Радехівський районний суд Львівської області

Справа №  2-193/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

02.06.2011 м.Радехів

Радехівський районний суд Львівської області  

в складі головуючого(ої)-судді:           Мулявка Олег Васильович

при секретарі судового засідання Леуш Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засідання у м.Радехів справу за позовом ОСОБА_1 до Оглядівської сільської ради Радехівського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди за затримку видачі трудової книжки, -          

В С Т А Н О В И В:

Позивач у лютому 2011 року звернувся до суду із просьбою стягнути із відповідача 20438грн. матеріальної шкоди за весь час затримки видачі трудової книжки. Крім цього, просить суд стягнути із відповідач в його користь 1500грн. моральної шкоди та 3000грн. понесених ним витрат на правову допомогу. В обґрунтування позову посилається на те, що 27.04.2009р. голова Оглядівської сільської ради своїм розпорядженням увільнив його від виконання обов’язків головного бухгалтера зазначеної ради. При цьому, в супереч вимогам законодавства та незважаючи на його неодноразові письмові звернення, йому не було надано копії розпорядження та не видано трудову книжку. Оскарживши у судовому порядку розпорядження про своє звільнення 27.04.2009р., був поновлений на роботі, однак у весь період звільнення трудова книжка йому так і не видавалася. Невидача трудової книжки позбавила його права на належне і своєчасне працевлаштування, тобто були порушені його конституційні права, а відсутність можливості працювати спричинила душевні страждання, оскільки цим унеможливлювалося матеріально забезпечувати сім’ю. Таким чином, просить стягнути матеріальну шкоду за час вимушеного прогулу, моральну шкоду та витрати, понесені ним на правову допомогу.

Позивач у судове засідання не з’явився, подавши при цьому клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з’явилися, надавши письмову заяву, просить розгляд справ здійснити без його участі, позовні вимоги визнав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про причини неявки у судове засідання, суд не повідомив.

Із врахуванням наведеного, на підставі п.3 ч.1 ст.169, ч.4 ст.174, ч.2 ст.197 ЦПК України розгляд справи проведено без участі сторін та на підставі представлених суду доказів.

У відповідності до положень ст.11 та ст.60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини справи.

Як беззаперечно вбачається із матеріалів справи, зокрема ухваленою 17 травня 2010 року Радехівським районним судом Львівської області постановою за адміністративним позовом ОСОБА_1 (а.с.10), такою розпорядження голови Оглядівської сільської ради від 27.04.2009р. про звільнення ОСОБА_1 визнано незаконним та відповідно до положень ч.3 ст.61 ЦПК України дані обставини вважаються повністю встановленими і не підлягають доказуванню у даній справі.

Аналогічно, обставини повторного прийняття ОСОБА_1 з 06.05.2009р. на посаду головного бухгалтера Оглядівської сільської ради встановлені постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011р. (а.с.5-6). Цією ж постановою зобов’язано сільську раду нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27.04.2009р. по 05.05.2009р..

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога позивача щодо стягнення шкоди за час невидачі трудової книжки саме з 27.04.2009р. є не обґрунтованою, оскільки він з 06.05.2009р. повторно прийнятий на роботу, а за період з 27.04.2009р. по 05.05.2009р. йому нарахована відповідна виплата і поновлений на роботі - 06 вересня 2010 року (а.с.8).

Слід зазначити, що із представлених суду сторонами доказів, у тому числі і з копії трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.7-9), не визначається коли такий був звільнений із займаної посади після його повторного поновлення на посаді головного бухгалтера Оглядівської сільської ради. Таким чином, днем звільнення позивача та видачі трудової книжки, на думку суду, слід вважати день його звернення на ім’я сільського голови, тобто 03 червня 2009 року (а.с.12) у який, згідно ст.47 КЗпПУ власник або уповноважений орган зобов’язаний був видати належно оформлену трудову книжку та відповідно вимог п.3 Постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993р. «Про трудові книжки», видати книжку під розписку в журналі обліку (а.с.32-35).

Аналогічні норми щодо термінів видачі трудової книжки, окрім цього, викладені і у п.п.4.1 п.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом №58 від 29.07.1993р. Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України.  

Із наданих суду доказів, визначається, що у супереч наведеного, трудова книжка ОСОБА_1, не була видана до 06.09.2010р. та знаходилася у Оглядівській сільській раді.

Згідно статті 43 Конституції України кожен має право на працю і на захист від незаконного звільнення.

У відповідності до статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Щодо вирішенні питання визначення розміру моральної шкоди, судом враховується те, що як вказано у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із подальшими змінами та доповненнями, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.01р. і №1 від 27.02.09р.), при визначенні розміру моральної шкоди слід виходити із розміру грошової суми, в якій позивач оцінює заподіяну йому шкоду та, з чого він при цьому виходить. Як вбачається із позовної заяви, він просить стягнути 1500грн. моральної шкоди, однак, при цьому ніяких розрахунків не проводить та доказів, щодо проведеного розрахунку, не надає. Моральну шкоду зазначені позивачем, суд вважає необґрунтовано завищеною. При визначенні розміру моральної шкоди, судом до уваги приймається те, що у наслідок не видання трудової він був позбавлений права на своєчасне та належне працевлаштування, що із-за неможливості матеріально забезпечити сім’ю, спричинило душевні страждання позивача. Таким чином, на думку суду моральна шкода в розмірі 500грн. буде адекватною спричиненій душевній травмі.

На думку суду, витрати понесені позивачем на правову допомогу відповідають розміру, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27.04.2006р. №590. Витрати на правову допомогу віднесено до судових витрат, а тому у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України підлягають стягненню на користь позивача із відповідача.

Приймаючи до уваги вищенаведене, рекомендації викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» (із подальшими змінами та доповненнями), порушення вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок роботодавцем, суд приходить до висновку про підставність задоволення позовних вимог, із відповідним  коригуванням строків настання спірних правовідносин.

У відповідності до вимог ст.ст.81,88 КАС України, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи слід стягнути із відповідача.

Керуючись ст.ст.10,11,60,209,212,215 ЦПК України, ст.43 Конституції України та ст.ст.47,235,237-1 Кодексу законів про працю України, суд -.

В И Р І Ш И В:

позов задоволити частково.

Зобов’язати Оглядівську сільську раду Радехівського району Львівської області провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03 червня 2009 року по 06 вересня 2010 року.

Стягнути із Оглядівської сільської ради Радехівського району на користь ОСОБА_1, жителя с.Оглядів Радехівського району 500грн. моральної шкоди та 3000грн. понесених ним витрат на правову допомогу.

Стягнути із Оглядівської сільської ради Радехівського району в дохід держави 51грн. судового збору та 120грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області через Радехівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийО. В. Мулявка