АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-504/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : ст.185 ч.2,
ст.186 ч.2 КК України Чечот А.А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Торопенко М. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2011 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоТоропенка М.В
суддів Шкреби Р.Д.,, Биби Ю.В
з участю
прокурораСвищ Л.А.
з участю засудженого ОСОБА_6
з участю адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_6 та прокурора, який затверджував обвинувальний висновок по справі на вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 14.10.2010 року, яким
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця с.Слобківка Уманського р-ну Черкаської обл., жителя м.
Черкаси АДРЕСА_1, громадянина України, українця,
освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого
1)22.12.2005 р. Соснівським районним судом м.Черкаси за ст. 185 ч.1, ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі. Згідно ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки.
2) 29.05.2007 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ст.ст.357 ч.3, 358 ч.1, 358 ч.3, 342 ч.2,190 ч.2, 70,71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 22.04.2008 року вирок змінений. Відмінено ст.342 ч.2 КК України та вважати засудженим за ст.357 ч.3, 358 ч.1, 358 ч.3,190 ч.2, 71,70 КК України до 3 років 1 міс. позбавлення волі та звільнився з місць позбавлення волі 25.06.09р. по закінченню строку покарання.
засуджений за
- ч. 2 ст.186 КК України до 5 ( п'яти ) років позбавлення волі.
- ч.2 ст.185 КК України до 2 ( двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, кінцево визначити покарання у вигляді 5( п'яти ) років позбавлення волі
Міру запобіжного заходу залишено попередньо – тримання під вартою.
Стягнено з засудженого на користь ОСОБА_8 матеріальну та моральну шкоду в сумі 4005 грн.
Стягнено з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду в сумі 3367,48 грн.
Стягнено з засудженого витрати за проведення по справі судово – товарознавчої експертизи в сумі 150, 24 грн.
Доля речових доказів по справі вирішена відповідно до вимог ст.81 КПК України.
в с т а н о в и л а :
Згідно вироку суду першої інстанції ОСОБА_6 засуджено за те, що повторно, 06.08.2009 року близько 8 годин 15 хвилин, знаходячись в дворі будинку 99 по вул.Смілянській в м. Черкаси та маючи умисел на заволодіння чужим майном, підійшов сзаду до гр-ки ОСОБА_8 та схопивши правою рукою, вирвав у неї з лівої руки гаманець та мобільний телефон, таким чином умисно, із корисних спонукань, без застосування насильства, відкрито заволодів особистим майном гр-ки ОСОБА_8, та заволодів майном на загальну суму 961 грн. 47 коп., чим завдав потерпілій матеріальної шкоди та з викраденим з місця скоєння злочину зник.
Він же, повторно, 08.08.2009 року близько 16 год., знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, де у нього виник умисел на таємне заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що власник квартири ОСОБА_10 знаходиться на балконі кухні і не спостерігає за його діями та маючи вільний доступ до чужого майна, зайшов в жилу кімнату квартири, звідки умисно, таємно із корисливих спонукань, викрав особисте майно гр-ки ОСОБА_9, чим спричинив потерпілій матеріальний збиток на вказану суму та з викраденим з місця скоєння злочину зник.
На вказаний вирок суду прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, подав апеляцію в якій просить скасувати вирок суду з підстав невідповідності призначеного ОСОБА_6 покарання тяжкості злочину та особі засудженого за м'якістю і постановити новий вирок, збільшивши покарання до 6 років позбавлення волі, а в доповненні до апеляції просить виключити обтяжуючу обставину «повторність», а що стосується цивільного позову, то також просить вирок суду в цій частині скасувати і направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, так як суд не мотивував свої висновки в цій частині.
Засуджений ОСОБА_6 також подав апеляцію на вирок суду та внесених до неї відповідних доповненнях, заперечив проти задоволення апеляції прокурора, та просить скасувати вирок суду і направити справу на новий судовий розгляд з підстав однобічності та неповноти досудового та судового слідства, так як він крадіжки та грабежу не вчиняв, що привело до неправильного висновку суду про його засудження, і його оговорили ОСОБА_10 та ОСОБА_11
Крім того, як вказує засуджений, було порушено його право на захист.
Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію, та заперечив проти задоволення апеляції засудженого, думку засудженого та адвоката в підтримання апеляції та заперечення проти задоволення апеляції прокурора, вивчивши матеріали кримінальної справи, перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню частково, а апеляція засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_6 у вчиненні ним крадіжки та грабежу чужого майна, при обставинах наведених у вироку, відповідає фактичним матеріалам справи та ґрунтується на доказах досліджених в судовому засіданні і наведені у вироку як такі, які судом першої інстанції досліджені всебічно, повно і об'єктивно.
Всі обставини справи були детально розглянуті судом першої інстанції, що підтверджується наведеними у вироку доказами про вчинення злочинів саме засудженим, показами самого ОСОБА_6 даними ним на досудовому слідстві, показами потерпілих, свідків – ОСОБА_10 поясненнями ОСОБА_11Даними протоколів відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_6 де він добровільно розказав і показав при яких обставинах вчинив грабіж та крадіжку чужого майна у потерпілих, даними протоколів явки з повинною та висновком судово – товарознавчої експертизи про вартість викраденого чужого майна у потерпілих.
Так, мотивуючи висновки про винність ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів суд обгрунтовано поклався на показання самого засудженого, які він давав під час досудового слідства.
Аналізуючи вищевикладені показання засудженого, суд першої інстанції у вироку навів зміст цих показань, оскільки дані показання відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з іншими зібраними по справі доказами. Зокрема, дані показання ОСОБА_6, узгоджуються з показами самих потерпілих про викрадення у них речей, перелічених останніми.
Посилання засудженого в своїй апеляції та доповненнях до неї, що не з'ясовані всі обставини справи, а кримінальну справу сфальсифіковано, колегія суддів вважає безпідставними і надуманими з ціллю уникнення відповідності за вчинені злочини, так як кримінальна справа відносно ОСОБА_6 розглянута об'єктивно, повно і всебічно і судом досліджені всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного її вирішення і суд вжив всіх заходів для перевірки всіх доказів по справі, та в межах своїх прав дав цим доказам оцінку з урахуванням вимог ст. 67 КПК України.
Колегія суддів також вважає, що доводи апеляції засудженого про скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд – з підстав порушення норм КПК, а саме з підстав того, що порушено право ОСОБА_6, на захист судом апеляційної інстанції, як під час досудового та судового слідства, не встановлено, а тому такі доводи останнього є необґрунтованими, надуманими та як такі, які не відповідають дійсним обставинам справи. А тому задоволенню не підлягають.
Про застосування до ОСОБА_6 в ході досудового слідства фізичного впливу та насильства працівниками міліції спростовуються матеріали перевірок по заявах самого ОСОБА_6 органами прокуратури Соснівського району м.Черкаси та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції.
Виходячи з вищевикладених обставин справи, з сукупності доказів, які отримали відповідну оцінку в вироку, суд правильно кваліфікував дії засудженого за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 187 КК України.
Не підлягають задоволенню і доводи засудженого ОСОБА_6 в тій частині, що суд першої інстанції в порушення вимог КПК не надав можливість, після проголошення вироку, ознайомитись з протоколом судового засідання та матеріальним кримінальної справи.
Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст.ст. 88, 349 КПК України, надав таку можливість засудженому ОСОБА_6, але останній не скористався своїм правом навмисно затягуючи час ознайомлення, про що свідчить складання судом графіку ознайомлення останнього з матеріалами справи та наявність складеного акту про те, що ОСОБА_6 17.05.2011 року відмовився від ознайомлення з матеріалами справи та протоколом судового засідання.
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що ті зауваження на протокол судового засідання які подав ОСОБА_6 були розглянуті судом у відповідності до вимог ст. 88-1 КПК України.
Колегія суддів також вважає, що апеляційні вимоги прокурора, щодо м'якості покарання призначеного ОСОБА_6 задоволенню не підлягає, так як при призначені покарання суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, обставини справи, дані про особу засудженого.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин справи, даних про особу засудженого, обставин обтяжуючих покарання, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що мета покарання, передбачена ч.ч. 2, 3 ст. 50 КК України, може бути досягнута при призначені ОСОБА_6 міри покарання у вигляді позбавлення волі. А тому висновок суду є законним і обґрунтованим, а доводи апеляції прокурора про призначення ОСОБА_6 надмірно м'якого покарання є не переконливим та не підлягають задоволення. Призначене ОСОБА_6 покарання відповідає вимогам кримінального закону, є необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів і призначено в межах санкцій ч.1 ст. 187 ч.3 ст. 185 КК України та з застосуванням ст. 70 КК України.
Крім того, доповнення до апеляційної скарги прокурора, в частині виключення обтяжуючої обставини «повторність» та скасування вироку в частині вирішення цивільного позову, з направленням на новий судовий розгляд, підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із вироку суду, задовольняючи позовні вимоги потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_10 суд не вмотивував свої висновки.
Відповідно до ст. 334 КПК України суд має навести у вироку мотиви прийнятого рішення про задоволення чи відхилення цивільного позову або про покладення на засудженого обов'язку відшкодувати шкоду, зазначивши, якою дією чи бездіяльністю її заподіяно, якими доказами це підтверджується, а також навести відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню, вказати матеріальний закон, на підставі якого вирішено цивільний позов.
При таких обставинах апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення, а апеляцію засудженого слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 362,365 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково, а апеляцію засудженого ОСОБА_6 – залишити без задоволення.
Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_6 змінити, виключивши із мотивувальної частини вироку обтяжуючу обставину – «повторність», та скасувати вирок в частині вирішення цивільного позову, а позовні вимоги направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, в іншому складі суддів
Головуючий :
Судді :