Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/3852/11
Категорія
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Заполовського В.Й.
суддів : Павицької Т.М., Широкової Л.В.,
при секретарі судового засідання Жовновській О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 08 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області, третя особа Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про стягнення коштів, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2008 року позивачка звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача недоплачені за період з 01.07.2002 року по 31.12.2007 року кошти, виплата яких передбачена ст.ст.37, 39, 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
В обґрунтування позову зазначала, що є непрацюючим пенсіонером, потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Всупереч вимогам Закону, який пов’язує розмір цих виплат із мінімальною заробітною платою, соціальні виплати у вказаний період отримувала в розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836.
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 08 вересня 2009 року позов задоволено частково.
З Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на користь позивача
_____________________________________________________________________________
Справа № 22а/3852/11 Головуючий в суді 1 інст.: Кондратюк В.І.
Категорія 10.3.2 Суддя- доповідач: Заполовський В.Й.
стягнуто 545 грн.70 коп. коштів, передбачених ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року та 2728 грн. 50 коп. коштів, передбачених ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року.
Дії відповідача щодо відмови у виплаті цих коштів визнані протиправними.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації просить постанову в частині задоволених вимог скасувати і ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Апелянт посилається на те, що він не є розпорядником таких коштів, спірна доплата пенсіонерам виплачується Пенсійним фондом.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення - 40% від мінімальної заробітної плати.
Всупереч вимог закону зазначена допомога виплачувалась позивачу в розмірі 2, 10 грн. (а.с.4).
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір в цій частині вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру спірної виплати застосуванню підлягає саме ст. 37 Закону, а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав та правильно вирішив спір.
За таких обставин правильним є висновок суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача по виплаті грошової допомоги в розмірах, встановлених зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836.
Проте, стягнувши конкретні суми коштів суд допустив помилку.
Відповідно до ст.ст.105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.
Тому рішення суду підлягає скасуванню в частині стягнення конкретних коштів з ухваленням нового рішення.
Крім того, вирішуючи спір в частині вимог про стягнення доплати до пенсії, суд не врахував наступне.
Частиною 2 ст.39 Закону в чинній на час існування спірних правовідносин редакції передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на радіоактивно забрудненій території підвищуються у розмірах, визначених ч.1 ст.39 Закону.
Задовольняючи вимоги позивачки, суд першої інстанції виходив з того, що саме на відповідача слід покласти обов'язок виплатити зазначене підвищення.
Проте з таким висновком суду погодитись неможливо.
Перелік компенсацій та допомог, які виплачуються управліннями праці та соціального захисту населення визначений п.4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року №936 (надалі Порядок).
Зазначеним Порядком на управління праці та соціального захисту населення не покладено обов'язок по виплаті спірного підвищення непрацюючим пенсіонерам.
Відповідно до Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року №1261 та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2 (з відповідними змінами), управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечують своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Отже, відповідачами у спорах щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсій мають бути саме зазначені Управління.
За наведених обставин висновок суду про неправомірність дій управління праці та про його обов'язок здійснити виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до ст.39 Закону суперечить нормам матеріального права, що згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови та ухвалення в цій частині вимог нового рішення.
Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207 КАС України, колегія суддів апеляційного суду, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області задовольнити частково.
Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 08 вересня 2009 року в частині задоволення вимог про стягнення коштів за ст.37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених ст.39 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді