КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

29.06.06 р.                                                                                                    № 10/229                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Швець В.О

Судді                                                                                          

                                                                                                         Зеленіна  Н.І.

                                                                                                         Рибченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Нові Технології” на рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2006 року

у справі №10/229 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом          Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту

          „Полтавагропроект”, м Полтава

до          Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Нові Технології”

          м.Полтава

про          стягнення 35587,08 грн.

встановив:

          Рішенням господарського суду Полтавської області від 30.03.06 р. у справі №10/229 за позовом Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту „Полтавагропроект” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Нові Технології” про стягнення 35587,08 грн. позовні вимоги задоволено.

          Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро-Нові Технології” подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.06 р. по справі №10/229, оскільки вважає. що місцевим господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права.

          За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Нові Технології” на рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.06 р. згідно ст.98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 26.04.2006 року порушено апеляційне провадження у справі №10/229.

          ДКПВІ „Полтавагропроект” згідно ст.96 ГПК України надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2006 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав викладених у відзиві.

          Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просить скасувати рішення місцевого господарського суду.

          Представник позивача в судовому засіданні проти висмог апеляційної скарги заперечує, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно розпорядження Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.05.2006 р. справа розглядається колегією суддів, в такому складі: головуючий суддя –Швець В. О., судді –Рибченко А.О., Зеленіна Н. І.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення залишається без змін з наступних підстав.

          Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв ‘язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

          Як вбачається з матеріалів справи згідно з договором №28 „Оренди частини виробничих приміщень” від 10.01.2003 р Державно-коопративним проектно-вишукувальним інститутом „Полтавагропроект” була передана Товариству з обмеженою відповідальністю „Агро-Нові Технології” в тимчасове користування без права викупу кімната №615 загальною площею 57,1 кв.м. за адресою: 36020. м Полтава, вул Котляревського, 1/27, терміном до 31 12. 2003 р.

          Відповідно до п.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

          Відповідно до п.7.7. договору №28 дія договору припиняється у випадку закінчення строку, на який він був укладений. У разі припинення договору оренди орендар зобов’язаний повернути орендодавцю орендоване майно. Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (п.п. 2.3, 4.4 договору)

          Відповідач після припинення договору зазначене вище майно не повернув.

          15.12.2005 року позивач звернувся в господарський суд Полтавської області з позовом до ТОВ „Агро-Нові Технології” про стягнення 35587,08 грн.

          Заявою поданою до місцевого господарського суду в порядку ст.22 ГПК України,  позивач змінив підстави позову та збільшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення 45811 грн. в т.ч. 31394,10 грн.-збитки завдані простроченням виконання зобов’язання по поверненню майна, 14416,90 грн.-неустойку за несвоєчасне повернення майна.

          До складу збитків позивачем було включено витрати на утримання орендованого майна та неотримані доходи за час прострочення відповідачем обов’язку повернення майна згідно розрахунків.

          Також позивачем, керуючись ч.2 с. 785 ЦК України,  заявлено вимогу про сплату неустойки у розмірі подвійної оплати за користування річчю за час прострочення та подано розрахунок.

          Рішенням господарського суду Полтавської області по справі №16/49 від 04.10.2005 року, яке набрало законної сили, Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро-Нові Технології” було виселено з нежтлового приміщення-кімнати №615 загальною площею 57,1 кв.м. за адресою: 36020, м.Полтава, вул.Котляревського, 1/27, та зобов’язано передати їх Державно-кооперативному проектно-вишукувальному інституту „Полтавагропроект”.

          Рішення суду виконано 06.02.2006 р. в добровільному порядку в зв’язку з цим державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.

          Отже з моменту припинення договору оренди 01.01.2004 р до 06.02.2006 року приміщення ( к. №615 по вул.Котляревського, 1/27) фактично знаходилось у користуванні відповідача.

          Відповідно до ст.611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та ін. Частиною 1 ст.623 ЦК України встановлено загальний обов’язок боржника, який порушив зобов’язання, відшкодувати кредиторові в повному обсязі завдані порушенням збитки, що включають реальні збитки і упущену вигоду. З огляду на це орендодавець не позбавлений права звернутись до суду з позовом про відшкодування збитків ( ст.22 ЦК України, ст.224 ГК України).

          Відповідно до п.2 ст.785 ЦК України в разі, якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Неустойка є штрафною санкцією (ст.230 ГК України). Відповідно до ст.624 ЦК України неустойка стягується незалежно від відшкодування збитків. Неустойка нарахована позивачем за період 180 днів, що повністю відповідає вимогам ст.232 ГК України щодо порядку застосування штрафних санкцій.

          В апеляційній скарзі відповідач зазначає на неврахування місцевим господарським судом пропуску строків позовної давності, щодо вимог по стягненню неустойки.

          Доводи відповідача є безпідставними з огляду на зазначення місцевим господарським судом у рішенні, що відповідно до п.2 ст.786 ЦК України перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем. Майно повернуто позивачу 06.02.2006 року.

          Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Відповідачем не доведено ті обставини, на які він посилається в скарзі.

          Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2006 року у справі №10/229 прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

          Керуючись ст.ст. 99, 101,п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Нові Технології” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2006 року у справі №10/229 залишити без змін.

          2. Справу № 10/229 повернути господарському суду Полтавської області.

          

Головуючий                                                                                Швець В.О

Судді                                                                                          

                                                                                                         Зеленіна  Н.І.

                                                                                                         Рибченко А.О.