

       Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов»язати  відповідача ОСОБА_4 відновити первісний стан земельної ділянки, який існував до порушення його права та відновити межі, які існували з моменту винесення в натуру меж земельної ділянки.

      В ході розгляду справи позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_1, яка діє згідно договору-доручення від 09.03.2011 року уточнили свої позовні вимоги та просили  зобов»язати ОСОБА_4 відновити межі земельних ділянок по АДРЕСА_1, і АДРЕСА_2, які існували до порушення права ОСОБА_3 користування земельною ділянкою, повернувши ОСОБА_3 в користування земельну ділянку, шляхом знесення самочинно збудованих на ній господарських споруд та будівель. Встановити, що від стіни будинку АДРЕСА_2, розташованого по вул.. Першотравневій, належного ОСОБА_3 до межі з присадибною ділянкою ОСОБА_4 по всій довжині присадибної земельної ділянки повинна існувати відстань 4,80 м.

     В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_1 позов підтримали та пояснили, що відповідно наказу № 140 від 29 червня 1982 року Радгоспу «Жовтневий»позивачу виділено 0,15 га присадибної ділянки землі, для побудови будинку. Після виділення земельної ділянки, в натурі встановлено межі ділянки з сусідами: ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_4, про що 16 листопада 1982 року було складено  Акт виносу в натуру меж земельної ділянки та забивки будов. У відповідності до всіх державних будівельних норм державним технічним бюро складено проект забудови земельної ділянки, де чітко у відповідності до меж та розміру земельної ділянки був здійснений розрахунок побудови будинку та всіх обслуговуючих та господарських споруд і даний проект погоджено архітектором Каланчацького району Херсонської області. Проектом чітко визначено, що від стіни будинку позивача до межі земельної ділянки, належної  відповідачу ОСОБА_4 встановлено відстань в 4,80 м, яка постійно використовувалась позивачем для заїзду великогабаритними машинами, а також трактором для обробітку власного городу, оскільки заїзд з іншого боку до його городу не можливий.  На протязі тривалого часу відповідач поступово зводив господарські споруди та побудови, порушуючи встановлену межу, яка згідно технічної документації становила  4,80 м від будинку, а на даний час становить лише 2 м., про дане порушення неодноразово попереджався в усній формі  позивачем.  Відповідно до проекту забудови по типовому проекту житлового будинку № 182-31-31/67 розмір земельної ділянки становить 23,8 м по вулиці Першотравневій, № 6 (змінено на АДРЕСА_2  згідно довідки Каланчацької селищної ради Каланчацького району Херсонської області №1531 від 22.04.2011)  та  25,4 м в її кінці земельної ділянки.  Згідно Акту обстеження земельної ділянки від 12.04. 2011 року  на момент перевірки розмір земельної ділянки складав 22,4 м. Дане порушення меж виникло шляхом втручання  відповідачем ОСОБА_4, а саме побудовою господарських споруд шляхом захоплення земельної ділянки в межах 3 м. В 2011 році позивач має намір приватизувати земельну ділянку. Оскільки він позбавлений частини земельної ділянки, наданої йому в користування, то приватизація в межах 0,15 га не відповідатиме дійсним розмірам земельної ділянки, в зв»язку з тим, що в  користуванні позивача знаходитиметься менший розмір земельної ділянки, однак приватизація фактично буде здійснюватися для нього в розмірі 0,15 га. Позивач ОСОБА_3 вважає, що його право щодо земельної ділянки порушено, а тому змушений  звернутися   до суду   з даним   позовом.

       Представник відповідача ОСОБА_2, який діє згідно довіреності від 18.04.2011 року в судовому засіданні позов не визнав та надав заперечення, в якому зазначив, що заявлений позивачем ОСОБА_3 позов є безпідставним та необґрунтованим, оскільки відновлення меж між земельними ділянками по АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 у відповідності до вимог ч.3 ст. 158 ЗК України є очевидним, що даний земельний спір не відноситься до виключної компетенції суду, а вирішується відповідними органами самоврядування. І зазначив, що відповідно до акту обстеження земельних ділянок по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 від 25 .02.2011 року  спір між сторонами вирішено. В зв»язку з незгодою позивача з зазначеним актом, даний спір необхідно вирішувати відповідно КАС України.

      Представник третьої особи на стороні позивача - Каланчацької селищної ради ОСОБА_8, який діє згідно доручення на ведення справ у суді від 15.11.2010 року, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково та пояснив, що сторони в справі користуються даними земельними ділянками згідно відповідних документів, наданих для забудови будинків. На початку 2011  року гр.. ОСОБА_4 відповідно до своєї заяви отримала згідно рішення Каланчацької селищної ради від 28.01.2011 року №48 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд загальною площею 0,15 га та 0,25 га для ведення господарства  в оренду. На даний час ні одна із сторін земельні ділянки, які розташовані по АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2, а тому сторони без відповідного дозволу не мали права здійснювати різні забудови на даних земельних ділянках, оскільки вони належать Каланчацькій селищній раді Каланчацького району Херсонської області.

        Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, матеріали інвентарних справ БТІ на домоволодіння сторін, та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

        Відповідно до наказу Радгоспу «Жовтневий»№ 140 від 29 червня 1982 року позивачу ОСОБА_3 виділено 0,15 га присадибної ділянки землі, для побудови будинку. Згідно Акту виносу в натуру меж земельної ділянки та забивки будов від 16.11.1982р. встановлено межі ділянки з сусідами: ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_4. Відповідно до проекту забудови по типовому проекту житлового будинку № 182-31-31/67 розмір земельної ділянки становить 23,8 м по вулиці Першотравневій, № 6 (змінено на АДРЕСА_2  згідно довідки Каланчацької селищної ради Каланчацького району Херсонської області №1531 від 22.04.2011) та  25,4 м в її кінці земельної ділянки. Згідно Акту обстеження земельної ділянки від 12.04. 2011 року  на момент перевірки розмір земельної ділянки складав 22,4 м., зазначене порушення меж виникло шляхом втручання  відповідачем ОСОБА_4, а саме побудовою господарських споруд шляхом захоплення земельної ділянки в межах 3 м.

       Відповідно до рішення Каланчацької селищної ради від 28.01.2011 року №48 відповідачем ОСОБА_4 отримано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд загальною площею 0,15 га  та 0,25 га для ведення господарства  в оренду.

       Здійснення позивачем ОСОБА_3 приватизації земельної ділянки в розмірі 0,15 га, наданою в постійне користування для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується довідкою Каланчацької селищної ради Каланчацького району Херсонської області №136 від 26.04. 2011 року, не можливо.  Позивач ОСОБА_3 в зв»язку з приватизацією  відповідачем ОСОБА_4 земельної ділянки буде позбавлений частини земельної ділянки наданої йому в користування і приватизація в межах 0,15 га не відповідатиме дійсним розмірам земельної ділянки, оскільки в  користуванні позивача знаходитиметься менший розмір земельної ділянки, однак приватизація фактично здійснюватиметься для позивача  в розмірі 0,15 га.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

      Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов»язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки  здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобіганню вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав та визнання недійсним рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

     Ухвалою від 06.06.2011 року Каланчацьким районним судом Херсонської області  під головуванням судді Максимовича І.В. по даній справі залучено в якості третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3, яка не заявляє самостійних вимог Каланчацьку селищну раду Херсонської області.

   Допитані в судовому засіданні  свідки:  ОСОБА_7 –головний спеціаліст-державний інспектор з охорони та використання земель у Каланчацькому районі Херсонської області та ОСОБА_10 - інженер-землевпорядник Каланчацької селищної ради пояснили, що громадянин ОСОБА_3 звернувся до Каланчацької селищної ради з заявою про обстеження земельної ділянки, яка знаходиться в його постійному користуванні. На підставі даної заяви 12.04.2011 року  було проведено обстеження даної земельної ділянки, про що складено АКТ обстеження земельної ділянки, яка знаходиться в адміністративних межах Каланчацької селищної ради Каланчацького району, АДРЕСА_2.

     Згідно ст. ст.14, 41 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається громадянами… виключно відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності на землю.

     Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила,  що вона є дружиною позивача  і вони разом з позивачем купили у літньої жінки кухню, а потім взяли дозвіл на забудову житлового будинку. За час їхньої відсутності з позивачем за основним місцем проживання в зв»язку з сімейними обставинами, відповідачем ОСОБА_4 без погодження було здійснено перенесення огорожі з межі  земельних ділянок, якими вони користуються, на частину земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні позивача, а потім відповідачем згодом будувались різні господарські споруди. Позивачем на адресу відповідача неодноразово робились зауваження про усунення даного порушення.

      В ході судового засідання також було допитано свідка ОСОБА_12, яка пояснила, що з дозволу попередніх власників АДРЕСА_2, у яких позивачем ОСОБА_3 згодом куплено кухню, вона тривалий час користувалась земельною ділянкою в розмірі 5 соток. В подальшому ОСОБА_3 заборонив їй користуватись земельною ділянкою в зазначеному розмірі, погрожуючи фізичною розправою, оскільки він став господарем.

       Згідно ст. 377 ЦК України до особи яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку , на якій вони розміщені, без змін її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

      Допитані в ході судового засідання свідки: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 пояснили,  що вони є  рідною донькою та зятем відповідача ОСОБА_4. Їх мати ОСОБА_4 відповідач у справі проживає в АДРЕСА_1 з 1953 року. В 2011 році ОСОБА_4 вирішила приватизувати земельну ділянку, яка знаходиться в її постійному користуванні, на що позивачем у справі було надано відмову про підпис відповідних документів. Стосовно сараю свідки зазначили, що це дійсно не капітальна споруда, однак огорожа на межі не переставлялась, а тільки ремонтувалась і позивач ОСОБА_3 має достатньо місця для проїзду технікою для обробітку свого городу.

       Допитаний в судовому засіданні в якості спеціаліста ОСОБА_15 –головний архітектор Каланчацького району Херсонської області  пояснив, що діючим законодавством України до 2010 року передбачалась спрощена система про надання дозволу на будівництво. Будівельний паспорт слугував дозволом на початок будівництва. З прийняттям Закону України «Про містобудівну діяльність»будівництво здійснюється тільки з дозволу державного архітектора. Форма  будівельного паспорту затверджена діючим законодавством України. Оскільки будівництво сторонами здійснювалось до 2010 року тому  основним та єдиним документом у сторін є будівельно-технічні паспорта.

     Згідно ст. 376 ЦК України житлові будівля,  споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила, або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.  

     В ході судового розгляду представником позивача ОСОБА_1 заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи копії ухвали Каланчацького районного суду Херсонської області по справі № 2-а-1512/11 від  20.07.2011 р. про закриття провадження у справі  за позовом ОСОБА_3 до Каланчацької селищної ради Херсонської області про скасування акту обстеження земельної ділянки (погодження меж між ОСОБА_3 та ОСОБА_4), оскільки спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

    На  підставі  вищевикладеного  суд,  дійшов висновку, що  позов   підлягає  задоволенню.   

      Керуючись ст. 152, 158 ЗК України, ст. 376, 377 ЦК України,  ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

      Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа на стороні позивача Каланчацька селищна рада Херсонської області  про усунення перешкод користування земельною ділянкою, задовольнити.

     Зобов»язати ОСОБА_4 відновити межі земельних  ділянок по АДРЕСА_1, і АДРЕСА_2, які існували до порушення права ОСОБА_3 користування земельною ділянкою, повернувши ОСОБА_3 в користування земельну ділянку, шляхом знесення самочинно збудованих на ній господарських споруд та будівель.

    Встановити, що від стіни будинку АДРЕСА_2, належного ОСОБА_3 до межі з присадибною ділянкою ОСОБА_4 по всій довжині присадибної земельної ділянки повинна існувати відстань 4,80 м.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до  апеляційного суду Херсонської області, через Каланчацький районний суд шляхом подачі  апеляційної скарги протягом  10 днів з дня проголошення рішення, або в порядку  ч.1 ст. 294 ЦПК України.

          Суддя:                                                                                          Максимович  І.  В.

                        Повний текст рішення виготовлено 08 серпня  2011 року.