Сколівський районний суд Львівської області

                                                                                                             Справа № 2-35/11

                                       Р І Ш Е Н Н Я

                                       І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

08.07.2011 року        Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді       Гуменної Н.М.

при секретарі                Трембач М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сколе Львівської області в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

                                   в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки 4008 грн. матеріальної шкоди, 1500 грн. моральної шкоди та судові витрати. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 07.07.2008 року його діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відпочивали на туристичній базі «Карпати». Син поїхав на базу належним йому автомобілем «Опель-Аскона», яким керує по дорученню. Приблизно о 19 год. ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що її дочка ОСОБА_11 знаходиться в компанії його сина - ОСОБА_3 Син, щоб уникнути конфлікту зі сторони ОСОБА_2 поїхав додому. По дорозі сина зустріла відповідачка, яка під час сварки з ним хотіла його вдарити, але син втік від неї. Тоді, ОСОБА_2 палкою побила вітрове і заднє скло автомобіля та нанесла вм»ятини на автомобіль. Вартість ремонту автомобіля внаслідок завданих ОСОБА_2 пошкоджень складає 4008 грн. На місце події прийшла, також, його дочка ОСОБА_4, яку відповідачка побила. З приводу хуліганських дій ОСОБА_2 він звертався у Сколівський РВ ГУМВСУ у Львівській області, але отримав постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 дав пояснення аналогічні наведеним, просить позов задоволити.

Відповідачка, представник відповідачки ОСОБА_8 в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що 07.07.2008 року коли їй зателефонував ОСОБА_9 та сказав, щоб вона приїхала в лісовий масив поблизу бази «Карпати»та забрала свою дочку, оскільки між ними виник конфлікт, то вона разом із своїм братом ОСОБА_10 поїхали туди і забрали дочку. ОСОБА_4 вона не била, а також не розбивала вітрове скло на автомобілі. Просять відмовити у позові.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що 07.07.2008 року вона перебувала разом із своїм братом ОСОБА_3 та його друзями на св»яткуванні дня народження ОСОБА_9 Під час св»яткування між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 виник конфлікт. Через деякий час після конфлікту її брат ОСОБА_3 на автомобілі поїхав від них. Всі інші зібравшись, також, вирішили йти додому. Пройшовши приблизно 50 м. вони побачили автомобіль, який їхав їм назустріч. З автомобіля вийшла ОСОБА_2, яка з невідомих їй причин стала бити її. Крім ОСОБА_2 за кермом автомобіля був брат ОСОБА_2 - ОСОБА_10 Від нанесених їй ударів ОСОБА_2 вона впала на землю, а ОСОБА_2 сіла в автомобіль та кудись поїхала. Спустившись вниз по дорозі вона побачила автомобіль брата, який стояв на узбіччі та був пошкоджений, а саме були розбиті вікна та пошкоджені передні дверки.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 07.07.2008 року він разом із своїми друзями поїхали на його автомобілі в лісовий масив неподалік бази «Карпати»святкувати день народження ОСОБА_9 Під час святкування між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 виник конфлікт, тоді ОСОБА_9 зателефонував матері ОСОБА_11, повідомив про скандал та сказав, щоб ОСОБА_2 приїхала та забрала дочку. Знаючи, що коли приїде мати ОСОБА_11 –ОСОБА_2 буде конфлікт, він виршив поїхати додому. Їдучи по дорозі в напрямку р. Стрий, під»їзджаючи до урочища «Рогачка», побачив, що йому на зустріч рухається автомобіль марки «Сітроен». Водій даного автомобіля блимнув фарами і він зрозумів, що той просить зупинитися. Вийшовши з машини, побачив, що із салону автомобіля вийшла ОСОБА_2 Остання стала на нього кричати, вимагаючи, щоб він не зустрічався з її дочкою та замахнулась, щоб вдарити його, але він ухилився від удару та втік. Відбігши приблизно 20 м., побачив, як ОСОБА_2, піднявши із землі палку розбила нею переднє та заднє лобові скла на автомобілі. Він перебрів річку та пішов в напрямку свого будинку. По дорозі додому йому зателефонував ОСОБА_12, якому він повідомив про конфлікт та попросив його зателефонувати в міліцію.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що 07.07.2008 року він разом із своїми друзями поїхав у лісовий масив поблизу бази «Карпати», щоб відсв»яткувати свій день народження. Під час св»яткування у нього виник конфлікт із ОСОБА_11 Після чого, він зателефонував її мамі та скзав, щоб вона приїхала та забрала дочку. ОСОБА_2 приїхала разом із своїм братом  ОСОБА_10 Відповідачка стала кричати на дочку та сказала, щоб та сіла в машину. Після того, вони поїхали. По дорозі додому він побачив на узбіччі дороги автомобіль ОСОБА_1, на якому були розбиті переднє та заднє вітрове скло, ОСОБА_10 в автомобілі не було. ОСОБА_4 копала ногами дверку автомобіля і об розбите лобове скло порізала руки. Він не бачив чи била ОСОБА_2, ОСОБА_4

В судовому засіданні було досліджено та оголошено відмовний матеріал № 327-0606 по заявах громадянина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Зокрема, оголошено пояснення свідків:

- ОСОБА_13, згідно яких 07.07.2008 року вона разом із друзями св»яткувала день народження ОСОБА_9 На св»якування вони поїхали у лісовий масив поблизу бази «Карпати». Під час св»яткування виник конфлікт між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 Через деякий час ОСОБА_1 на своєму автомобілі кудись поїхав, а вони зібрались йти додому. По дорозі їм назустріч їхав автомобіль, в якому вони побачили ОСОБА_10 та ОСОБА_2 Остання, вийшовши із автомобіля підійшла до ОСОБА_4 та стала з нею сваритись, нанісши їй при цьому близько трьох ударів рукою по голові. Після того, ОСОБА_2. з»ясовувала стосунки із своєю дочкою. Йдучи по дорозі, на узбіччі вони побачили автомобіль ОСОБА_1, на якому були розбиті переднє та заднє вітрове скло, самого ОСОБА_1 в автомобілі не було. В свою чергу ОСОБА_4 кричала та стукала руками по капоті автомобіля і об розбите скло порізала руки.

             - ОСОБА_5.,  які аналогічні поясненням ОСОБА_13

             - ОСОБА_11, згідно яких 07.07.2008 року вона разом із своїми друзями та своїм хлопцем ОСОБА_1 на його автомобілі поїхали в лісовий масив св»яткувати день народження ОСОБА_9 Під час св»яткування між нею та ОСОБА_9 виникла сварка. ОСОБА_9 зателефонував до її мами, щоб та приїхала та забрала її. Коли ОСОБА_1 дізнався, що приїде ОСОБА_2 сів в машину і поїхав, щоб мама не бачила її разом з ОСОБА_1, оскільки була проти того, що вони зустрічаються. Через деякий час вони зібрались та пішли додому. Коли йшли дорогою, побачили, що їм назустріч їде автомобіль  «Сітроен»білого королю. В автомобілі була її мати, яка вийшовши з автомобіля стала сварити її та сказала, щоб вона сіла в машину. Після цього, вони поїхали додому.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З наявної в матеріалах справи постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.07.2011 року вбачається, що в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_3 та                 ОСОБА_4 відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.296, ч.1 ст.194 КК України відмовлено у зв»язку з тим, що не було порушення громадського порядку, вартість пошкодження на суму 720 грн. не являється великим розміром і відшкодування вирішується в цивільно-правовому порядку.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що вищевказаними неправомірними діями ОСОБА_2, ОСОБА_1 завдано майнову шкоду.

Крім того, з викладеного у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи вбачається, що в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 відмовлено  через малозначність завданої шкоди та відсутності грубого порушення громадського порядку, а не у зв»язку із тим,  що неправомірні дії, були вчиненні не ОСОБА_2, тобто вина ОСОБА_2 у завдані технічних пошкоджень транспортному засобу ОСОБА_1 не ставилась під сумнів.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає справу на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів. Між тим позивачем не представлено і судом не здобуто жодних доказів на підтвердження того, що ним було понесено витрати на ремонт автомобіля в розмірі 4008 грн.

У відповідності до ст.1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовуються особою, яка її завдала за наявності її вини.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги те, що позивач внаслідок неправомірних дій відповідачки був позбавлений можливості користуватись належним йому транспортним засобом, суд вважає, що моральна шкода підлягає задоволенню, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути 1500 грн. завдано моральної шкоди.

Відповідно до ст.88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене з відповідачки на користь позивача слід стягнути 15 грн. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 10-12,60,88,213,215,218 ЦПК України, ст.ст.1166,1167 ЦК України,  суд,

                                           в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1500 /одну тисячу п»ятсот/ грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15 грн. державного мита та  30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.            

У решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                                      Суддя                                                            Н. Гуменна

Оригінал рішення