Справа №: 2-446/11

РІШЕННЯ

Іменем    України

"04" березня 2011 р.    Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області  у складі:

          головуючого - судді Куковенкова С.В.,

                      при секретарі  - Стасенко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,-

                                                               В с т а н о в и в :

         Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що її бабуся та дідусь, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перебували між собою у зареєстрованому шлюбі з 16 червня 1973 року. На праві спільної часткової власності в рівних долях, по ? частині кожному, їм належала квартира АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Олександрійського КМБТІ № 1778 від 15.12.10 року.

        ІНФОРМАЦІЯ_1 року її бабуся  ОСОБА_4 померла і власником всієї квартири став її дід, ОСОБА_5, оскільки він постійно проживав разом з померлою і був спадкоємцем першої черги, хоча до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини він і не звертався.

        25 червня 2004 року її дід, ОСОБА_5, уклав договір дарування ? частини вищезазначеної  квартири на користь відповідача – ОСОБА_3. Договір було посвідчено нотаріально, однак державна реєстрація договору у Олександрійському КМБТІ проведена не була, відповідач ОСОБА_3 дарунок не прийняла, оскільки ключів від квартири у неї немає, вона там ніколи не проживала. Більш того, місце перебування відповідача на протязі більше 20 років є взагалі невідомим. Таким чином, право власності на частину квартири відповідач не набула і квартира залишилася у власності її діда.

         ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 помер.

          Відповідно до ст. 1261 ЦК України, спадкоємцем першої черги за законом після смерті діда є її матір, ОСОБА_2, однак вона з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини не зверталася, таким чином, спадщину не прийняла.  

         Вона ж на час смерті діда проживала разом з ним та здійснювала за ним догляд, тому, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, є такою, що прийняла спадщину.

         В зв’язку з викладеним, просить визнати за нею право власності на зазначену квартиру.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з наведених підстав.  

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала.

Відповідач ОСОБА_3 була повідомлена про день, час та місце судового розгляду справи шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур’єр», однак, в судове засідання не з’явилася.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.   

         Судом встановлено, що бабуся та дідусь позивача, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перебували між собою у зареєстрованому шлюбі з 16 червня 1973 року. На праві спільної часткової власності в рівних долях, по ? частині кожному, їм належала квартира АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Олександрійського КМБТІ № 1778 від 15.12.10 року.

        ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 померла і власником всієї квартири став  ОСОБА_5, оскільки він постійно проживав разом з померлою і був спадкоємцем першої черги, хоча до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини він і не звертався, як не зробили цього і інші спадкоємці.

        25 червня 2004 року ОСОБА_5, уклав договір дарування ? частини вищезазначеної  квартири на користь відповідача – ОСОБА_3. Договір було посвідчено нотаріально, однак державна реєстрація договору у Олександрійському КМБТІ проведена не була, що підтверджується довідкою Олександрійського КМБТІ № 1778 від 15.12.10 року.

         Згідно з ч. 1 ст. 182 ЦК України,  право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

        Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

        Оскільки в даному випадку державної реєстрації договору дарування від 25 червня 2004 року не відбулося, суд доходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3 не набула права власності на подароване їй майно – ? частину квартири АДРЕСА_1.

         Таким чином, на момент смерті ОСОБА_5, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 року, померлий був власником всієї квартири АДРЕСА_1, успадкувавши ? частину цієї квартири після смерті своєї дружини, ОСОБА_4

          Позивач є єдиним спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_5, оскільки вона проживала разом з ним однією сім’єю  до моменту його смерті на протязі 5 років, здійснювала за ним догляд. Це підтверджується довідкою з місця проживання померлого № 140 від 13.12.10 року та актом від 13.12.10 року.

         Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважаються таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, не заявив про відмову від неї.

          Суд вважає, що позивач прийняла спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на момент смерті спадкодавця проживала разом з ним, що не заперечується і відповідачем.

   Тому, позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 182, 334, 1261 – 1268 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, -

                                                                          в и р і ш и в :

           Позовні вимоги задовольнити.

            Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, право власності на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_1.

           Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на  рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області, через Олександрійський міськрайонний суд.

          Головуючий :                                                                                          Куковенков С.В.