ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.08.11 Справа № 17/99/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрСпецХім”, м. Донецьк
до Державного підприємства “Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки Луганської області
про стягнення 249 304 грн. 75 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача –не прибув;
від відповідача –ОСОБА_1., довіреність № 1-3/3д-38 від 11.04.2011;
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу у сумі 242566,92 грн., інфляційних нарахувань у сумі 5108,77 грн. та 3% річних у сумі 1629,06 грн., за договором постачання №110-1143гп від 16.04.2010.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву № 1688 від 18.07.2011, згідно якого відповідач визнає суму основного боргу, стосовно інших нарахувань, то надати контррозрахунок не має можливості у зв’язку з відсутністю їх належного розрахунку.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд
в с т а н о в и в:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю “УкрСпецХім” (позивач у справі), як Постачальником, та Державним підприємством “Ровенькиантрацит” (відповідач у справі), як Покупцем, був укладений договір постачання товару з відстрочкою платежу № 110-1143гп від 16.04.2011 (далі –Договір).
Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Постачальник зобов’язався передати Покупцю товар, вироблений ХКО ім. Петровського Г.І., і доставлений Вантажоодержувачу відповідно до Специфікацій до договору підприємством Вантажовідправником ХКО ім. Петровського Г. І., а Покупець зобов'язався сплатити його на умовах, передбачених цим договором
.
Згідно пункту 2.1 Договору, найменування товару, асортимент (номенклатура), кількість, і якісні характеристики, гарантійний термін, вказуються в Специфікаціях до Договору, які з дати підписання сторонами складають невід'ємну частину договору.
Як встановлено в пункті 5.2 Договору, Покупець здійснює оплату впродовж 10-ти календарних дня з моменту постачання. Датою постачання товару вважається дата, яка вказана у видаткових накладних наданих Постачальником.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачеві товар за двома накладними № РН-0000401 від 17.11.2010 та № РН-0000442 від 23.12.2010 на загальну суму 392566,92 грн.
Однак, відповідачем в порушення умов Договору поставлений товар за вказаними накладними в повному обсязі оплачений не був. У зв’язку з частковою оплатою товару, за накладною №РН-0000401 від 17.11.2010 сума боргу склала 46283,46грн., за накладною № РН-0000442 від 23.12.2010 оплат здійснено не було, тому сума боргу становить 196283,46грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 242566,92 грн., які позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.
Крім того позивачем також заявлені вимоги про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 5108,77 грн. за період з січня по лютий 2011 року та 3% річних у сумі 1629,06 грн. за період з 03.01.2011 по 22.03.2011, з урахуванням часткової оплати 50000,00 грн. 21.01.2011.
Відповідач позов визнає в сумі боргу з підстав, викладених вище.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як встановлено статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачеві товар за двома накладними № РН-0000401 від 17.11.2010 та № РН-0000442 від 23.12.2010 на загальну суму 392566,92 грн.
Однак, відповідачем в порушення умов Договору поставлений товар за вказаними накладними в повному обсязі оплачений не був. У зв’язку з частковою оплатою товару, за накладною №РН-0000401 від 17.11.2010 сума боргу склала 46283,46грн., за накладною № РН-0000442 від 23.12.2010 оплат здійснено не було, тому сума боргу становить 196283,46грн.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 392566,92 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000401 від 17.11.2010 та № РН-0000442 від 23.12.2010 (а.с.90,92) та довіреностями на отримання матеріальних цінностей (а.с.91-93).
Відповідачем було частково здійснено оплату товару, у зв’язку з чим, за накладною №РН-0000401 від 17.11.2010 на суму 196283,46 грн. сума боргу становить 46283,46 грн., за накладною № РН-0000442 від 23.12.2010 на суму 196283,46грн. сума боргу становить 196283,46грн.
Таким чином, судом встановлено факт невиконання відповідачем грошового зобов’язання в сумі 242566,92 грн., у зв’язку з чим, вимога позивача щодо стягнення суми основного боргу 242566,92 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 5108,77 грн. за період з січня по лютий 2011 року та 3% річних у сумі 1629,06 грн. за період з 03.01.2011 по 22.03.2011 з урахуванням часткових оплат.
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.
Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та арифметично вірно нарахованими, а тому також підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 242566,92 грн., інфляційних нарахувань у сумі 5108,77 грн. та 3% річних у сумі 1629,06 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно статті 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства “Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки Луганської області, вул. Комуністична, буд.6, ідентифікаційний код 32320704, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрСпецХім”, м. Донецьк, вул. Артема, буд.1, ідентифікаційний код 32458279, основний борг в сумі 242566,92 грн., інфляційні нарахування в сумі 5108,77 грн. та 3% річних у сумі 1629,06 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 2493,05 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., видати наказ.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено: 10.08.2011.
Суддя О.С. Фонова