АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-1723/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 45 Черненко В.О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоСіренка Ю.В.
суддівПальонний В.С., Міщенко С.В.
при секретаріБурдукова О.В.
з участю прокурора Приходько Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу прокурора Городищенського району на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 19 квітня 2011 року у справі за позовом прокурора Городищенського району, що діє в інтересах ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Орловецька», треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Управління агропромислового розвитку Городищенської райдержадміністрації, відділ Держкомзему у Городищенському районі про стягнення боргу за оренду земельної ділянки (паю), заслухавши прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги -
в с т а н о в и л а :
В лютому 2011 року прокурор Городищенського району в інтересах ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Птахофабрика Орловецька», треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Управління агропромислового розвитку Городищенської райдержадміністрації, відділ Держкомзему у Городищенському районі про стягнення боргу за оренду земельної ділянки (паю), посилаючись на те, що до прокуратури Городищенського району звернулася ОСОБА_6 із письмовою заявою про те, що ТОВ «Птахофабрика Орловецька», яке орендує у неї земельну ділянку загальною площею 1,73 га ріллі згідно договору від 12 вересня 2006 року, порушує умови договору, а саме п. 9 в частині орендної плати за землю. На підставі даного договору оренди землі між сторонами виникли певні права та зобов'язання, а саме орендодавець повинен в належний термін передати земельну ділянку для орендування, а орендар у свою чергу прийняти та сплачувати орендну плату у встановлений строк та у належній формі за використання даної земельної ділянки.
Згідно Указу Президента України від 2 лютого 2002 року №92 із внесеними змінами від 19 серпня 2008 року №725 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток(паїв) визнано одним із приоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектору економіки забезпечення підвищення рівня, соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок с/г призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 % відсотка визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.
Так, станом на 7 лютого 2011 року орендарем не виконано вимог вищевказаного Указу
Президента України від 19 серпня 2008 року №725 та не збільшено плату за оренду земельної
ділянки до 3 % від вартості земельної ділянки.
З копії розрахункових відомостей та пояснень ОСОБА_6 вбачається, що керівництвом, ТОВ «Птахофабрика Орловецька», їй, в рахунок орендної плати влітку 2010 року було видано 300 кілограм зерна пшениці, а ще 300 кілограм, згідно вищезазначеного Указу Президента України, не видано. Ніяких послуг товариством, ОСОБА_6, не надавалося.
Разом із цим, згідно довідки виданої начальником управління агропромислового розвитку Городищенської райдержадміністрації, вартість 1 тонни пшениці складає 1200 гривень, а вартість 1 тонни ячменю - 1100 гривень.
Згідно договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 16181,96 гривень. Таким чином, згідно розрахунку (16181,96 грн. х 3% = 485,45 грн.) орендна плата становить 485 грн. 45 коп.
Прокуратурою Городищенського району 13 січня 2011 року, генеральному директору ТОВ «Птахофабрика Орловецька» було внесено припис про усунення порушень Закону України «Про оренду землі», але до цього часу вимоги припису прокурора району керівництвом товариства не виконано.
Посилаючись на вказані обставини, з урахуванням уточнених позовних вимог прокурор просив стягнути з ТОВ «Птахофабрика Орловецька» на користь ОСОБА_6 заборгованість за оренду земельної ділянки в розмірі 304 грн. 50 коп.
Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 19 квітня 2011 року в задоволені позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі прокурор Городищенського району, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в порядку статті 303 ЦПК України, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з таких підстав.
По справі встановлено, що ОСОБА_6 на підставі державного акту про право власності на землю НОМЕР_1 є власником земельної ділянки площею 1,73 га.
12 вересня 2006 року ОСОБА_6 та відповідач уклали договір оренди цієї земельної ділянки строком на 5 років для ведення сільськогосподарського виробництва.
За умовами цього договору орендар зобов’язувався сплачувати орендодавцю плату в серпні, а остаточний розрахунок проводити до 31 грудня поточного року в розмірі 1,5 % від проіндексованої грошової оцінки, яка здійснюється у грошовій, натуральній або відробітковій формі.
Відповідно до частин 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.
Після досягнення сторонами домовленості з питань орендної плати та інших істотних умов, передбачених ч.2 ст.14 Закону України «Про оренду землі», підписання договору оренди та його реєстрації він набуває чинності та може бути змінений лише за взаємною згодою сторін, зокрема і в частині розміру орендної плати (ст. 638 ЦК України, ст.ст. 16, 21 25 Закону України «Про оренду землі»).
ОСОБА_6 до відповідача з приводу зміни умов укладеного договору оренди не зверталась.
Взаємної згоди сторін на зміну умов договору між сторонами досягнуто не було.
Договором оренди передбачена натуральна форма орендної плати і ОСОБА_6 за згодою отримувала від відповідача в 2010 році орендну плату у натуральній формі.
Відповідач перед ОСОБА_6 заборгованості за договором по сплаті орендної плати не має.
Пунктом 1 Указу Президента України № 92 від 2 лютого 2007 року (в редакції Указу № 725 від 19 серпня 2008 року) визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запровадження плати за орендну земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 % визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.
Зазначена норма Указу, зміни до якого були прийняті після укладення сторонами договору, має рекомендаційний характер та не містить посилань, що дія Указу поширюється на договори, укладені до набрання ним чинності, а тому не може бути підставою вважати, що у відповідача виник обов’язок в односторонньому порядку внести зміни до договору оренди та збільшити розмір орендної плати до 3% величини нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки.
Оскільки відповідач виконує умови договору належним чином, то висновок суду про відсутність порушеного права ОСОБА_6 за захистом якого було спрямоване звернення до суду є правильним.
Посилання прокурора на невиконання відповідачем Указу Президента від 19 серпня 2008 року та заборгованість його перед ОСОБА_6 за договором оренди по сплаті орендної плати не грунтуються на законі.
З огляду на це колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та характер спірних правовідносин, правильно застосував норми матеріального права, що їх регулюють та ухвалив правильне по суті і справедливе рішення про відмову в позові.
Доводи апеляційної скарги були предметом перевірки суду першої інстанції і не дають підстав для її задоволення, оскільки ґрунтуються на неправильному трактуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу прокурора Городищенського району Черкаської області відхилити, а рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 19 квітня 2011 року у даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :