2-524

2011р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня  2011р. Ленінський районний суд м. Луганська,  у складі:

                         головуючого –судді Матвєйшиной О.Б.

                         при секретарі             Машталенко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа  ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ :

У липні 2007 року позивач ОСОБА_1  звернувся до Ленінського районного суду м. Луганська з позовом до відповідача  ОСОБА_2, з вимогами про відшкодування матеріального збитку и моральної шкоди заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що 31.05.2007 р. приблизно в 20.00 год. на перехресті вул.. Даргомижського і вул.. Магістральна відбулась дорожньо-транспортна пригода. У результаті  ДТП водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2101»державний номер НОМЕР_6, на підставі довіреності, скоїв  зіткнення з автомобілем  марки «Фольцваген»державний номер НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_3. Автомобіль марки «Фольцваген»державний номер НОМЕР_5, належить позивачу ОСОБА_1, що підтверджується технічним паспортом, а водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом на підставі довіреності. Позивач зазначає, що ДТП відбулось з вини відповідача ОСОБА_2, про що видана довідка  інспектором ОО ДТП   м. Луганська Курячим С.В. На підставі викладеного позивач просить суд  стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість матеріального  збитку в розмірі 5 887, 00 гривень, вартість  морального збитку в розмірі 3 000, 00 гривень,  вартість  послуг експерта  350, 00 гривень.  Витрати держмита у розмірі 93, 00 гривень,  витрати  на інформаційне-технічне судового процесу 30,00 гривень.

До початку попереднього судового засідання відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічної позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення матеріального збитку та моральної шкоди заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування позову ОСОБА_2  зазначив, що 31.05.2007 р. приблизно в 19.40 год. на перехресті вул.. Даргомижського і вул.. Магістральна відбулась дорожньо-транспортна пригода. Відповідач ОСОБА_3 керуючи на підставі довіреності, автомобілем марки «Фольцваген», державний номер НОМЕР_5, що належить відповідачу  ОСОБА_1, здійснював перевезення пасажирів  по 144 маршруту,  проїхав на забороняючий  «червоний» сигнал світлофору, коли ОСОБА_2 почав рух на  дозволяючий «зелений» сигнал світлофору на автомобілі марки «ВАЗ 2101»державний номер НОМЕР_6. В результаті зазначеного було зіткнення та пошкоджено автомобіль позивача ОСОБА_2 Позивач зазначає, що винним в ДТП є  відповідач ОСОБА_3 На підставі викладеного позивач ОСОБА_2 просить суд  стягнути  солідарно з відповідачів на його користь матеріальний збиток у розмірі 4 822, 32 гривні, що складається з  матеріального збитку у розмірі  4 072, 32 гривні та 750,00  гривні вартості послуг експерта.  Стягнути з відповідачів солідарно на користь позивач моральну шкоду у розмірі 5 000,00 гривень. Стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача  судові витрати  у розмірі 878, 22 гривні, що складаються з 98, 22 гривень –державне мито,  30, 00 витрати на інформаційне-технічне забезпечення та 750 гривень на юридичну допомогу.   

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, дав суду  аналогічні пояснення, просив задовольнити первинний позов. Щодо зустрічної позовної заяви до початку судового засідання надав суду заперечення, відповідно до якого в задоволенні зустрічної позовної заяви просив відмовити у повному обсязі, оскільки вважає її не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні первинний позов ОСОБА_1 не визнав, в  скоєному ДТП  винним вважає третю особу ОСОБА_3, надав суду заперечення проти позовних вимог, просив в задоволенні вимог відмовити у повному обсязі.  Просив задовольнити позовні вимоги зустрічної позовної заяви, надав суду пояснення аналогічні викладеним у зустрічній позовній заяві. Від проведення експертизи  відмовився.

Відповідач за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав у повному обсязі, надав суду заперечення проти вимог, відповідно до яких просив суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав вимоги первинної позовної заяви, вважає винним  в ДТП  відповідача ОСОБА_2. ОСОБА_3 вважає, що він не порушував правил  дорожнього руху. Крім того, зазначив, що на перехресті де відбулось зіткнення рухався на  дозволяючий «зелений» сигнал світлофору, а не як зазначає відповідач. Вимоги зустрічної позовної заяви не визнав у повному обсязі, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.05.2007 р. приблизно в 20.00 год. на перехресті вул.. Даргомижського і вул.. Магістральна відбулась дорожньо-транспортна пригода. У результаті  ДТП водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2101» державний номер НОМЕР_6, на підставі довіреності, скоїв  зіткнення з автомобілем  марки «Фольцваген»державний номер НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_3. Автомобіль марки «Фольцваген»державний номер НОМЕР_5, належить позивачу ОСОБА_1. Відповідач ОСОБА_2 порушив правила дорожнього руху, в результаті чого сталася дорожньо-транспортна пригода,  внаслідок чого відбулося зіткнення автомобілів.  

Вказані обставини  підтверджуються  поясненнями позивача, поясненнями третьої особи ОСОБА_3, поясненнями свідків. Свідок  ОСОБА_5 пояснила  суду, що 31.05.2007 р. після 17.00 години, коли маршрутне таксі рухалось до зупинки «Магістральна», перетинаючи перехрестя відбувся удар з права в передню частину. Зіткнення відбулось з автомобілем «Жигулі». На зустріч маршрутному таксі рухались автомобілі, тому свідок зазначає, що маршрутне таксі рухалось на «зелене»світло світлофору. Чи знаходились в автомобілі «Жигулі» люди окрім водія, свідок не бачила.

Свідок  ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив, що він відгукнувся на  оголошення в газеті. В кінці травня 2007 року, свідок рухався до 9 - ї  лікарні, на перехресті з вул.. Даргомижського з правої сторони виїхав автомобіль, та  лівою стороною автомобілю зіткнувся з правою стороною маршрутного таксі. Маршрутне таксі рухалось  на  «зелене»світло світлофору.

Свідок  ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначив, що в травні 2007 року, він  переходив дорогу  від «Кожзаводу». Свідок рухався по лівій стороні. Коли перетинав перехрестя, ввімкнулось   «зелене»світло світлофору, свідок переходив до «СТО»та  зрівнявся з автомобілем з ліва. А праворуч  рухалось маршрутне таксі з кв. Щербакова, свідок почув зіткнення. Автомобіль марки «Жигулі»рухався прямо на свідка.

Свідок  ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що вона  була пасажиром в автомобілі   ОСОБА_2, сиділа біла водія. На перехресті вул.. Магістральна вони зупинились на «красне»світло світлофора, а на «зелене»світло світлофора почали рух. Самого зіткнення не бачила, оскільки відвернулась.

Також обставини вини відповідача ОСОБА_2 підтверджуються матеріалами  адміністративної справи  № 3-1710\08. Відповідно до яких постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 26.07.2007 року ОСОБА_2 визнано винним в скоєному ДТП, та  присуджено до стягнення штраф  у розмірі 17 гривень. Відповідно до постанови  Апеляційного суду Луганської області від 27.12.2007 року, постанову Ленінського районного суду від 26.07.2007 року скасовано, оскільки правопорушника ОСОБА_2 не було повідомлено про час та дату розгляду адміністративної справи, а також в постанові не вірно зазначена дата скоєння ДТП. Справу передано на новий розгляд. Постановою Ленінського районного суду м. Луганська  від 15.04.2008 року провадження у справі у відношенні правопорушника ОСОБА_2 було закрито, оскільки закінчився  двомісячний строк, для притягнення до адміністративної відповідальності. Однак в зазначеній постанові не було вирішено судом питання, щодо відсутності  вини ОСОБА_2 в скоєному ДТП, та не було встановлено даних, які б  визначали відсутність вини правопорушника,  що не звільняє ОСОБА_2 від відповідальності.

Судом також встановлено, що внаслідок  зіткнення, автомобіль позивача ОСОБА_1 «Фольцваген»державний номер НОМЕР_5, отримав технічні пошкодження, у зв’язку з чим позивачеві спричинено матеріальну шкоду, розмір якої згідно висновку авто-товарознавчого  експерта №2/141-07 від 08.06.07 р., складає 5 887,00 грн.

Відповідно до  виноску спеціаліста - автотовароведа № 27/26 від 08.06.2007 року, вартість  ремонту автомобіля марки «Ваз 2101» державний номер  НОМЕР_6 складає 4590, 85 грн. Розмір шкоди, з технічної точки зору, спричиненого власнику ушкодженням автомобілю марки «ВАЗ-2101»державний номер НОМЕР_6 під час ДТП від 31.05.2007 року складає 4072, 32 гривень.

               Згідно зі ст. 1188 ЦК України шкода,   завдана   внаслідок   взаємодії   кількох  джерел підвищеної небезпеки,  відшкодовується на загальних  підставах,  а саме: 1) шкода,   завдана   одній   особі   з   вини  іншої  особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи,  якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб,  діяльністю яких було завдано шкоди,  розмір відшкодування  визначається  у  відповідній  частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

              Таким чином, у даному випадку відшкодування матеріальної шкоди  має провадиться  на загальних  підставах, передбачених  ст. 1166 ЦК України, та моральної шкоди на підставах, передбачених  ст. 1167 ЦК України.

              Стаття 1166 ЦК України передбачає, що на загальних підставах майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

               Особа,    яка   завдала   шкоди,   звільняється   від   її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

               Оскільки судом встановлено, що вини позивача  у пошкодженні його автомобіля не вбачається, ця шкода йому спричинена лише з вини відповідача, то відповідач повинен відшкодувати позивачеві  вказану матеріальну шкоду у названому розмірі.

               Стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна  шкода,  завдана  фізичній  або  юридичній  особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю, також відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності  її  вини.

                Судом встановлено, що внаслідок вказаної дорожньо-траснспортної пригоди  позивачеві заподіяно моральну шкоду,  після ДТП позивач відчував  душевні страждання, нервовий стрес. Позивач ОСОБА_1 перебував  в стані  сильного душевного  хвилювання став сильно дратівливим, що прямо відображається на його роботі,  колегах та  на відносинах із членами родини. Відповідач своїми діями  погіршив  фінансове положення позивача. Тому суд вважає, що позивач ОСОБА_1 має право вимагати відшкодування і моральної шкоди.

 Доводи відповідача стосовно відсутності вини у дорожньо-транспортній пригоді судом не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідач ОСОБА_2 відмовився від проведення експертизи.  

  За таких обставин, суд не вбачає підстав для звільнення відповідача ОСОБА_2 від обов’язку по відшкодуванню позивачеві ОСОБА_1  матеріальної та моральної шкоди. На підставі чого суд вважає, позовні вимоги ОСОБА_1  підлягають задоволенню в повному обсязі, а в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення матеріального збитку та моральної шкоди заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити за необґрунтованістю.

   Позивачем у зв’язку з розглядом справи понесені витрати за роботу експерта і проведення експертизи сплачені гроші в сумі 350 грн., що підтверджується квитанцією від 05.06.07 р., також позивачем при подачі позовної заяви сплачені судові витрати з оплати судового збору у розмірі 93, 00 гривень та  витрати на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30, 00 гривень. Вказані витрати підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача, оскільки  судом позовні вимоги позивача задовольняються.

       Керуючись ст.ст. 10, 60, 84, 88, 210, 212, 213 ЦПК України, ст. 1166, 1167,  1188, ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

      Позовні вимоги ОСОБА_1, задовольнити.

      Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість матеріального  збитку в розмірі 5 887, 00 гривень, вартість  морального збитку в розмірі 3 000, 00 гривень,  вартість  послуг експерта  350, 00 гривень.  Витрати державного мита у розмірі 93, 00 гривень, та витрати  на інформаційне-технічне судового процесу у розмірі 30,00 гривень.

       У задоволенні зустрічної позовної заяви  ОСОБА_2 відмовити за необґрунтованістю.

         Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через суд Ленінського району м. Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

        Головуючий                                                                                               Матвєйшина О.Б.