Справа №2-2097/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2007 року Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді       Левчук О.А.

при секретарі                            Молчанюк Т.С.

за участю адвоката                   Пархоменко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до ОСОБА_3, треті особи Суворовський РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про вселення в квартиру і усунення перешкод в користуванні житлом,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1., ОСОБА_2 звернулись до суду з даною позовною заявою, та уточнивши позовні вимоги, в обґрунтування позову зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_1. ОСОБА_4, яка була основним наймачем трикімнатної квартириАДРЕСА_1, житловою площею 37,63 кв. м, на підставі Розпорядження № 312 Суворовської районної Ради народних депутатів м. Одеси. В цій квартирі постійно зареєстровані та постійно проживають вони, ОСОБА_1 - позивач по справі та дві її доньки: ОСОБА_2 - позивач по справі, та неповнолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 Крім них в цій квартирі також: зареєстрований відповідач ОСОБА_3, який доводиться їй, ОСОБА_1, вітчимом, тобто чоловіком її померлої матері. ОСОБА_3. був прописаний в цю квартиру 24 червня 1981 року за згодою ОСОБА_4., як член родини наймача і разом з матір 'ю він проживав в зазначеній квартирі до 1995 року. В 1995 році він разом з ОСОБА_4. переїхали на постійне місце проживання в будинок, який вони разом побудували за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, селище Будячки. Мати позивача ОСОБА_1. та відповідач ОСОБА_3. самі вирішили, що їм краще проживати в приватному будинку, ніж в міській квартирі. Це було їх рішення, вони добровільно його прийняли і з 1995 року постійно там проживали, вони їздили до них в гості та літом на відпочинок. ОСОБА_4. померла в цьому будинку, це підтверджується свідоцтвом про її смерть, виданим Першим відділом РАЦС Суворовського районного управління юстиції від 11 жовтня 2006 року, в якому в графі «місце смерті» вказано: Україна, Одеська область, Роздільнянський район, селище Будячки. Після її смерті відповідач ОСОБА_3. продовжує там проживати, він почав дуже сильно зловживати спиртними напоями, розсварився з ними, позивачами, вимагає з них, позивачів, дуже великі гроші за те, щоб добровільно знятися з реєстраційного обліку, комунальні послуги не сплачує, не приймає участі в підтриманні квартири в належному стані, ніяких його речей у квартирі немає.Таким чином, відповідач ОСОБА_3 на протязі 11 років не проживає за місцем реєстраці. Вони, позивачі, ніколи ніяких перешкод в користуванні житлом ОСОБА_3 не чинили, замки не міняли, він сам добровільно припинив проживати за місцем реєстрації. На підставі викладеного та ст. 71 ЖК України просять визнати ОСОБА_3, 16 червня 1941 року народження, таким, що

₂

втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1

Відповідач у судовому засіданні з позовом не погодився, проти його задоволення заперечував, надав суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1., ОСОБА_2 про вселення в квартиру і усунення перешкод в користуванні житлом, в обґрунтування зазначив, що до 1980 року він з дружиною ОСОБА_4., її донькою ОСОБА_1., та тещею ОСОБА_6, яка померла в 1984 році проживали в АДРЕСА_2 Після того як вказаний будинок попав під знесення їм була надана трикімнатна квартира АДРЕСА_1 В спірній квартирі він, ОСОБА_3. був зареєстрований і постійно проживав з 1981 року. В 1995 році вони з дружиною вступили до садово-огороднього товариства „Кооператор" розташованого в Роздільнянському районі Одеської області і збудували на своїй земельній ділянці невеличкий садовий будинок, який не має статусу жилого будинку, так як він не відповідає необхідним для цього санітарно-технічним вимогам і непридатний для постійного проживання. Приблизно з 1995 року вони з дружиною дійсно більшу частину часу проживали в садовому будинку, щоб поліпшити умови для проживання в їх міській квартирі сім'ї доньки його дружини. При цьому вони періодично приїздили і проживали в спірній квартирі по день смерті ОСОБА_4. і постійно сплачували кошти за комунальні послуги. До теперішнього часу в квартирі знаходяться його особисті речі, диван та інше майно. Він, позивач, - людина похилого віку, з 2002 року на пенсії. По теперішній час знаходиться на обліку в пенсійному управлінні Суворовського району м. Одеси. Після смерті його дружини йому стало важко мешкати в сільській місцевості в садовому будинку не придатному для постійного проживання, але донька .його покійної дружини ОСОБА_1, та члени її сім'ї заборонили йому проживати в квартирі і перешкоджають йому в користуванні нею. В зв'язку з цими обставинами він був вимушений звертатись зі скаргою до Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області. 30.01.2007 року в порушенні кримінальної справи по його скарзі було відмовлено, працівниками міліції з ОСОБА_1. була проведена бесіда профілактичного характеру, а йому, ОСОБА_3. було рекомендовано звернутись до суду за захистом його порушених прав. Але до теперішнього часу відповідачі його до квартири не пускають. Враховуючи вказані обставини просить вселити його в квартиру АДРЕСА_1 і зобов'язати відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2не перешкоджати йому в користуванні житлом.

ОСОБА_1., ОСОБА_2з зустрічним позовом не погодились, проти його задоволення заперечували, в обґрунтування заперечень зазначили, що ОСОБА_3. весь час проживав разом з ОСОБА_4. і ніколи не було від них ніяких скарг чи мови про те, щоб повернутися в міську квартиру, для того вони й будували собі будинок, щоб там проживати, обробляти земельну ділянку, ростити овочі та фрукти. Тобто ОСОБА_3 сам, добровільно перебрався туди проживати 12 років тому. З заявою до міліції він звернувся 11 січня 2007 року - після того, як вона ОСОБА_1., звернулась 30 листопада 2006 року до суду з позовом про визнання його, ОСОБА_3, таким, що втратив право користування житловим приміщення. Але цей позов був оформлений неналежним чином, тому був їй повернений і 06 лютого 2007 року вона вдруге звернулась до суду. Після смерті матері з'ясувалося, що за квартплату накопичився великий борг, про який вона не знала, та тепер вона сплачує цю заборгованість. Нараховану йому за віком пенсію ОСОБА_3. одержує через Ощадбанк, куди йому її перечислює пенсійний фонд саме тому, що він, ОСОБА_3. не проживає за місцем реєстрації і немає можливості приносити пенсію йому за адресою його реєстрації.

Представник третьої особи без самостійних вимог Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради у судовому засіданні зазначила, що просить винести рішення по даній справі на розсуд суду.

₃

Представник третьої особи, без самостійних вимог Суворовський РВ ОМУ УМВС     у України в Одеській області до судового засідання не з'явився, про явку повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, показання свідків, суд вважає, що первісний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, зустрічний позов не обґрунтований та задоволенню не підлягають за наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4, яка померла 30.09.2006 року, по день смерті була основним наймачем квартири АДРЕСА_1 В зазначеній квартирі були зареєстровані, як члени сім'ї наймача ОСОБА_3 - чоловік; ОСОБА_1. - донька ОСОБА_4.; ОСОБА_2 - онука; ОСОБА_5, 1995 року народження, - онука, що підтверджується довідкою КП ДЕЗ «Північне» про склад сім'ї та прописку від 05.02.2007 року(а.с. 22).

В 1995 році відповідач ОСОБА_3. разом зі своєю дружиною ОСОБА_4. виїхав з даної квартири та по теперішній час у вказаній квартирі не проживає, до теперішнього часу вселитися на дану житлову площу не намагався, участі в оплаті за комунальні послуги не бере.

Факт відсутності на спірній житловій площі ОСОБА_3. без поважних причин підтверджується актом про його не проживання від 06.11.2006 року (а.с. 21), показаннями свідків ОСОБА_7,ОСОБА_8, а також постановою Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.01.2007 року, якою встановлено, що ОСОБА_3. прописаний за адресою: АДРЕСА_1, але не проживає за даною адресою з 1995 року (а.с.38 ).

Відповідно до статті 71 ЖК України у випадку відсутності на протязі шести місяців за наймачем і членами сім'ї наймача зберігається житлове приміщення. У разі відсутності без поважних причин більше вказаного терміну у порядку статті 72 ЖК України особа може бути визнана такою, що втратила право на житлову площу в судовому порядку.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_3. не проживав в спірній квартирі з 1995 року по теперішній час без поважних причин.

Суд вважає необгрунтованими та не приймає до уваги доводи ОСОБА_3. про те, що після смерті його дружини ОСОБА_1. та ОСОБА_2 перешкоджали йому в проживанні та користуванні спірною квартирою, та в зв'язку з цим він змушений був звертатись до Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, оскільки ці доводи не обґрунтовані і спростовуються зібраними по справі доказами, в тому числі поясненнями самого ОСОБА_3., зазначеними в постанові Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.01.2007 року про те, що він ОСОБА_3. добровільно в 1995 році виїхав з цієї квартири.

Крім цього суд критично ставиться та не приймає до уваги доводи ОСОБА_3., що перешкоди у користуванні даною житловою площею полягають в тому, що в нього, ОСОБА_3. там немає своєї окремої кімнати для проживання, оскільки ці доводи не є обґрунтованими і не базуються на законі.

Також суд вважає необгрунтованими доводи ОСОБА_3. про те, що до теперішнього часу в спірній квартирі знаходяться його особисті речі, оскільки він не надав жодних обґрунтованих доказів на підтвердження цього.

Також судом встановлено, що показання свідків ОСОБА_9, та ОСОБА_10, а також доводи ОСОБА_3., що він перебуває на обліку у Пенсійному управлінні Суворовського району м. Одеси, не спростовують докази, зазначені ОСОБА_1., ОСОБА_2 в обґрунтування їх позовних вимог.

За таких обставин суд, розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, роз'яснивши особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попередивши про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, оцінивши надані сторонами докази, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1,

4

ОСОБА_2до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням підлягають задоволенню, позовні вимоги по зустрічному позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про вселення в квартиру і усунення перешкод в користуванні житлом не обгрунтовані, не базуються на законі та спростовуються зібраними по справі доказами.

На підставі статей 71, 72, 191 ЖК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2до ОСОБА_3, треті особи Суворовський РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про вселення в квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язання ОСОБА_1, ОСОБА_2не перешкоджати в користуванні житлом відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного суду Одеської області або апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.