ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" серпня 2006 р. | Справа № 8а/251-2897 |
12 год. 30 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Жук Г.А.
при секретарі судового засідання Підлубній О.В.
Розглянув справу
За позовом Державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод", 48322, с. Ковалівка, Монастириського району, Тернопільської області
до відповідача Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастириське відділення), вул. Шевченка, 19, м. Монастириська, Монастириський район, Тернопільська область
про скасування повідомлення-рішення №0000102301/0 від 23.06.2006 року; включення державному підприємству "Ковалівський спиртовий завод" ПДВ в сумі 56554 грн. 17 коп. до податкового кредиту, та повернення заборгованості по ПДВ в сумі 56554грн. 17 коп. на розрахункоий рахунок ДП "Ковалівський спиртовий завод".
За участю представників сторін:
позивача: провідний юрисконсульт Тиліщак І.М., доручення №150 від 07.04.2006 року
відповідача: завідувач юридичним сектором Гладиш А.С., довіреність №98 від 16.04.2006 року
В судовому засіданні присутнім представникам сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 27,28,41,49,51,130 Кодексу адміністративного судочинства України.
За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суть справи:
Державне підприємство "Ковалівський спиртовий завод", с. Ковалівка. Монастириського району, Тернопільської області, звернулось до господарського суду з позовом до Бучацької міжрайонної державної податктвої інспекції (Монастириське відділення), м. Монастириська, про скасування повідомлення-рішення №0000102301/0 від 23.06.2006 року; включення державному підприємству "Ковалівський спиртовий завод" ПДВ в сумі 56554 грн. 17 коп. до податкового кредиту, та повернення заборгованості по ПДВ в сумі 56554грн. 17 коп. на розрахунковий рахунок ДП "Ковалівський спиртовий завод".
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що підприємство не порушило вимог чинного законодавства України, включивши до податкового кредиту суми податку на додану вартість відповідно до податкових накладних, які отримано ним від контрагентів по господарських договорах за надані послуги та отримані товари, посилаючись на приписи Закону України „Про податок на додану вартість”, вважає, що податковим органом неправомірно зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість заявлене у податковій декларації за березень 2006 року.
Відповідач позов не визнає, вважає позовні вимоги безпідставними, стверджує, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування по податковій декларації за березень 2006 року на суму 56 554,17грн., порушивши пп.7.7.2 п.7.7, пп.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Стверджує, що із загальної суми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення бюджетне відшкодування ДП "Ковалівський спиртовий завод" зменшено з двох основних причин:
По перше –на суму 20852,73 грн. бюджетне відшкодування ДП "Ковалівський спиртовий заводі, заявлене у декларації за березень 2006 року, було - зменшене на підставі підпункту а) підпункту 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки даною нормою закону встановлено, що у разі якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), тому до рядка 25 податкової декларації з ПДВ за березень 2006 року слід було включити суми податку, які сплачені позивачем на користь своїх постачальників лише у лютому 2005 року (65207,27грн.). А на підставі підпункту б) підпункту 7.7.2. підпункту 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ДП "Ковалівський спиртовий завод" не було позбавлене можливості включити вказані у попередньому абзаці суми ПДВ (сплачені в складі ціни на користь своїх постачальників не у попередньому податковому періоді), до підсумку рядка 26 податкової декларації з ПДВ за березень 2005 року. Значення рядка 26 декларації перенеслося б до складу податкового кредиту наступного місяця (у рядок 23.2) та могло б бути використане для погашення податкових зобов'язань або податкового боргу у майбутніх періодах.
По друге –на суму 35701,44 грн. бюджетне відшкодування ДП "Ковалівський спиртовий завод», заявлене у декларації за березень 2006 року, було зменшене на підставі підпункту 7.2.3. пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки в порушення даної норми закону ДП «Ковалівський спиртовий завод»віднесло до складу податкового кредиту податкову накладну виписану ТОВ «Інтелтрейд», і сума ПДВ, віднесена до податкового кредиту не знаходить підтвердження в документах на перевезення меляси, а податкова накладна не виконує своєї законодавчо встановленої функції, факту перебування придбаної Позивачем меляси у власності її продавця (ТОВ "Інтелтрейд") не підтверджено. ТОВ «Інтелтрейд»не був власником переданої ДП «Ковалівський спиртовий завод»меляси, доставка її в розумінні статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" не відбулася. Відповідач стверджує, що ТОВ «Інтелтрейд»виписало податкову накладну на операції, які не є поставкою, в порушення підпункту 7.2.3 пункту 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість”, оскільки по суті не передбачають перехід права власності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, заперечення відповідача, оцінивши представлені сторонами докази в їх сукупності, суд встановив:
За результатами виїзної позапланової перевірки Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод»(ідентифікаційний код №00375059) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень місяць 2006 року, проведеною Бучацькою міжрайонною державною податковою інспекцією складено Акт від 19.06.2006 року № 6-23/00375059, на підставі якого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.06.2006 р № 0000102301/0 яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 56554,17 грн., заявлене у податковій декларації за березень 2006 року.
Як видно з акту перевірки, ДП «Ковалівський спиртовий завод»на протязі листопада 2005 року-лютого 2006 року сплатив на користь своїх постачальників ПДВ в ціні товару на загальну суму 86060 грн., і в березневій декларації заявив цю суму до відшкодування шляхом перерахування на його рахунок, однак, згідно п.п 7.7.2, п.7.7, ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” такому відшкодуванню підлягає лише різниця від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку сплаченого постачальникам у попередньому (лютому) податковому періоді, а саме 65207,27 грн.
Решта суми –20852,73 грн., заявленої до такого способу відшкодування за березень 2006р., не підлягає відшкодуванню.
Згідно п.п 7.7.2 п.7.7 ст. 7 якщо у наступному податковому періоді сума визначена по п.п 7.7.1 цієї статті має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає сума рівна ПДВ сплаченого постачальникам у попередньому податковому періоді, а залишок від’ємного значення використовується в якості податкового кредиту у наступному податковому періоді.
Відповідно до вимог п.п 7.8.1 п.7.8 ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість»податковим періодом для нарахування та сплати податку на додану вартість для платника податку є календарний місяць.
Як видно з поданої декларації за березень 2006 р., позивач заявив до відшкодування шляхом перерахування на його рахунок сплачене ПДВ постачальникам в лютому 2006 р. 65207,27 грн., що повністю узгоджується з правилами п.п 7.7.2 ст. 7 вищевказаного Закону.
Позивачем заявлено до відшкодування за грудень 2005 року –9242,23 грн., січень 2006 року –11 570 грн., листопад 40,50 що протирічить правилам п.п 7.7.2 ст. 7 цього Закону, оскільки сума 20 852 грн. (9242,23+ 11570 +40,50) повинна використовуватись в якості податкового кредиту в наступні податкові періоди, тобто відшкодовуватись шляхом зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів.
Врахування сум ПДВ, сплачених постачальникам в листопаді 2005р., грудні 2005 р, січні 2006р., в якості податкового кредиту є правомірним, за виключенням визначення способу відшкодування ПДВ по сумі 20852,73 грн.
Таким чином, права позивача по використанню податкового кредиту не порушені, відповідач зробив висновки, які базуються на чинному законодавстві, а тому позовні вимоги в даній частині позову задоволенню не підлягають.
Як вбачається з представлених відповідачем документів 29.03.2006 року податковим органом проведено виїзну позапланову перевірку ДП «Ковалівський спиртовий завод»з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум ПДВ за період січень місяць 2006 року, про що складено акт №4-23/00375059.
За результатами даної перевірки встановлено, що від ТОВ «Інтелтрейд»до ДП «Ковалівський спиртовий завод» надійшло 1100т. меляси. Згідно Декларації по ПДВ за січень 2006 року ТОВ «Інтелтрейд»до бюджету податок на додану вартість не сплачувало, в зв’язку з чим проведено коригування податкового зобов'язання.
Крім того, даною перевіркою встановлено, що позивачем 27.12.2005 року з ТзОВ «Інтелтрейд»укладено договір постачання №27-12, згідно з яким «продавець»(ТзОВ «Інтелтрейд») передає, а «покупець»(ДП «Ковалівський спиртовий завод») приймає у власність мелясу і оплачує її вартість на підставі накладних.
15 січня 2006 року ТзОВ «Інтелтрейд»виписало на адресу ДП «Ковалівський спиртовий завод»податкову накладну №6 на поставку товарів на загальну суму 357495,60грн., в тому числі ПДВ в сумі 59582,60грн., яка включена позивачем у декларацію з податку на додану вартість за січень 2006року
Відповідач вважає, що позивачем, завищено суму податкового кредиту по декларації за січень 2006 року на суму 59582,60грн.; частину даного податкового кредиту в сумі 35701,44 грн., що була оплачена на користь ТОВ "Інтелтрейд" у лютому 2006 року, позивачем включено до підсумку рядка 25 податкової декларації з ПДВ та рядків 3-4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за березень 2006р., як бюджетне відшкодування, чим порушено п.п 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
При цьому, відповідач стверджує, що згідно інформаційної довідки відділу контрольно-перевірочної роботи сектору міжрегіональних взаємодій ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 14.03.2006р. № 4705/7/23-702 (засвідчена копія додається) основні засоби ТОВ "Інтелтрейд" відсутні; згідно з укладеними договорами доставка меляси здійснювалась силами покупця. В ході проведення перевірки ДП „Ковалівський спиртовий завод" товарно-транспортних накладних на мелясу, отриману від ТОВ «Інтелтренд», не представлено. Позивачем були представлені документи на відпуск меляси з надписом «Товарно-транспортна накладна» довільної форми зі штампом ТОВ "Козова-цукор".
Крім того, відповідач стверджує, що ТОВ «Інтелтрейд»не є належним продавцем в розумінні ст. 655 Цивільного кодексу України.
З огляду на наведене відповідач стверджує, що - ТОВ "Інтелтрейд", яким виписано податкові накладні, які були підставою формування податкового кредиту позивачем, поставку меляси позивачу фактично не проводив. Не відбулася жодна з подій, з якою у ТОВ "Інтелтрейд" виникли б податкові зобов'язання, та, відповідно - вказане підприємство не здобуло права на виписування податкової накладної. Податкова накладна від І5.01.2006р. №6 ТОВ "Інтелтрейд" виписана з порушенням підпункту 7.2.3. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та не може бути підставою для включення ДП "Ковалівський спиртовий завод" відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту та, відповідно, до бюджетного відшкодування.
Слід зазначити, що відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) продавець складає податкову накладну, що є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Згідно п.п. 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими документами з врахуванням підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари і складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Згідно із підпунктом 7.3.1. пункту 7.3. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»" датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як
оплата товарів, що підлягають поставці; або дата відвантаження товарів.
Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону №168/97 бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Податковий кредит звітного періоду, згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97 складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97 визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Враховуючи вимоги ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 р., ДП «Ковалівський спиртовий завод»включило до складу податкового кредиту за березень 2006 року суму податку на додану вартість в розмірі 35701,44 грн. (яка оскаржується), нараховану і сплачену в ціні придбання товару (меліси) у ТОВ «Інтелтрейд». Загальна сума поставки з ПДВ відповідно до податкової накладної від 15.01.2006 р. № 6 складала 357495,60 грн. Оплата за придбаний товар ДП «Ковалівський спиртовий завод»проведена позивачем згідно платіжного доручення №750 від 13.02.2006 року та №3 від 01.02.2006 року.
Пунктом 7.4.5 Закону №168 вказується, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними; п.7.5.1 встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата
списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Тобто, крім факту оплати чи отримання товару по накладній, необхідною умовою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту є наявність податкової накладної (підстав для застосування норм п.п. 7.2.6 та 7.2.7 Закону не було). А дата отримання податкової накладної - визначає до якого звітного податкового періоду може бути включено суму податкового кредиту зазначену в ній.
ДП «Ковалівський спиртовий завод»отримало від ТОВ «Інтелтрейд» податкову накладну від 15.01.2006 р. № 6 в березні 2006 року, тому, правомірно включило суму 35701,44 грн. по даних бухгалтерського обліку до складу податкового кредиту з ПДВ за березень 2006 р., згідно декларації по податку на додану вартість за цей же період.
Відсутність в первинних облікових документах товарно-транспортних накладних і дорожніх листів вантажного автомобіля підприємства постачальника не може бути підставою виключення даної суми із складу податкового кредиту і валових витрат підприємства.
Висновок відповідача, що купівля-продаж (чи поставка) меліси не відбулася і ДП «Ковалівський спиртовий завод»не набув права власності на товар суперечить ст. 658 ЦК України в частині того, що добросовісний набувач, який не знав і не міг знати, що набуває майно за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, стає власником такого майна (набуває права власності на нього).
Як вбачається з акту перевірки суть порушення ДП «Ковалівський спиртовий завод»заключається в тому, що позивач зайво відніс до складу податкового кредиту накладні, виписані ТОВ «Інтелтрейд», оскільки суми податку на додану вартість, віднесені до податкового кредиту не знаходять підтвердження в податкових зобов'язаннях продавця цих товарів, а податкова накладна не виконує своєї законодавчо встановленої функції і її оригінал не підтверджується копією у продавця товарів". Однак, у відповідності до вимог чинного законодавства України позивач не наділений повноваженнями щодо контролю за своєчасністю і правильністю сплати податків та подання звітності контрагентами за господарськими операціями, ці повноваження покладені на органи Державної податкової служби України. На час проведення перевірки та складання акту перевірки, який є підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, як і на час розгляду справи відповідачем не представлено належних доказів визнання недійсними договорів та господарських зобов’язань на виконання яких позивачем отримано податкові накладні.
Враховуючи, що згідно вимог Конституції України, законодавства України відповідальність осіб, в тому числі і суб’єктів господарювання носить індивідуальний характер, що Законом не передбачено відповідальності особи за протиправні вчинки та діяльність інших осіб, суд визнає позовні вимоги Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод», с. Ковалівка Монастирського району, Тернопільської області, щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000102301/0 від 23.06.2006 року в частині виключення із складу податкового кредиту по податку на додану вартість суми 35701,44 грн. заявлених до відшкодування в декларації за березень 2006 року, обґрунтованими, правомірними, такими що підлягають до задоволення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.1,2,4,6,8,12,17-19,49,50,51,59,69-79,87,94,99,104,107,108,122-154,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Бучацької МАПІ (Монастирського відділення) №0000102301/0 від 23.06.2006 року в частині виключення із складу податкового кредиту по податку на додану вартість суми 35701,44 грн. заявленої до відшкодування в декларації за березень 2006 року, з моменту його прийняття.
3. Відмовити у задоволенні решта частині адміністративного позову.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Постанову підписано 10 жовтня 2006 року
Суддя Г.А. Жук