ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2006                                                                                   Справа № 25/121  

  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:   судді Павловського П.П. –доповідач

суддів: Логвиненко А.О., Чус В.О.

Секретар судового засідання Судавцова О.А.

Представники сторін:

від позивача:  Осадчий І.М. юрисконсульт, довіреність №01  від 15.01.06;

від відповідача:  Дегтяр Л.О. заст.начальника, довіреність №05/1-921  від 31.05.06;

від обл.держ.адмін.: не з"явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги  Управління житлово –комунального господарства Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 11.07.06р.  у справі № 25/121

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрАнтКонсалтінг”, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

до   Управління житлово –комунального господарства Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпропетровськ

про  стягнення 89923,52 грн

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2006 року позивач –ТОВ „Укр. Ант Консалтінг ЛТД”  звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою  до відповідача –УЖКГ Дніпропетровської облдержалміністрації про стягнення 89923,52 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.06р. у справі № 25/121 (суддя Чередко А.Є.) позов задоволено частково.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди приміщення не визнано недійсним або неукладеним. До того ж доказів погашення боргу суду не надано.

Не погодившись з рішенням господарського суду від 11.07.06р., відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що УЖКГ повністю сплатило за комунальні послуги згідно розрахунків, а також орендну плату з переплатою 2141,00 грн.

          В своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач просить  залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню  з наступних підстав.

         Як видно з матеріалів справи, 13.10.2005р. між позивачем (орендар) та відповідачем (суборендар) був укладений договір суборенди (піднайму) № 51/п55-05 (далі - договір). Відповідно до п. 1.1. договору, орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування приміщення (кімнати) № 601-617, розташовані на 6-му поверсі та приміщення (кімнати) № 702, 705-707, 709-720, розташовані на 7-му поверсі адміністративної будівлі (№ 55) літ. А-9), розташованої по адресу: м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 55, загальною площею 697,7кв.м. (орендований об'єкт). У відповідності з умовами ст. 2 договору, орендований об'єкт було передано орендарем суборендарю по акту прийому-передачі по договору, який підписано сторонами 13.10.2005р. Відповідно до п. 3.1. договору, він укладений на строк менше одного року, набирає чинності з моменту його підписання та діє до 10.10.20006р. Пунктом 4.1. договору передбачено, що орендна плата за користування орендованими приміщеннями загальною площею 697,7грн. становить 15,00грн. в місяць за 1 кв.м., в тому числі ПДВ, а в цілому за ці приміщення - 10456,50грн. в місяць, в тому числі ПДВ. За п. 4.4. договору, суборендар, незалежно від результатів своєї господарської діяльності, сплачує орендну плату орендарю шляхом перерахування відповідних платежей на поточний рахунок орендаря за кожний поточний календарний місяць користування орендованим майном не пізніше 5-го числа поточного місяця. Згідно з п. 4.5.1. договору, крім орендної плати суборендар компенсує орендарю витрати, пов'язані з забезпеченням орендованих приміщень електроенергією, тепло та водопостачанням, а також компенсацію за вивіз сміття та інши витрати, які несе орендар у зв'язку із діяльністю суборендаря. Розмір тарифів розраховується на підставі тарифів підприємств постачальників комунальних послуг та складеного орендарем розрахунку споживання суборендарем зазначених послуг, згідно виставлених орендарю к оплаті рахунків в порядку, передбаченому п. 4.5.4. договору.

Так, п. 4.5.4. договору встановлено, що суборендар сплачує (компенсує) комунальні послуги на підставі рахунків, виставлених орендарем, на протязі 3-х банківських днів з дня отримання рахунку. Суборендар зобов'язаний самостійно отримати від орендаря оформлений рахунок. У випадку відсутності у суборендаря рахунка на оплату (компенсацію) комунальних послуг, суборендар зобов'язаний сплатити (компенсувати) комунальні послуги не пізніше 15-го числа місяця, наступного за оплачуваним, у розмірі середньомісячної оплати (компенсації) за комунальні послуги, які сплачувались суборендарем за попередній період дії договору.

15.06.2006р. між сторонами укладено угоду про розірвання договору суборенди (піднайму) № 51/п55-05 від 13.10.2005р. та у зв'язку із розірванням договору 15.06.2006р. суборендар передав орендований об'єкт орендарю за актом прийому-передачі, який підписано сторонами.

З матеріалів справи вбачається що, за час дії договору відповідач свої передбачені договором зобов'язання виконав частково та має заборгованість по оплаті орендних платежів у сумі 82763,35грн. за період з 13.10.2005р. по 15.06.2006р. (сплачено 2142,00грн. за жовтень 2005р.) та компенсації комунальних послуг у сумі 7070,33грн. за період з 01.01.2006р. по 15.06.2006р. (сплачено 14465,00грн.), а всього заборгованість становить 89833,68грн. Факт отримання рахунків на компенсацію комунальних послуг відповідачем не заперечувалися в суді першої інстанції, а доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

Судова колегія Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення позову частково виходячи з норм ч. 1 ст. 762 ЦК України, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 774 ЦК України.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Таким чином, позивач набув право оренди орендованого об'єкта на підставі договору № 3 майнового найму (оренди), укладеного ним 18.10.2002р. з власником майна - корпорацією „Dugsbery Inc" та строком дії до 18.10.2027р. Пунктом 6.2.3. цього договору передбачено право позивача здавати орендований об’єкт у піднайом.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та компенсації за утримання майна по договору суборенди № 51/п55-05 від 13.10.2005р. у сумі 89833,68грн.

Не можуть бути прийняті до уваги та бути підставою для скасування доводи викладені в апеляційній скарзі, з огляду на умови договору та приписи ст.ст. 525, 629, 763 ЦК України, посилання відповідача та третьої особи на дію договору № 51ЛІ55-05 від 13.10.2005р. лише до 31.12.2005р.

До того ж, відповідачем і третьою особою не надано доказів визнання зазначеного вище договору недійсним або неукладеним.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, тому та обставина, що відповідач є бюджетною організацією та утримується за рахунок видатків державного бюджету, які відповідачу не виділялися для оплати зобов'язань за договором № 51/п55-05 від 13.10.2005р. не е підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин судова колегія не знаходить підстав, передбачених ст.. 104 Господарського процесуального кодексу України для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:          

         Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.06р. у справі № 25/121 –залишити без змін.

Апеляційну скаргу Управління Житлово-комунального господарства Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпропетровськ –без задоволення.

          

          Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

          Головуючий суддя                                                                             П.П. Павловський

           Суддя                                                                                         А.О. Логвиненко                                                                         

           Суддя                                                                                                   О.В. Чус