РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом            Закритого акціонерного товариства «АВІАТЕХМАС»

До                  Міністерства оборони України в особі Департаменту постачання матеріальних ресурсів

Про                стягнення 230 951,55 грн.

Суддя  Жирнов С.М.

Представники:

Від позивача:  Марченко М.Є. –голова правління (протокол зборів засновників ЗАТ «АВІАТЕХМАС»№ 15 від 01.03.06 р.

Від відповідача:  Гомон О.О.  –довіреність № 220/992/д від 27.12.07 р.

Обставини  справи:

Позов заявлений про стягнення з відповідача 217500,00 грн. основного боргу, 2907,87 грн. пені за період з 16.11.07 р. по 15.01.08 р., 1090,68 грн. річних за період з 16.11.07 р. по 15.01.08 р. та 9453,00 грн. інфляції за період листопад-грудень 2007 р. відповідно до Договору про постачання для державних потреб пально –мастильних матеріалів для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) № 246/1/07/17 від 14.09.2006 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2008 р. порушено провадження по справі № 9/15 та призначено її розгляд на 19.02.2008 р.

Позивач в судовому засіданні подав Письмове підтвердження № 24 від 18.02.08 р., відповідно до якого повідомив суд, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

Крім цього, позивач в судовому засіданні подав Заяву по справі № 9/15 від 19.02.08 р., відповідно якої відмовився від стягнення інфляції (9453,00 грн.), пені (2907,87 грн.) та річних (1090,68 грн.), а в частині основного боргу (217500,00 грн.) підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечував.

 Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

ВСТАНОВИВ:

           14.09.2007 р. між Міністерством оборони України в особі Департаменту постачання матеріальних ресурсів (відповідачем), визначеним як Замовник, та Закритого акціонерного товариства «АВІАТЕХМАС»(позивачем), визначеним як Постачальник, був укладений Договір про постачання для державних потреб пально –мастильних матеріалів для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) № 246/1/07/17, відповідно до якого позивач зобов»язався поставити для потреб відповідача пально –мастильні матеріали (далі –«продукція»), а відповідач зобов»язався забезпечити приймання продукції та її оплату за номенклатурою, кількістю, у строки і за цінами згідно з наведеною у цьому договорі специфікацією (далі - «Договір»).

          Таким чином, між сторонами по справі був укладений договір поставки, а, тому саме він та відповідні положення статей параграфа 3 глави 54 ЦК України визначають права та обов»язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки та її оплати.

На твердження позивача, ним на виконання договірних зобов»язань та згідно Рознарядки на постачання Закритим акціонерним товариством «АВІАТЕХМАС»мастила літаково моторне тугоплавке СТ (НК-50) ТУ 38.1011219-89 (остання є додатком до Договору) визначеному відповідачем одержувачу (військова частина А2287) була поставлена продукція у кількості 5 тонн на загальну суму 217500,00 грн., що підтверджується накладною  02 ААЕ № 122824 від 03-04 жовтня 2007 р., довіреністю військової частини А2287 серії ГАП № 662083 від 04.10.2007 р. та Актом прийняття № 87 від 04.10.2007 р. (копії останніх знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 4.4 Договору розрахунок за фактично поставлену продукцію здійснюється протягом 10 банківських днів з дати надання постачальником (позивачем) до Департаменту постачання матеріальних ресурсів (відповідачу)  належним чином оформлених документів, передбачених спірним договором, т.т. документів, які підтверджують фактичну поставку.

З огляду на вищезазначений пункт Договору позивач листом № 127 від 30.10.2007 р. направив відповідачу рахунок –фактуру на відвантажену продукцію № - 00206, акт –прийому форми № 4, видаткову накладу № -0155 та копію паспорту якості на відвантажену продукцію.

Враховуючи той факт, що лист № 127 від 30.10.2007 р. відповідачем був отриманий 01.11.2007 р. і таке підтверджується його вхідним № 41, позивач вважає, що розрахунок за фактично поставлену продукцію відповідач повинен був здійснити до 15.11.07 р.

06.12.2007 р. позивач направив на адресу відповідача Претензію на суму 222678 грн. 36 коп. (з урахуванням пені і річних та на час складання останньої), з вимогою про погашення вищезазначеної заборгованості.

Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

Тому позивач вважає, що внаслідок порушення відповідачем умов Договору щодо розрахунку за продукцію у останнього виникла заборгованість у сумі 217500,00 грн. (основний борг).

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, п. 2 і п.7 ст. 193 ГК України, договір є підставою для виникнення зобов’язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

           Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов»язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов»язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов»язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Фактично на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 217500,00 грн., а відповідач прийняв таку. Наведене підтверджується вищевказаними накладною  02 ААЕ № 122824 від 03-04 жовтня 2007 р., довіреністю військової частини А2287 серії ГАП № 662083 від 04.10.2007 р. та Актом прийняття № 87 від 04.10.2007 р., які оформлені належним чином та підписані представниками сторін за Договором.  

Судом встановлено, що станом на день подання позовної заяви в суд відповідач не виконав зобов’язань по розрахунку за Договором, основна заборгованість за яким складає 217500,00 грн.

За таких обставин позов в частині стягнення основного боргу у вищенаведеній сумі визнається судом обґрунтованим і підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до поданої в судовому засіданні Заяви по справі № 9/15 від 19.02.08 р. (надалі за текстом «Заява») позивач відмовився від стягнення інфляції (9453,00 грн.), пені (2907,87 грн.) та річних (1090,68 грн.). Заява свідчить, що наслідки відмови від позову, передбачені чинним законодавством України (ст. 78 ГПК України), позивачу відомі.

З огляду на вищевказану Заяву, а також те, що у суду відсутні підстави для неприйняття відмови позивача від стягнення інфляції, річних та пені на загальну суму 13451,55 грн., остання підлягає задоволенню, а провадження у справі в частині 13451,55 грн. (щодо інфляції, річних та пені) підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись   ст. ст. 525, 526, 530, 599, 629, 712 ЦК України, ст. ст. 193 ГК України, ст. ст.  33, 34, 44, 49, 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

                2. Стягнути з Міністерства оборони України в особі Департаменту постачання матеріальних ресурсів (03113, м. Київ, пр-т Перемоги, 55/2; ідентифікаційний код 24980581) на користь Закритого акціонерного товариства «АВІАТЕХМАС»(69098, м. Запоріжжя, вул. Чарівна/Полякова, 163/1 оф. 3; ідентифікаційний код 23790832) 217500 (двісті сімнадцять тисяч п»ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 2175 (дві тисячі сто сімдесят п»ять) грн. 00 коп. державного мита, 111 (сто одинадцять) грн. 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі на суму 13451,55 грн. припинити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

                5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –20.02.2008 р.