УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа 22ц-226/11
Категорія
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Заполовського В.Й.,
суддів: Павицької Т.М., Старовойта Г.С.,
при секретарі судового засідання Пеклін Л.О.,
з участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 30 листопада 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
в с т а н о в и л а :
У травні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з цим позовом.
На обгрунтування позову позивач вказував, що восени 2009 року він домовився з відповідачем, що останній за кордоном придбає йому трактор та до 15.04.2010 року доставить його йому. На виконання даного зобов’язання він передав відповідачу 3000 доларів США, що еквівалентно 23820 грн. Зазначене було оформлено відповідною розпискою відповідача.
Зобов’язання відповідачем до умовленої ними дати виконано не було з вини останнього. Тому, відповідно до вимог ч.1 ст.571 ЦК України, останній повинен повернути йому суму завдатку та додатково сплатити суму у розмірі завдатку.
З врахуванням наведеного та після уточнення позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь 47640 грн. боргу за невиконання ним взятого на себе зобов’язання та судові витрати.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 30 листопада 2010 року позов задоволено частково.
________________________________________________________________
Справа №22ц/ 226 Головуючий у суді 1ї інст.Єзерська І.В. Категорія 57 Суддя - доповідач Заполовський В.Й.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму еквівалентну 3000 дарів США, а саме 23816 грн. 10 коп. за невиконання зобов’язання та 23816 грн. 10 коп. додаткової плати рівній сумі завдатку, а всього 47632 грн.20 коп. та 476 грн.32 коп. судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У поданій апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, порушує питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про відмову у позові.
Зокрема апелянт вказує, що суд не вірно застосував норми ст.ст.571, 610 ЦК України, оскільки між сторонами не було укладено в належній формі договору на виконання зобов’язання.
Крім того, суд постановляючи рішення помилково вважав, що відповідачем взяте на себе зобов’язання в частині купівлі трактора для позивача не виконане. Хоча на підтвердження цих обставин ним суду надавалась копія відповідної квитанції.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та в межах позовних вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що восени 2009 року позивач і відповідач домовилися про придбання йому останнім трактора та з метою забезпечення виконання умов договору позивач передав відповідачу як завдаток кошти у розмірі 3000 доларів США, що еквівалентно 23820 грн., про отримання яких відповідачем складено розписку. Факт отримання відповідачем від позивача зазначених коштів визнається та не оспорюється сторонами у справі.
Відповідно до ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Задовольняючи позов про стягнення подвійної суми завдатку в порядку ст.571 ЦК України, суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що це правило застосовується у випадках, коли між сторонами було укладено договір, але він не виконується з вини якоїсь зі сторін. У разі коли сторони лише домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі вважаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому надавались.
Оскільки договору купівлі-продажу трактора, який би за своєю формою і змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі укладено не було, а сторони лише виразили свій намір укласти такий договір в майбутньому, висновок суду щодо обгрунтованості позовних вимог про стягнення подвійної суми завдатку є помилковим.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що у суду першої інстанції були підстави для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 23816 грн. 10 коп. переданих ним коштів, як авансу, а не 47632 грн. 20 коп., як подвійної суми завдатку. У зв’язку з цим судом також невірно визначено і розмір судового збору, який підлягав стягненню.
Тому, рішення суду в цій частині відповідно до вимог ст.309 ЦПК України підлягає зміні із зменшенням розміру стягнутої суми з 47632 грн. 20 коп. до 23816 грн. 10 коп., та судового збору з 476 грн. 32 коп. до 238 грн. 16 коп.
В решті рішення залишається без змін.
Керуючись ст.ст.209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 30 листопада 2010 року змінити.
Зменшити розмір стягнутої суми з 47632 грн. 20 коп. до 23816 грн. 10 коп., та судовий збір з 476 грн.32 коп. до 238 грн. 16 коп.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді