ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"28" серпня 2006 р. |
Справа № 8а/267-3019 |
17 год. 25 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Жук Г.А.
при секретарі судового засідання Підлубній О.В.
Розглянув справу
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька,1, м. Тернопіль
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1 на суму 71 140,50грн., в тому числі за основним платежем 47 347грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 23 793,50грн.
За участю представників сторін
Позивача: ОСОБА_2, довіреність НОМЕР_2
Відповідача: головний державний податковий інспектор Ткач І.Я., довіреність №15500/7/10-015 від 16.03.2006 року
В судовому засіданні присутнім представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 27,28,41,49,51,130 Кодексу адміністративного судочинства України.
За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суть справи:
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, АДРЕСА_1, звернувся до господарського суду з позовною вимогою до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька,1, м. Тернопіль, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1 на суму 71 140,50грн., в тому числі за основним платежем 47 347грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 23 793,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що включив суму ПДВ до податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих ним від контрагентів по господарських операціях, що порушень вимог чинного законодавства України ним не допущено, на кожне постачання ТМЦ від контрагентів є підтверджуючі накладні і документи про оплату, а тому суми ПДВ вірно включено в склад податкового кредиту і неправомірно виключено зі складу додаткового кредиту. При цьому позивач посилається на приписи Закону України „Про податок на додану вартість”.
Відповідач у відзиві на позов №50651/7/10-015 від 16.08.2006 року, та його повноважний представник в судових засіданнях, вимоги позивача не визнає, вважає їх безпідставними, при цьому посилається на те, що право на відшкодування сплачених сум податку виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару. Стверджує, що ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що постачальники продавця (ПП “Матрікс”, ПП «Транстехмаш»та ПП «Терно-маркет») яким підприємець перерахував відповідні суми податку на додану вартість в ціні товару та які повинні були сплатити відповідну суму податку до Державного бюджету України, у відповідному податковому періоді таку суму в податковій декларації з податку на додану вартість в рядку оподатковане зобов'язання не відображали та, відповідно, податку до бюджету не сплачували. Тому вважає, що позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку, які у відповідних звітних періодах його постачальниками не були задекларовані до сплати та не були сплачені до бюджету, що є порушенням пунктів 1.8 статті 1, пп.7.4.1 п. 7.4 статті 7 та п.п.7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи позивача, заперечення відповідача, оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд в с т а н о в и в:
13 квітня 2006 року Тернопільською об'єднаною ДПІ проведено планову документальну перевірку дотримання вимог законодавства про оподаткування приватного підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3), за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року, за результатами якої складено Акт НОМЕР_4.
Проведеною перевіркою встановлено, що приватним підприємцем ОСОБА_1 завищено податковий кредит з податку на додану вартість за перевірений період на суму 59914,00 грн., чим порушено п.1.8 ст. 1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7. п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" та занижено податкове зобов'язання на 100 грн., чим порушено пп. 7.3.1 п.7.3 єт.7 вказаного Закону.
На підставі Акту перевірки податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 в якому визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 71140,50 грн., в тому числі за основним платежем 47 347 грн., а також за штрафними (фінансовими) санкціями 23793,50 грн.
Перевіркою встановлено, що підприємець згідно договорів найму (оренди) НОМЕР_5 здав в оренду вантажний автомобіль ОДАЗ 794, що належить підприємцю згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 та причіп. Згідно договору оренди місячна вартість оренди автомобіля і причіпа становить 200,00 грн. Згідно виписок банку та пояснень підприємця ОСОБА_1 оплату за оренду автомобіля та причіпа ТОВ «Надзбруччя хліб»не проводило.
Як вбачається з акту перевірки, в порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 від 03.04.1997 року підприємець ОСОБА_1 за період з жовтня-грудень 2005 року занижував податкові зобов'язання з ПДВ за рахунок не включення в склад податкових зобов'язань з ПДВ орендну плату за вантажний автомобіль та причіп зданих в оренду ТОВ „Надзбруччя Хліб”.
З огляду на наведене податковою інспекцією донараховано 100 грн. ПДВ в тому числі по періодах: жовтень 2005 року - 33 грн.; листопад 2005 року - 33 грн.; грудень 2005 року - 34 грн.
Також, на думку податкового органу приватний підприємець ОСОБА_1 завищив податковий кредит з податку на додану вартість:
- на 6806,00грн., в тому числі за квітень 2005 року на 2178 грн., за червень 2005 року на 2093 грн., за липень 2005 року на 993 грн., за жовтень 2005 року на 450 грн., за листопад 2005 року на 1092 грн. за рахунок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених при придбанні товарно-матеріальних цінностей, які не використовувались в оподатковуваних операціях та згідно акту інвентаризації відсутні на залишку;
- на 53108 грн., в тому числі за лютий 2005 року на 1950 грн., за березень 2005 року на 3250 грн., за квітень 2005 року на 4200 грн., за травень 2005 року на 8333 грн., за червень 2005 року на 8333 грк., за липень 2005 року на 9000 грн., за серпень 2005 року на 10917 грн., за вересень 2005 року на 7125 грн. за рахунок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ згідно накладних отриманих від постачальників, які відповідну суму ПДВ повинні були сплатити до державного бюджету України та які у відповідному звітному періоді таку суму податку в податкових зобов'язаннях у декларації з податку на вартість не відображали та відповідно до бюджету не сплачували.
Згідно п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Однак, Податковим органом не прийнято до уваги той факт, що ТМЦ (борошно, дріжджі, сіль, олія, мак, цукор) по накладних НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11,НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, (належним чином засвідчені накладні представлено в матеріалах справи) були передані ТОВ „Надзбруччя хліб” згідно Договору на переробку давальницької сировини від 12.02.2005 року, договір на постачання хлібобулочних виробів від 05.10.2002 року, угоду на постачання сировини і товарів від 15.10.2002 року (належним чином засвідчені договори представлено в матеріалах справи) були передані приватному підприємцю у вигляді хлібобулочних виробів, а отже використовувалися ним в оподатковуваних операціях, орендна плата по договору №7075 орендарем в перевіряємому періоді не сплачувалась.
Крім того, податковий орган вважає, що приватний підприємець ОСОБА_1 не правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку сплачені в ціні товару при придбанні товарно-матеріальних цінностей, згідно податкових накладних:
- НОМЕР_17 на суму 1899,60 грн. в т.ч. ПДВ -316,60 грн. (дріжджі 57ящ.);
- НОМЕР_18 на суму 918,00 грн. в т.ч. ПДВ -153,00 грн.( дріжджі 30 ящ.);
- НОМЕР_19 на суму 2200,00 грн. в т.ч. ПДВ -366,67 грн.(арматура Ф-10 725 кг);
- НОМЕР_20 на суму 8050,00 грн. в т.ч. ПДВ -1341,68 грн. (металовироби);
- НОМЕР_21 на суму 12558,00 грн. в т.ч. ПДВ - 2093,00 грн.(олія 2073 кг.);
- НОМЕР_22 на суму 1260,00 грн. в т.ч. ПДВ -210,00 грн. (яйця 3600 піт),
- НОМЕР_24 на суму 4696,80 грк. в т.ч.ПДВ-782,80 грн.(бітум 1 т., 113 кг. карбонат);
- НОМЕР_23 на суму 1860,00 грн. в т.ч. ПДВ-310,00 грн.(водяний насос 1шт.);
- НОМЕР_25 на суму 839,05 грн. в т.ч. ПДВ -139,85 грн. (електроди 120 кг.);
- НОМЕР_26 на суму 6551,40 грн. в т.ч.ПДВ-1091,90 грн. (гоф. ящики 3050шт.)
Відповідач стверджує, що суми сплаченого ПДВ за придбані товарно-матеріальні цінності згідно вищевказаних податкових накладних включені до складу податкового кредиту, але не використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємця і відсутні на залишку у підприємця станом на 21 березня 2006 року.
В порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України №168/97 підприємець в склад податкового кредиту зайво включив суми ПДВ сплачені при придбанні товарно-матеріальних цінностей, які не використані в оподаткованих операціях і згідно інвентаризації відсутні на залишку, внаслідок чого позивачу донараховано ПДВ в сумі 6806грн., в тому числі по періодах: за квітень 2005 року на 2178 грн., за червень 2005 року на 2093 грн., за липень 2005 року на 993 грн., за жовтень 2005 року на 450 грн., за листопад 2005 року на 1092 грн.
За висновками Акту перевірки суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, в порушення пунктів 1.8 ст.1 пп. 7.4.1. п. 7.4. статті 7 та пп. 7,7.1 п. 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»включив до складу податкового кредиту суми податку, які у відповідних звітних періодах його постачальниками не були задекларовані до сплати та не були сплачені до бюджету.
Так, в результаті перевірки встановлено, що за період з 01.10.2005 р. по 31.12.2005 р. позивачем отримано від Приватного підприємства «Матрікс» борошно згідно податкових накладних: НОМЕР_27 на загальну суму 21000,00грн., в тому числі ПДВ -3500,00грн., НОМЕР_28 на загальну суму 21000,00грн., в тому числі ПДВ 3500,00грн., НОМЕР_29 на загальну суму 10500,00грн., в тому числі ПДВ -1750,00грн., НОМЕР_30 на загальну суму 14250,00грн., в тому числі ПДВ -2375,00грн., НОМЕР_31 на загальну суму 14250,00грн., в тому числі ПДВ -2375,00грн.; від Приватного підприємства «Транстехмаш» (ідентифікаційний код 330911819184) позивачем отримано борошно вищого ґатунку: у лютому 2005 року згідно податкової накладної за НОМЕР_32 (9т.) на загальну суму 11700,00 в т.ч. ПДВ - 1950,0 грн.; у березні 2005 року згідно податкової накладної за НОМЕР_33 на загальну суму 6500,00 грн. в т.ч. ПДВ - 1083,33 грн. (5 т.); в квітні 2005 року згідно податкової накладної за НОМЕР_34 (20т.) на загальну суму 25000,00 в т.ч. ПДВ - 4200,00 грн.; від Приватного підприємства «Терно-маркет» (ідентифікацій код №335392719183) підприємець отримав борошно вищого ґатунку: у червні 2005 року згідно податкової накладної за НОМЕР_35 на загальну суму 25000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4166,67 грн. (20 т.) та згідно податкової накладної за НОМЕР_36 на загальну суму грн., в т.ч. ПДВ - 4166,67 грн. (20 т.); у липні 2005 року згідно податкової накладної за НОМЕР_37 на загальну суму 24000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4000,00 грн. (20т.) та згідно податкової накладної за НОМЕР_38 на загальну в т.ч. ПДВ 5000,00 грн. (25 т.).
При цьому, відповідач в обґрунтування правомірності прийнятого повідомлення- рішення стверджує, що при перевірці ПП «Матрікс»встановлено відсутність даного підприємства за адресою зазначеною в установчих документах, підприємством не надано будь-яких первинних документів для проведення виїзної позапланової перевірки. На підставі ч.13 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»податковим органом проведено позапланову документальну перевірку з використанням інформації щодо руху коштів по розрахунковому рахунку наданої банківською установою. Згідно отриманої інформації та виписок банку по рахунках, які належать ПП «Матрікс»підприємством перерахування коштів за придбання товарів реалізованих згідно вищенаведених податкових накладних приватному підприємцю ОСОБА_1 не проводилось, вказані товари ПП "Матрікс" у постачальників не придбавались.
З огляду на викладене та посилаючись на приписи ст. ст. 655,656 Цивільного кодексу України, відповідач стверджує, що оскільки, ПП "Матрікс" не виступив власником переданих підприємцю ОСОБА_1 товарів, поставка товару в розумінні пункту 1.4 статті 1 Закону № 168/97 не відбулася. В порушення підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97 ПП «Матрікс»виписало податкові накладні на операції, які не є поставкою, оскільки по своїй суті не передбачали перехід права власності.
Враховуючи наведене відповідач вважає, що підприємець ОСОБА_1 відніс до складу податкового кредиту по податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Матрікс", в порушення пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки суми податку на додану вартість, віднесені до податкового кредиту не знаходять підтвердження в податкових зобов'язаннях продавця цих товарів, а податкова накладна не виконує своєї законодавчо встановленої функції, внаслідок чого приватному підприємцю ОСОБА_1 виключено із податкового кредиту податкові накладні, виписані ПП "Матрікс''.
Крім того, як стверджує податковий орган, постачальники-продавці ПП «Транстехмаш»та ПП «Терно-маркет», яким підприємець (відповідач у справі) сплатив відповідні суми податку на додану вартість та які повинні були сплатити відповідну суму податку до Державного бюджету України, у відповідному звітному періоді таку суму в податковій декларації з податку на додану вартість в рядку оподатковане зобов'язання не відображали та, відповідно, податку до бюджету не сплачували. Ненадходження податку на додану вартість до бюджету від контрагентів-постачальників ПП «Транстехмаш»та ПП «Терно-маркет», на думку податкового органу є достатньою підставою для того, щоб відповідні суми податку на додану вартість були виключені з податкового кредиту підприємця.
Посилаючись на пунктів 1.8 статті 1, пп.7.4.1 п. 7.4 статті 7 та п.п.7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України, податковий орган стверджує, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.
Тому, відповідач стверджує, що Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 неправомірно, в порушення вимог пунктів 1.8 статті 1, пп.7.4.1 п. 7.4 статті 7 та п.п.7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", включено до складу податкового кредиту суми податку, які у відповідних звітних періодах його постачальниками не були задекларовані до сплати та не були сплачені до бюджету.
Разом з тим у відповідності до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Підпунктом 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
У відповідності до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Таким чином, у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" для включення відповідних сум до податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна.
В підтвердження проведених операцій с контрагентами позивачем представлено: податкова накладна НОМЕР_39, видаткова накладна НОМЕР_39, квитанції до прибуткового касового ордеру НОМЕР_40;
податкова накладна НОМЕР_41, видаткова накладна НОМЕР_41, квитанції до прибуткового касового ордеру НОМЕР_42;
податкова накладна НОМЕР_43, видаткова накладна НОМЕР_43, квитанції до прибуткового касового ордеру НОМЕР_44;
податкова накладна НОМЕР_45, видаткова накладна НОМЕР_45, квитанції до прибуткового касового ордеру НОМЕР_46;
податкова накладна НОМЕР_47, видаткова накладна НОМЕР_47, квитанції до прибуткового касового ордеру від 03.09.2005 року;
податкова накладна НОМЕР_48, видаткова накладна НОМЕР_48, квитанції до прибуткового касового ордеру від 12.09.2005 року;
податкова накладна НОМЕР_29, видаткова накладна НОМЕР_29, квитанції до прибуткового касового ордеру № від 29.08.2005 року;
податкова накладна НОМЕР_49, видаткова накладна НОМЕР_49, квитанції до прибуткового касового ордеру № від 19.09.2005 року;
податкова накладна НОМЕР_50, видаткова накладна НОМЕР_50, квитанції до прибуткового касового ордеру № від 15.08.2005 року;
податкова накладна НОМЕР_51, видаткова накладна НОМЕР_51, квитанції до прибуткового касового ордеру № від 09.08.2005 року;
податкова накладна НОМЕР_52, видаткова накладна НОМЕР_53, квитанції до прибуткового касового ордеру № від 04.10.2005 року;
податкова накладна НОМЕР_54, видаткова накладна НОМЕР_54, квитанції до прибуткового касового ордеру № від 10.03.2005 року;
податкова накладна НОМЕР_55, видаткова накладна НОМЕР_55, платіжне доручення НОМЕР_56;
Приватний підприємець ОСОБА_1 включив до податкового кредиту за лютий 2005 - листопад 2005 року суми податку на додану вартість відповідно до податкових накладних, які були належним чином виписані постачальниками, і в ході проведення перевірки у посадових осіб Тернопільської ОДПІ не виникало сумнівів у правильності оформлення цих податкових накладних.
Крім того, при перевірці податковим органом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 не встановлено порушень з боку даного підприємця правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість, оскільки останнім повністю було дотримано процедуру по нарахуванню податкового кредиту і отриманню бюджетного відшкодування у відповідності до вимог чинного законодавства.
У відповідності до вимог чинного законодавства України позивач не наділений повноваженнями щодо контролю за своєчасністю і правильністю сплати податків та подання звітності контрагентами за господарськими операціями, ці повноваження покладені на органи Державної податкової служби України. На час проведення перевірки та складання акту перевірки, який є підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення , як і на час розгляду справи відповідачем не представлено належних доказів визнання господарських зобов'язань на виконання яких позивачем отримано податкові накладні.
Враховуючи, що згідно вимог Конституції України, законодавства України відповідальність осіб, в тому числі і суб'єктів господарювання носить індивідуальний характер, що Законом не передбачено відповідальності особи за протиправні вчинки та діяльність інших осіб, суд визнає позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1 на суму 71 140,50грн., в тому числі за основним платежем 47 347грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 23 793,50 грн., обґрунтованими, правомірними, такими що підлягають до задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1,2,4,6,8,12,17-19,49,50,51,59,69-79,87,94,99,104,107,108,122-154,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити .
2. Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 на суму 71 140,50грн., в тому числі за основним платежем 47 347грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 23 793,50 грн. з моменту винесення.
На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Постанову підписано 10 жовтня 2006 року
Суддя Г.А. Жук