АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-1494/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 6 Івахненко О.Г.
Доповідач в апеляційній інстанції
Ювшин В. І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоЮвшина В.І.
суддівДемченка В.А., Бородійчука В.Г.
при секретаріКонстантин В.М.
прокурора Синецька Т.Ю.
представника позивача ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу прокурора Чигиринського району на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 10 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_7 до Чигиринської міської ради, третя особа: відділ містобудування та архітектури Чигиринської райдержадміністрації та архітектури Чигиринської райдержадміністрації про визнання права власності на самочинне будівництво, -
в с т а н о в и л а :
16 листопада 2009 року ОСОБА_7 звернулась з позовом до суду про визнання права власності на самочинне будівництво.
В обґрунтування позовних вимог вказувала, що на підставі договору купівлі-продажу від 04 серпня 2009 року реєстраційних № 1407 вона являється власником житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 а відповідно до договору дарування від 04 серпня 2009 року реєстраційний № 1409, вона також являється власником земельної ділянки на якій розташований будинок.
Після вказаних угод, без дозволу відділу містобудування та архітектури Чигиринської райдержадміністрації, позивач самостійно здійснила реконструкцію житлового будинку в магазин промислових товарів. Згідно з висновком відділу містобудування та архітектури Чигиринської райдержадміністрації, реконструкція житлового будинку по АДРЕСА_1 під магазин промислових товарів кваліфікується як самочинне будівництво, але в той же час його експлуатація за призначенням можлива, так як планувальна характеристика та технічний стан даної будівлі відповідають діючим архітектурно-будівельним, санітарним та протипожежним нормам.
ОСОБА_7 просила задовольнити її позовні вимоги і визнати за нею право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 10 грудня 2009 року позов задоволено повністю, визнано за ОСОБА_7 право власності на магазин промислових товарів, розташований за адресою: АДРЕСА_1
В апеляційній скарзі прокурор Чигиринського району просить скасувати рішення Чигиринського районного суду від 10 грудня 2009 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, вважаючи що воно постановлене з порушенням норм матеріального права.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_7 до Чигиринської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, суд першої інстанції виходив з вимог ч. 5 ст. 376 ЦК України про те, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.
містобудування та архітектури Чигиринської райдержадміністрації, самостійно здійснила Встановлено, що являючись власником земельної ділянки та жилого будинку в АДРЕСА_1 позивачка без дозволу відділу реконструкцію житлового будинку в магазин промислових товарів. Згідно з висновком відділу містобудування та архітектури Чигиринської райдержадміністрації, реконструкція житлового будинку по АДРЕСА_1 під магазин промислових товарів кваліфікується як самочинне будівництво.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 22 Закону України "Про основи містобудування" забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.
Статтею 18 Закону України "Про основи містобудування" в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється. Відповідно до ст. 301 Закону України "Про планування і забудову територій" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.
До 1 січня 2009 року був чинним Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року N 1243, яким визначалися основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва; з 1 січня 2009 року механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів встановлено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року N 923.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Статтею 376 ЦК України також визначені певні правила, за якими можливе визнання за особою права власності на самочинно збудоване нерухоме майно. Відповідно до ст. 26 Закону України "Про основи містобудування" спори з питань містобудування вирішуються радами у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.
Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З огляду на вказане звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво повинно мати місце при наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Але, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції в достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню; не звернув уваги на наведене та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
За таких обставин ухвалене у справі рішення вважати обґрунтованими немає підстав, як постановлене з порушенням норм матеріального права, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 301, 303, 307, п. 4 ст. 309, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу прокурора Чигиринського району на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 10 грудня 2009 року задоволити.
Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 10 грудня 2009 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_7 в задоволенні позовних вимог до Чигиринської міської ради, третя особа: відділ містобудування та архітектури Чигиринської райдержадміністрації та архітектури Чигиринської райдержадміністрації про визнання права власності на самочинне будівництво.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з дня його проголошення.
Головуючий :
Судді :