28.07.2011                                                   Справа №  2-438/11

Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М   У К Р А І Н И

28 липня 2011 року                                      м. Звенигородка

          Звенигородський районний суд Черкаської області

               у складі: головуючого судді    Гончаренко Т.В.

                         при секретарі        Блискавки А.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

          Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом. Позов обгрунтовує тим, що вони фактично припинили сімейно-шлюбні стосунки, ведення спільного господарства. Причиною було те, що вони мають несумісні характери, що було підставою для постійних сварок і непорозумінь. Відновлювати сімейно-шлюбні стосунки не бажає. Питання про поділ спільного майна подружжя та утримання неповнолітніх дітей сторони вирішать окремо. Після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище ОСОБА_1.

          За ухвалою суду справа розглянута без участі сторін, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи сторони в судове засідання не з’явились, звернулись до суду з письмовими заявами про розгляд справи без їх участі.

          Судом встановлено, що 12.06.1993 року сторони зареєстрували шлюб у Звенигородському райвідділі ЗАГС, Черкаської області, актовий запис № 99 від 12.06.1993 року (а.с.4 ).

          Сторони мають неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5).

          Згідно ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

          Ч. 2 ст. 112 СК України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

          Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню через те, що сім'ю зберегти неможливо, оскільки сторони фактично припинили сімейно-шлюбні стосунки, більше їх не відновлювали і відновлювати не бажають. Питання про поділ спільного майна подружжя та утримання неповнолітніх дітей сторони вирішать окремо.Після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище ОСОБА_1.

      Позивачка просить не стягувати з відповідача на її користь понесені нею судові витрати.        

   Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року «Про державне мито».   

На підставі ст. 104, 105, 110, 112, 115 СК України, керуючись ст. 10, 60, 79, 81, 88, 212 –215 ЦПК України, суд, -

                            в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Шлюб між гр. ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зареєстрований 12 червня 1993 року у Звенигородському райвідділі ЗАГС, Черкаської області, актовий запис № 99, розірвати.

Прізвище позивачки після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1.

    Судові витрати з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1. не стягувати в зв”язку з відмовою позивачки від їх стягнення.       

    Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року «Про державне мито».   

    Копію рішення протягом двох днів з дня його проголошення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням, а після набрання рішенням законної сили –відділу РАЦС Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Черкаської області через Звенигородський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

             Суддя