УКРАЇНА

Справа № 2-460/2011

"24" червня 2011 р.         

   РІШЕННЯ  

          іменем України

20 червня  2011 р. Первомайський міський суд Луганської області

в складі : головуючого судді                                      Пащенко Л.В.

               при секретарі                                               Бондар К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про   поділ майна,

В с т а н о в и в :

Позивачка  ОСОБА_1   звернулася  до суду з даним позовом, посилаючись на те, що   22.01.1993 року між  нею та відповідачем був укладений шлюб, якій зареєстрований Золотівською міською радою Луганської області, актова запис №11. Від шлюбу мають  неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Під час шлюбу ними 01.09.1997 року була придбана квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, у якій зараз проживає відповідач, їй та їх дітям відповідач  користуватися квартирою можливості не надає, мотивуючи це тим, що квартира належить особисто йому.

Оскільки на той час вона з відповідачем перебували у шлюбі і для  неї не було різниці на кого будуть оформлені документи на квартиру, то договір купівлі-продажу було оформлено на ім’я відповідача.

Квартира складається із  трьох кімнат жилою площею 39 кв. метрів, кухні, ванної кімнати, туалету, коридору, вбудованої шафи, загальна площа  квартири 52,8  кв. метрів. Балансова вартість  квартири на час придбання складала 4221 грн.

Оскільки на її піклуванні знаходяться неповнолітні діти, батьком яких  є відповідач і наявність дітей має істотне значення при поділі майна подружжя, у відповідності до ст.70 ч.2,ч.3 СК України, вважає, що можливим при поділі майна спільного, а саме квартири, відступити від рівності часток кожного з подружжя з урахуванням інтересів дітей. Квартира має загальну площу 52,8 кв. метрів, тому для  узгодження норм сімейного  та  житлового права, та забезпечення дітей хоча б необхідною за житловими нормами площею,  вважає можливим поділ спільної квартири, шляхом виділення відповідачу ј частки квартири,  ј частка квартирі їй, ј частка квартири сину, ј частка квартири дочці, тобто з урахуванням інтересів неповнолітніх дітей вид еліти їй  ѕ частки квартири.  Вона  неодноразово  зверталася до відповідача намагаючись добровільно поділити майно, але добровільно відповідач поділіть сумісне нажите майно не бажає.

Просить суд  поділіть майно, що є спільною власністю, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1, визначити за нею право власності на ѕ частки квартири з урахуванням частки неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Визнати за відповідачем ОСОБА_2 право власності на ј  частки квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, згідно наданої заяви просить  розглянути справу у її відсутність,  змінила позовні вимоги, просить  визнати за нею право власності на  Ѕ частку квартири за адресою:   АДРЕСА_1. (а.с.24).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час розгляду справи у суді був повідомлений належним чином, про що свідчить  повідомлення про  вручення поштового відправлення (а.с.23).

Суд вважає за можливе розгляд справи у відсутність сторін.

Дослідивши матеріали справи,  суд вважає, що позов ОСОБА_1  підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 60 Сімейного Кодексу України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

В суді встановлено:

З 22.01.1993 року  ОСОБА_1 та ОСОБА_2   перебувають  в зареєстрованому шлюбі, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб /а.с. 11/.

Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с.9-10).

Відповідно до копії договору купівлі-продажу   квартири 01.09.1997р. ОСОБА_2 придбав квартиру за адресою:  АДРЕСА_1. (а.с.14).

Відповідно до копії технічного паспорту  квартира за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві приватної власності  ОСОБА_2. (а.с.12-13).

Відповідно до копії домової книги у будинку за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані:   ОСОБА_2, 1969 року народження, ОСОБА_1, 1975 року народження, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.  (а.с.16-17).  

Суд приходить до висновку, що придбане подружжям     майно під час шлюбу є об’єктом спільної сумісної власності та підлягає поділу.          

Спірне майно у вигляді  квартири, розташованої за адресою:  АДРЕСА_1 , зареєстровано на праві  власності  на підставі  договору купівлі-продажу  від 01.09.1997 року  за  ОСОБА_2, тобто  набуте подружжям  за час шлюбу.               

          Відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння , користування і  розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо  інше не встановлено домовленістю між ними.

          Згідно ст. 70 СК України,  у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно зі ст. 71 СК України, майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Присудження одному з подружжя грошової компенсації  замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру та інше, допускається лише за його згодою.  

              Таким чином, в суді встановлено,  що квартиру,    придбано подружжям  ОСОБА_1   в період шлюбу, і вони  є об’єктом права спільної сумісної власності, в якому їхні частки рівні. Квартира, приміщення   є  предметам  неподільним,  які не може бути поділена в натурі через  різницю в їх  вартості.

               Сторони не досягли згоди  про поділ майна в натурі, тому відповідно до ч.2 ст.71 СК України,  не може бути  виділено  в натурі майно будь - якій із сторін, оскільки жодна з них  в порушення ч.5 зазначеної статті  не внесла  попередньо на депозитний рахунок суду відповідну грошову компенсацію. Таким чином,  суд  визнає ідеальні частки подружжя в квартирі,   без їх реального поділу, без визнання вартості,   і залишає  їх  у їх спільній частковій власності.  

 На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 57,60,63,70,71 СК України,  ст.ст.10,11,60, 212-215 ЦПК, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати майно, квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1, спільною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1  право власності  на Ѕ  частину  квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2   право власності  на Ѕ  частину  квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.   

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня  отримання копії цього рішення.

Суддя   Первомайського міського суду

Луганської області                                                                     Л.В.Пащенко