Судове рішення #17222598

Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22ц-1937\11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Шевченко І.М.

26                         Доповідач Карпенко  О. Л.   

РІШЕННЯ

Іменем України

03.08.2011  року колегія суддів судової палати  в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  в складі:    

                                головуючого -           Голованя А.М.

                                суддів  -                      Черниш Т.В.,

                                                                   Карпенка О.Л.

                                при секретареві   -     Дімановій Н.І.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Форум», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області до ОСОБА_3, командитного товариства «Автолегіон –ОСОБА_4» про визнання правочину недійсним за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Банк Форум»на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 червня 2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

       28 лютого 2011 року ПАТ «Банк Форум»звернувся з позовом до ОСОБА_3, КТ «Автолегіон - ОСОБА_4»про визнання недійсним договір оренди з наступним викупом від 12 травня 2010 року № 17 укладений між КТ «Автолегіон –ОСОБА_4»і ОСОБА_3 Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02 жовтня 2008 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», і КТ «Автолегіон –ОСОБА_4»укладено кредитний договір № 0015/08/28-К. В забезпечення виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором 02 жовтня 2008 року між тими самими сторонами укладено нотаріально посвідчений договір застави згідно якого КТ «Автолегіон- ОСОБА_4»передало в заставу банку чотири автобуси марки «РУТА», модель 20 СПГ, 2008 року випуску, реєстраційні номери НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4. Згідно рішення господарського суду Кіровоградської області від 25 січня 2010 року у справі № 3/137 стягнено з КТ «Автолегіон –ОСОБА_4»на користь АКБ «Форум»заборгованість за кредитним договором , шляхом звернення стягнення на майно передане в заставу: автобуси марки «РУТА», модель 20 СПГ, 2008 року випуску, реєстраційні номери НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4. Виданий на підставі цього рішення наказ господарського суду Кіровоградської області від 15 лютого 2010 року пред’явлено для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. 18 та 20 серпня 2010 року здійснено опис та арешт вказаного майна. У січня 2011 року ПАТ «Банк Форум»стало відомо, що ОСОБА_3 звернувся з позовом до підрозділу примусового виконання рішень, третя особа КТ «Автолегіон –ОСОБА_4» про виключення майна з акту опису на підставі договору оренди з наступним викупом від 12 травня 2010 року № 17 за яким КТ «Автолегіон-ОСОБА_4»передало ОСОБА_3 автобус марки «РУТА», модель 20 СПГ, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3. На думку позивача цей договір суперечить нормі ч. 2 ст. 586 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про заставу», пункту 11.1. укладеного договору застави відповідно до яких заставодавець не може передавати або відчужувати заставлене майно третім особам, без згоди заставодержателя, а тому цей договір порушує права банку.   

        Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 червня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

       Не погоджуючись з рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу у якій він просить: скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове по суті позовних вимог. В обґрунтування скарги послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Суд належним чином не оцінив дії КТ «Автолегіон-ОСОБА_4», яке всупереч п. 11.1 договору застави від 02 жовтня 2008 року та норм ст. 586 ч. 2 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про заставу», без дозволу банку, передав автомобіль на який накладено обтяження іншій особі. Дій відповідача суперечать закону, а тому, відповідно до ст. 215 ЦК України, цей договір може бути визнаний недійсним.

       Відповідач ОСОБА_3 подав письмові заперечення на позов в яких вказує, що на його думку рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Суд дійшов вірного висновку про те, що укладений договір оренди з наступним викупом від 12 травня 2010 року № 17 укладений у належній формі та спрямований на настання правових наслідків, що обумовлені ним. Сторони не обмежені в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Він є добросовісним набувачем майна.  

       В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу.

       Представник відповідача ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнала з підстав викладених у письмових запереченнях.

       Представник КТ «Автолегіон –ОСОБА_4»в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнала та надала пояснення про те, що товариство досягло усної домовленості з керівництвом відділення позивача про те, що товариство самостійно знайде покупців і реалізує заставлене майно, а виручені кошти спрямує на погашення заборгованості перед банком. Проте формально така домовленість оформлена не була. В теперішній час автобус марки «РУТА», модель 20 СПГ, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 залишається зареєстрований за товариством, у зв’язку з його продажем ОСОБА_3 з реєстраційного обліку не знятий.

        Заслухавши пояснення представників сторін, доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає  задоволенню, а рішення суду –скасуванню з ухваленням нового рішення.

        Згідно ст. 213 ЦК України рішення суд повинно бути законним і обґрунтованим.

        Проте оскаржуване рішення не відповідає цим вимогам закону.   

        Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що на час укладення оспорюваного договору КТ «Автолегіон-ОСОБА_4»являловся власником автобуса марки «РУТА», модель 20 СПГ, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 і відповідно до ст. 319 ч. 1 ЦК України  мало право розпоряджатися ним. Крім того, на час укладення договору на автобус не було накладено арешт. ОСОБА_3 не знав і не міг знати про наявність перешкод для укладення договору, а тому він являється добросовісним набувачем.

        Проте повістю погодитися з такими висновками неможливо.

       02 жовтня 2008 року між АКБ «Форум», правонаступником якого являється ПАТ «Банк Форум», і КТ «Автолегіон-ОСОБА_4»було укладено кредитний договір № 0015/08/28/К.

       В забезпечення виконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором 02 жовтня 2008 року між АКБ «Форум»і КТ «Автолегіон-ОСОБА_4»укладено договір застави. Предметом застави являються чотири належні КТ «Автолегіон-ОСОБА_4»автобуси марки «РУТА», модель 20 СПГ, 2008 року випуску, реєстраційні номери НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4. Згідно п. 11.1. цього договору застоводавець зобов’язаний не відчужувати предмет застави, будь-яку його частину, не передавати його в користування іншим особам без письмової згоди заставодержателя.

        Статтею 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»передбачено, що обтяженням є право обтяжувала на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувала на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов’язує виникнення прав і обов’язків щодо рухомого майна.

        Виникле на підставі договору застави від 02 жовтня 2008 року обтяження зареєстровано 06 жовтня 2010 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом (а.с. 14). Термін дії обтяження –до 06 жовтня 2013 року.

        Відповідно до ст. 17 Закону України «Про заставу»заставодавець зберігає право розпоряджатися заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя».

        Частиною 2 ст. 586 ЦК України передбачено, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином  розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не передбачено договором.

        Право застави припиняється у випадках передбачених ч. 1 ст. 593 ЦК України та ст.ст. 28, 29 Закону України «Про заставу».

        Згідно рішення господарського суду Кіровоградської області від 25 січня 2010 року у справі № 3/137 (а.с. 15 –18) суд постановив стягнути з КТ «Автолегіон-ОСОБА_4»на користь АКБ «Форум»заборгованість за кредитним договором від 02 жовтня 2008 року № 0015/08/28-К шляхом звернення стягнення на майно передане в заставу: автобуси марки «РУТА», модель 20 СПГ, 2008 року випуску, реєстраційні номери НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4.

        На підставі вказаного рішення господарським судом Кіровоградської області видано судовий наказ від 15 лютого 2010 року (а.с. 19).

        Ухвалення рішення щодо звернення стягнення боргу на предмет застави не являється підставою для припинення права застави та встановленого обтяження.

        Незважаючи на умову п. 11.1. договору застави від 02 жовтня 2008 року та передбачене законодавством обмеження права заставодавця розпоряджатися заставленим майном, без згоди заставодержателя, 12 травня 2010 року КТ «Автолегіон-ОСОБА_4», Орендодавець за договором, укладено з ОСОБА_3, Орендарем за договором, договір № 17 оренди з наступним викупом відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець зобов’язався надати Орендарю автомобіль марки «РУТА», модель 20 СПГ, 2008 року випуску, реєстраційні номери НОМЕР_3 в оренду з наступним викупом, а Орендодавець зобов’язався прийняти його і зробити оплату за його використання, яка буде зараховуватися в рахунок викупу товару (а.с. 28-29). Факт передачі Орендодавцем автомобіля Орендарю підтверджується актом приймання-передачі від 12 травня 2010 року (а.с. 30).

        Відповідачем КТ «Автолегіон-ОСОБА_4»не надано доказів на підтвердження надання позивачем по справі згоди на передачу товариством заставленого майна в оренду та його подальше відчуження. В судовому засіданні представник позивача не визнав цю обставину.

        При укладений договору № 17 оренди з заступним викупом від 12 травня 2010 року КТ «Автолегіон-ОСОБА_4»не дотрималося ч. 2 ст. 586 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про заставу»та п. 11.1. договору застави від 02 жовтня 2008 року.

        Укладення оспорюваного договору порушує права позивача, як кредитора та заставодержателя.

        Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

        Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

        Заперечення відповідача ОСОБА_3 на апеляційну скаргу в частині того, що він являється добросовісним набувачем майна є безпідставними. Так сторонами в судовому засіданні визнано, що автобус марки «РУТА», модель 20 СПГ, 2008 року випуску, реєстраційні номери НОМЕР_3 не був знятий у встановленому порядку з реєстраційного обліку для його відчуження і до цього часу зареєстрований за КТ «Автолегіон-ОСОБА_4», а не за ОСОБА_3 Крім того, згідно ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст. 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна  відомостей про обтяження цього рухомого майна. Проте на час укладення оспорюваного договору таке обтяження було зареєстровано.

        Суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про задоволення позову.   

       Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316  ЦПК України, колегія суддів –

ВИРІШИЛА:

       Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Форум»задовольнити.

       Скасувати рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 червня 2011 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову публічного акціонерного товариства «Банк Форум».

         Визнати недійсним договір № 17 оренди з наступним викупом від 12 травня 2010 року  укладений між командитним товариством «Автолегіон –ОСОБА_4»і ОСОБА_3.

         Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум»4 (чотири) грн. 25 коп. відшкодування судового збору та 18 (вісімнадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді

         Стягнути з командитного товариства «Автолегіон –ОСОБА_4»на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум»4 (чотири) грн. 25 коп. відшкодування судового збору та 18 (вісімнадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді

         Рішення  апеляційного суду набирає законної сили з моменту  проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.     

                     

           Головуючий:

           

           Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація