УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа    22-ц-595/11  

Категорія 44

                                                     У Х В А Л А

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 16 березня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого  судді          Заполовського В.Й.,

суддів:                               Павицької Т.М,  Старовойта Г.С.,

при секретарі судового засідання Мартинюк І.М.,

з участю позивачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області, третя особа – ОСОБА_4 про встановлення факту користування земельною ділянкою за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 17 грудня 2010 року, -  

                                             в  с  т  а  н  о  в  и  л  а  :

          У жовтні 2010 року позивачка звернулася до суду з цим позовом. Просила постановити рішення суду, яким встановити факт користування  земельною ділянкою площею 0,0462 га., що розташована в АДРЕСА_1.

          Позивачка посилалася на те, що вона з 1987 року фактично користується вказаною земельною ділянкою за усним погодженням із її колишнім користувачем ОСОБА_5 Зазначена земельна ділянка не перебувала і не перебуває у власності жодної юридичної чи фізичної особи. За користування земельною ділянкою сплачувала земельний податок та орендну плату. Тому відповідно до ст.119 Земельного Кодексу України має переважне право на її отримання у приватну власність або користування.

          Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 17 грудня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

          У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.

_____________________________________________________________________________

Справа №22ц/895/11                                          Головуючий у суді 1ї інст.Шахрай М.І.   Категорія  33                                                                Суддя- доповідач Заполовський В.Й.          Зокрема апелянт вказує, що висновок суду про те, що вона не довела факту користування земельною ділянкою площею 462 кв.м.,; факту виділення їй цієї земельної ділянки у користування; факту існування в АДРЕСА_1 такої земельної ділянки, а також про відсутність адреси розташування спірної земельної ділянки, є помилковим.

           Також зазначає, що суд не взяв до уваги положення ст.119 ЗК України, згідно яких, при відкритому, добросовісному і тривалому користуванні земельною ділянкою відсутність правовстановлюючих документів на неї не повинно бути перешкодою до встановлення факту користування земельною ділянкою.

           Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та в межах позовних вимог, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

          Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

          Згідно ст.ст.2, 3 ЗК України – земельні відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

          Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

          Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч.3 ст.152 ЗК шляхом:

а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г)відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області про встановлення факту користування земельною ділянкою для набуття переважного права на її отримання у приватну власність або користування відповідно до ст.119 ЗК України.

Тобто, позивачка звернулася за захистом своїх прав на земельну ділянку у спосіб, не передбачений законом, зокрема ч.3 ст.152 ЗК.

          Крім того, згідно з положеннями ст.119 ЗК передача громадянину у власність або в користування земельної ділянки, якою він добросовісно, відкрито і безперервно користується протягом 15 років за відсутності документів про право на цю земельну ділянку, здійснюється у порядку, встановленому ЗК. Питання про передачу у власність або в користування спірної земельної ділянки позивачкою у даному позові не порушено, а встановлення факту користування земельною ділянкою не тягне для неї будь-яких юридичних наслідків.

З врахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що підстав для задоволення позову у суду першої інстанції не було.  

Тому, апеляційну скаргу визнає не обгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Підстави для скасування рішення суду відсутні.

У зв’язку з цим рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

                                                у  х  в  а  л  и  л  а  :          

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 17 грудня 2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  протягом двадцяти днів.  

           Головуючий                                       Судді