Справа №  2-1050/11

ЗАОЧНЕ           РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                               УКРАЇНИ

          24.05.2011  року      Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого – судді -                                 Неганової Н.В.

при секретарі -                                        Федоренко О.В.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом

заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Подільської районної в м. Києві ради, відділу приватизації комунального майна Подільського району м. Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Всеукраїнський центр права та захисту” про визнання недійсним  рішення в частині, визнання недійсним договору купівлі-продажу,

в с т а н о в и в:

Прокурор в інтересах мешканців будинку АДРЕСА_1 звернувся до суду з зазначеним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що IX сесією V скликання 01.03.2007 року було прийнято рішення № 134 “Про перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва, що підлягають приватизації та надання дозволу”. Цим рішенням до переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, увійшло і нежиле приміщення по АДРЕСА_1, загальною площею 199,9 кв.м., яке підлягає викупу ТОВ «Юридична компанія «Всеукраїнський центр права та захисту». На виконання зазначеного рішення відділом приватизації комунального майна Подільського району м. Києва та ТОВ “Юридична компанія “Всеукраїнський центр права та захисту” 30.10.2007 року було укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень з №1 по №5 групи приміщень №48, з №1 по №8 групи приміщень №49, загальною площею 199,9 кв.м. за адресою – АДРЕСА_1. Заступник прокурора вважає, що прийняттям такого рішення та укладенням договору купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень відповідачі порушили право власності мешканців будинку на зазначені приміщення, передбачене чинним законодавством. Заступник прокурора просить визнати недійсним п. 62 додатку 1 рішення ІХ сесії 5 скликання Подільської районної у м. Києві ради від 01.03.2007 року №134 «Про перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва, що підлягають приватизації та надання дозволу», визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень з №1 по №5 групи приміщень №48, з №1 по №8 групи приміщень №49, загальною площею 199,9 кв.м. за адресою – АДРЕСА_1, укладений 30.10.2007 року відділом приватизації комунального майна Подільського району м. Києва та ТОВ “Юридична компанія “Всеукраїнський центр права та захисту” .

          В судовому засіданні представник прокурора підтримав позовні вимоги за тих же підстав, просив позов задовольнити.

Особи, в чиїх інтересах заступник прокурора звернувся до суду з вищевказаним позовом, в судове засідання не з»явилися, про день і час розгляду справи повідомлені. ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть ( а.с. 269 т. 1).

Представники відповідачів в судове засідання також не з»явилися, про причини неявки суду не повідомили, тому суд вважав за можливе розглядати справу у їх відсутність і постановити заочне рішення.

В своїх письмових запереченнях відповідачі заперечували проти позову, мотивуючи тим, що спірні приміщення не є допоміжними, є комунальною власністю територіальної громади Подільського району м. Києва, а тому Подільська районна у м. Києві рада мала право приймати таке рішення, а подальше укладення договору купівлі-продажу також не протирічить вимогам чинного законодавства, просили в позові відмовити.

          Вислухавши пояснення представника прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, особи в чиїх інтересах пред’явлений позов, є співвласниками квартир №№ 7, 9, 21, 30, 35 та 40 в будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” від 19 червня 1992 р. № 2482-ХП зазначена приватизація полягає у відчуженні квартир ..., де мешкають два та більше наймачів та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного  житлового фонду на користь громадян України.

Частина 2 статті 10 цього закону визначає, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

          Користувачі неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласниками допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

IX сесією V скликання 01.03.2007 року було прийнято рішення № 134 “Про перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади Подільського району, що підлягають приватизації та надання дозволу”. Цим рішенням до переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу орендарем, увійшло і нежиле приміщення по АДРЕСА_1 – п. 62 додатку № 1 (а.с. 167 – 170 т. 1).

30.10.2007 року відділом приватизації комунального майна Подільського району м. Києва та ТОВ “Юридична компанія “Всеукраїнський центр права та захисту” було укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень з №1 по №5 групи приміщень №48, з №1 по №8 групи приміщень №49, загальною площею 199,9 кв.м. за адресою – АДРЕСА_1 ( а.с. 161 – 164 т. 1).

Згідно із змістом ст. 4 ЖК України, жилі будинки утворюють житловий фонд, до якого не входять лише нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торгівельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

В статті 1 Закону України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” зазначено що до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку відносяться приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку – сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення.

Рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 року було дано офіційне тлумачення положень пункту 1 частини 1, пункту 2 статті 10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” від 19 червня 1992 року N 2482-XII та зазначено, що в аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” треба розуміти так: 1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. 1.2. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир. 1.3. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

          Документ, що підтверджував право власності Подільської районної в м. Києві Ради на спірне приміщення, - свідоцтво про право власності - був виданий лише 02.10.2007 року на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва, а зареєстроване в КМБТІ – 12.10.2007 року, тобто на момент прийняття рішення такий правовстановлюючий документ був відсутній (а.с.157-158 т. 1).

          Згідно з даними ЖЕК-703, ремонтні роботи в спірному приміщенні провадились без погодження ЖЕК, без проектно-кошторисної документації, при цьому провадилась реконструкція системи каналізації, холодного та гарячого водопостачання, роботи в приміщення бойлерної, в спірному приміщенні знаходились пральна та котельна, яка була демонтована ТОВ “Юридична компанія “Всеукраїнський центр права та захисту” (а.с. а.с. 13-17 т. 1).

          Електрощитова станом на 26.03.2008 року – не перенесена та знаходиться в спірному приміщенні (а.с. 20 т. 1).

          Посилання ТОВ “Юридична компанія “Всеукраїнський центр права та захисту” на ті обставини, що спірні приміщення розташовані в цокольному поверсі, а не в підвалі, суд до уваги не приймає, оскільки, призначення спірних приміщень від цього не змінилось (відповідне рішення жодним органом не приймалось).

          Таким чином, аналізуючи в сукупності всі докази, зібрані по справі, суд приходить до висновку, що при прийнятті оспорюваного рішення Подільська районна в м. Києві Рада прийняла рішення щодо майна, яке не є комунальною власністю, а є власністю мешканців (співвласників) будинку АДРЕСА_1

          За таких обставин, оспорюване рішення не можна визнати законним, а тому суд і приходить до висновку про необхідність його скасування та задоволення позову в повному обсязі.

          Оскільки суд прийшов до висновку про визнання недійсним оспорюваного рішення, всі наступні дії та правочини, вчинені щодо спірного приміщенням, також мають бути визнані недійсними відповідно до вимог ст. ст. 203, 215, 236 ЦК України  

На підставі ст. 1, ч. 2 ст. 10,  Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, ст. 4, 100 ЖК України, ст. ст. 203, 215, 236, 369 ЦК України, Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 року у справі за конституційним зверненням ОСОБА_7 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218, 226 ЦПК України,

суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним  п. 62 додатку 1 до Рішення IX сесії V скликання Подільської районної в м. Києві ради від 01.03.2007 року № 134 “Про перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади Подільського району, що підлягають приватизації та надання дозволу”.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень з № 1 по № 5 групи приміщень № 48, з № 1 по № 8 групи приміщень № 49, загальною площею 199,90 кв.м. за адресою  - АДРЕСА_1, укладений 30.10.2007 року відділом приватизації комунального майна Подільського району м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Всеукраїнський центр права та захисту”.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          СУДДЯ                                                                Неганова  Н.  В.