Справа № 2а-1141/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

            08 серпня 2011 року                                                  м. Монастирище

          Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Мазай Н.В, розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Монастирище адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про визнання дій суб»єкта владних повноважень незаконними, зобов»язання вчинити дію,  

  в с т а н о в и в :  

            Позивач 26.07.2011 року звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання незаконними дій та зобов’язання зробити перерахунок та виплату пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з урахуванням положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 21.01.2011 року з виплатою різниці та надалі проводити виплату державної пенсії згідно п.4 ст.54, ст.50 відповідно до Закону № 796-ХІІ з розрахунку розміру основної пенсії не менше 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому у законі про державний бюджет України на відповідний рік з подальшою виплатою. Свої  позовні вимоги обґрунтовує тим, що він, як інвалід ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (зі змінами та доповненнями), в значно нижчому розмірі, ніж передбачено зазначеним Законом. Просить суд винести рішення яким визнати дії посадових осіб Управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі по нарахуванню та виплаті пенсії не в повному обсязі незаконними, такими, що порушують його конституційні права, права учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи першої категорії, інваліда ІІ групи з 18.05.2008 року, визнати за ним право і зобов»язати посадових осіб Управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі провести перерахунок його пенсії з 21.01.2011 року з виплатою її довічно згідно виписки з Акту огляду МСЕК № 132306 від 19.08.2008 року відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІІ з розрахунку розміру основної пенсії не менше 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії з розрахунку 75 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідач 08.08.2011 року надав заперечення, згідно яких позов не визнають в повному обсязі, у зв»язку з невизначенням розміру мінімальної пенсії за віком у законодавчих актах України. Просять в задоволенні позову відмовити повністю.  

Ухвалою суду від 28.07.2011 року позов в частині періодів з 18.05.2008 року по 25.01.2011 року та з 21.01.2011 року по 25.01.2011 року залишено без розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши всі фактичні обставини, встановив наступне.   

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).   

Відносини, що склалися між позивачем та відповідачами є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту статті 3 та пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.   

Судом встановлено, що позивач є  інвалідом II групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до категорії 1 осіб, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить посвідчення № НОМЕР_1, довідка МСЕК № 132306, відповідь УПФ України в Монастирищенському районі, в даний час перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області та отримує пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 та 54   Закону №796-XII   .   

Відповідно до відповіді на звернення позивача до УПФ відповідач не заперечує стосовно його статусу, який дійсно має право на отримання пенсії, передбаченої статтею 50 Закону № 796-XII.   

Враховуючи те, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, він  наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідному розмірі.   

Статтею 49 Закону № 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.   

Частиною 1 статті 67 Закону № 796-XII було встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій (передбачених цим Законом) підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.   

Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів II групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.   

Згідно зі статтею 50 Закону № 796-XII особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам II групи - у розмірі    75 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.   

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523. Ця постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсії відповідають положенням статей 50, 54 Закону України № 796.   

           Пунктом 2 Постанови № 1 від 3 січня 2002 року «Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», всупереч положень статей 50, 54 Закону України № 796, Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсії, при тому, що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.   

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконним актами при вирішенні цього спору слід виходити з того, що при розрахунку державної та додаткової пенсії передбачених статтями 50, 54 Закону України № 796 підлягає застосуванню розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.   

             Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Статтею 28 вказаного Закону України  також передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.   

При цьому, в частині 2 статті 5 Закону № 1058-IV встановлено, що виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком.   

Враховуючи те, що нормами цього Закону встановлений розмір мінімальної пенсії за віком, а дія інших нормативно-правових актів може застосовуватись лише в частині, що не суперечить цьому Закону, суд приходить до висновку, що будь-яким іншим нормативно-правовим актом не може визначатись розмір мінімальної пенсії за віком.   

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону № 1058-IV встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.   

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами положення частини 3 статті 28 Закону № 1058-IV, не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки, чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.   

Наділивши зазначеною соціальною гарантією осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, держава таким чином взяла на себе публічне зобов’язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб.   

Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов’язання держави забезпечити соціальний захист осіб, які постраждали і є інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.   

Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.   

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.   

Відповідно до статті 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.   

Згідно із статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.   

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а статтею 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.   

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із позицією позивача щодо порушення його права на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно    статті 50 Закону № 796-XII у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком та основної пенсії, відповідно до статті 54 цього ж закону у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, проте вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період.   

Згідно з ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи  третіх осіб, про захист яких вони просять.  

Розглянувши адміністративний позов, суд вважає, що   адміністративний   позов необхідно задовольнити як в частині визнання дій незаконними так і вчастині  зобов»язання вчинити дію в періоді з 26 січня 2011 року до 26.07.2011 року, тобто, вбачається доведеним, що відповідач в цей період, ігноруючи норми матеріального права,   порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, тому вбачається, що має місце неправомірна бездіяльність, а не дії відповідача, щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку та виплаті державної пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи інваліду 2 групи та щомісячної додаткової пенсії, права якого необхідно поновити шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату державної пенсії та додаткової пенсії.  

Таким чином, вбачається за необхідне зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи позивачу, інваліду 2 групи, згідно зі ст.54 Закону № 796-ХІІ, місячний розмір якої повинен становити 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно зі ст.50 Закону № 796-ХІІ, місячний розмір якої повинен становити 75 процентів мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою ст.28 Закону № 1058-ІУ, розмір якої визначений у розмірі прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, згідно зі ст.52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, за виключенням суми фактично проведених виплат (Постанова Вищого Адміністративного Суду  України від 08.10.2010 року № К-32810/06).

Решту позовних вимог необхідно залишити без задоволення, так як повідомлених позивачем обставин не вбачається, що відповідач в подальшому буде порушувати    його права. 

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про нарахування відповідачем доплати до пенсії у грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки, такі виплати не були йому  нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження, в зв»язку з чим і не підлягає до застосування положення ст.256 КАС про негайне виконання постанови, так як не задовольняються вимоги щодо стягнення суми.  

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 19, 22, 92 Конституції України, рішеннями Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від  9 липня 2007 року за № 6-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, Законами України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523 “Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”,   ст.ст.8, 9, 10, 11, 12, 18, 21, 69, 71, 86, 94, 99, 159, 160, 162, 163, 183-2, 256 КАС України, суд 

п о с т а н о в и в :  

                 Адміністративний позов  задовольнити частково.  

        Визнати бездіяльність   управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області щодо не проведення перерахунку державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії  відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 26 січня 2011 року до 26 липня 2011 року ОСОБА_1 протиправною.  

        Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи інвалідам 2 групи згідно зі ст.54 Закону України    “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна становити 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно зі ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна становити 75 процентів мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, розмір якої визначений у розмірі прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, згідно з Законом України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” за виключенням суми фактично проведених виплат за період з 26 січня 2011 року до 26 липня 2011 року.  

        В задоволенні позову в іншій частині відмовити.  

              Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Монастирищенський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.  

            Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.  

Суддя:                                                                                      Н.В. Мазай