АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-1499/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 27 Середа Л.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Ювшин В. І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоЮвшина В.І.
суддівВасиленко Л.І., Бородійчук В.Г.
при секретаріКонстантин В.М.
представника позивача ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2010 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі регіонального відділення АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, -
в с т а н о в и л а :
В вересня 2010 року ПАТ «ОТП Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. В обґрунтування позовних вимог вказував, що між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_7 08 квітня 2008 року було укладено договір про надання споживчого кредиту в сумі 42 630, 00 доларів США, на строк користування з 08 квітня 2008 року до 07 квітня 2023 року.
Згідно додаткової угоди № 3 від 11 січня 2010 року до кредитного договору укладеної між сторонами було відповідачу надано транш в сумі 386,53 доларів США з метою погашення строкових чи прострочених процентів.
В якості забезпечення виконання ОСОБА_7 зобов’язань за кредитним договором між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки від 09 квітня 2008 року, в якому було зазначено, що ОСОБА_7 передає в іпотеку ПАТ «ОТП Банк» нерухоме майно – квартира.
В зв’язку з тим, що ОСОБА_7 систематично порушуються умови кредитного договору, щодо строків погашення кредиту та сплати відсотків, ПАТ «ОТП Банк» направляв ОСОБА_7 листи претензії. Однак вимоги кредиторами були проігноровані. ОСОБА_7 систематично порушує умови кредитування, графік погашення не дотримується. Тому ПАТ «ОТП Банк» скористався своїм правом на дострокове стягнення кредиту та процентів, про що ОСОБА_7 було повідомлено листом – претензією.
Всього заборгованість ОСОБА_7 по кредитному договору, станом на 15.09.2010 року становить 41970,30 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 15.09.2010 року становить 331909,53 гривень та додатково штрафні санкції за порушення умов кредитування.
Просили суд стягнути з відповідача на їх користь заборгованість по тілу кредиту та штрафні санкції за порушення умов кредитного договору та стягнути з ОСОБА_7 на їх користь 374246,13 гривень та в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки – чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2010 року в позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ «ОТП Банк» достроково кредит та заборгованість по кредитному договору, відсотки за користуванням кредитом та штрафні санкції всього в сумі 374246,13 гривни. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру з метою стягнення коштів в сумі 374246,13 гривни. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить змінити рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2010 року та як незаконне та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог відносно звернення на предмет іпотеки.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції не повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_7 про дострокове стягнення кредиту і процентів, стягнення пені і неустойки та звернення стягнення на предмет іпотеки суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_7 систематично, всупереч умовам кредитного договору, порушує умова повернення кредиту, графік погашення кредиту не дотримується, в зв’язку з чим виникла заборгованість по кредитному договору. А тому відповідно до умов кредитного договору та вимог ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України позивач мав право на звернення до суду про дострокове повернення кредиту та сплати процентів що залишились та штрафних санкцій. В цій частині рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права та не оспорюється апелянтом.
Встановлено, що між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_7 08 квітня 2008 року було укладено договір про надання споживчого кредиту в сумі 42 630, 00 доларів США, на строк користування з 08 квітня 2008 року до 07 квітня 2023 року.
В якості забезпечення виконання ОСОБА_7 зобов’язань за кредитним договором між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки від 09 квітня 2008 року, в якому було зазначено, що ОСОБА_7 передає в іпотеку ПАТ «ОТП Банк» нерухоме майно – квартиру.
ОСОБА_7 тривалий час не сплачує кредит та проценти, не виконує, а тому в кредитора, позивача по справі, виникли підстави для захисту порушених прав та вимоги про дострокове погашення кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника. У подальшому при невиконанні рішення суду у кредитора виникає право стягувати суми, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язальні правовідносини не припинилися. У статті 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином (а не в силу ухвалення рішення суду).
Тому висновки суду про дострокове повернення кредиту, відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій є вірними.
Разом з тим, суд першої інстанції повністю задоволив позовні вимоги позивача та провів дострокове стягнення з боржника за кредитним договором та одночасно звернув також стягнення на предмет іпотеки, чим фактично здійснено стягнення в подвійному розмірі.
. Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, законодавець передбачив повернення кредиту (позики) в тій кількості, в якій вони були взяті. Але позивач попросив, і суд задоволив його позовні вимоги, стягнувши з боржника суму кредиту та заборгованості за кредитним договором і одночасно звернув стягнення на предмет іпотеки, тим самим здійснивши стягнення в подвійному розмірі. Так як звернення на предмет іпотеки є похідним від наявності боргу за кредитним договором, то суду першої інстанції необхідно було б задоволити позов лише в частині дострокового повернення кредиту та стягнення заборгованості за кредитним договором і штрафних санкцій.
Звернути стягнення на предмет іпотеки позивач може відповідно до п. 6.3 та 6.4 договору іпотеки здійснити на підставі рішення суду, виконавчого напису чи застереження про задоволення вимог іпотекодержателя лише в випадку невиконання чи неналежного виконання відповідачем ОСОБА_7 рішення суду про стягнення з нього суми кредиту та заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки за даним позовом можливо було б здійснити лише при відсутності позовної вимоги про дострокове стягнення кредиту та заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_7
Так як суд першої інстанції при вирішенні питання про звернення стягнення на предмет іпотеки неправильно застосував норми матеріального права, то рішення суду першої інстанції підлягає до зміни та відмови позивачу в задоволенні позову в зверненні стягнення на предмет іпотеки, так як дострокове повернення кредиту, заборгованості за ним та штрафних санкцій вже стягнуто з боржника ОСОБА_7
Інші доводи апеляційної скарги ретельно перевірені судом апеляційної інстанції, та висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять підстав для скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст. 209, 301, 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2010 року задоволити. Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2010 року змінити.
Виключити з резолютивної частини рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2010 року вказівку про звернення стягнення на предмет іпотеки – чотирьохкімнатну квартиру в АДРЕСА_1, загальною площею 95,8 кв.м., яка належить на праві власності ОСОБА_7 та переданої в іпотеку згідно договору № PML-ОВМ/006/2008 від 09 квітня 2008 року.
Відмовити публічному акціонерному товариству «ОТП Банк» в частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки – чотирьохкімнатну квартиру в АДРЕСА_1, загальною площею 95,8 кв.м., яка належить на праві власності ОСОБА_7 та переданої в іпотеку згідно договору № PML-ОВМ/006/2008 від 09 квітня 2008 року.
В іншій частині рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2010 року залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з дня його проголошення.
Головуючий :
Судді :