Судове рішення #17178174

    


Справа № 11-223/11Головуючий у 1-й інстанції  Костів О.З.

Категорія -  ст.185 ч.2 КК Доповідач - Ваврів І.З.


У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И


06 липня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Вавріва І.З.

Суддів -   Кунця  І.  М.,  Коструби  Г.  І.,  

з участю прокурора - Гузіка Й.М.

захисника - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляційною скаргою розглянула у відкритому  судовому  засіданні  у м. Тернополі 06 липня 2011 року кримінальну  справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1, в інтересах засудженого ОСОБА_3, на вирок Тернопільського міськрайонного суду  від 04 березня 2011  року, яким засуджено

                                                      ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернопіль, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого:

                    1) 01 жовтня 1986 року Тернопільським міським судом за ст.ст.142 ч.1,                    222 ч.3 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі;

                    2) 26 листопада 1992 року Тернопільським міським судом за                              ст.140 ч.3 КК України (в редакції 1960 року) до 5 років позбавлення волі;

                    3) 23 липня 1999 року Тернопільським міським судом за ст.ст.140 ч.3,                     145 ч.1 КК України (в редакції 1960 року) до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

                    4) 11 жовтня 2006 року Тернопільським міськрайонним судом за                                ст.185 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 510 грн.;

                    5) 15 травня 2007 року Тернопільським міськрайонним судом за                                  ст.185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі.

                    

за  ст.185 ч.2 КК України до 2  років 6 місяців позбавлення волі.

                    Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишено тримання під вартою.

                    

          Згідно вироку суду ОСОБА_2, визнаний винним та засуджений за те, що будучи раніше судимим за вчинення злочину, передбаченого ст.185 КК України, 05 липня 2009 року близько 11 годин, знаходячись на центральному автовокзалі  що на вулиці Живова в м. Тернополі, підійшов до торгового столу, поблизу кафе “Збруч”, звідки повторно таємно викрав належні потерпілому ОСОБА_4 кутову шліфувальну машину марки “Angle Grinder US —AG 115j” в комплекті з ключем, додатковою ручкою, інструкцією та одним абразивним кругом, загальна вартість яких становить 150 грн.

          В апеляціях:

          Захисник ОСОБА_1, в інтересах засудженого ОСОБА_5, просить вирок суду першої інстанції скасувати та направити кримінальну справу для проведення додаткового розслідування, мотивуючи це тим, що оскаржуваний ним вирок винесено із суттєвими порушеннями норм матеріального та процесуального права. Обґрунтовуючи свої доводи щодо скасування вироку, вказує, що оскільки ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні злочину не визнав, суд повинен був особисто допитати потерпілого та свідків, а не обмежитись оголошенням їх показань наданих під час досудового слідства. Вважає, що суд обрав упереджено обвинувальну позицію при оцінці доказів по справі і не провівши повного та об'єктивного їх дослідження постановив незаконний вирок.

          Засуджений ОСОБА_2 вважає вирок суду незаконним і просить його скасувати, посилаючись на те, що інкримінованого йому злочину він не вчиняв, а під час досудового слідства оговорив себе на прохання працівників міліції. Також вказує на те, що суд першої інстанції під час судового слідства неналежно дослідив докази по справі, оскільки не допитав свідків та потерпілого.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Тернопільської області;  захисника ОСОБА_1, який повністю підтримав подану ним та засудженим ОСОБА_2 апеляції і, з мотивів наведених у них, просить вирок суду першої інстанції скасувати та повернувши справу для проведення додаткового розслідування;  міркування прокурора, який вирок суду вважає законним та обгрунтованим, а покарання обране судом засудженому таким, що відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину і тому просить в задоволенні апеляцій відмовити, а вирок суду залишити без зміни; перевіривши матеріали кримінальної справи та дослідивши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що подані апеляції до задоволення не підлягають, виходячи з наступного

Як встановлено перевіркою матеріалів справи, досудове та судове слідство проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Таких порушень цього закону, які були б істотними та потягли за собою скасування судового рішення, у справі не допущено, а висновки про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинних дій суд зробив на підставі ретельно досліджених в судовому засіданні і детально викладених у вироку доказів.

Обґрунтовуючи свій висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, суд першої інстанції правильно вказав на послідовні покази засудженого під час допиту його в якості підозрюваного та обвинуваченого, де він повністю визнав свою вину та детально описав обставини, за яких ним було вчинено крадіжку у потерпілого шліфувальної машинки і в подальшому його затримано працівниками міліції.          (а. с.28-29, 100)

При цьому, показання ОСОБА_2 є послідовні та узгоджені між собою в деталях, що дало підстави місцевому суду при постановленні вироку прийняти їх до уваги як такі, що підтверджують винність останнього у вчиненні даного злочину та критично оцінити його покази в суді, де він  заперечив свою вину, як такі, що були надані з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Окрім того, показання засудженого, що підтверджують його винність у вчиненні даного злочину, об'єктивно стверджуються іншими доказами по справі. Зокрема, показами свідка ОСОБА_6, який безпосередньо затримав ОСОБА_2 з викраденим майном через деякий час після вчинення ним крадіжки (а. с.30-31); показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які засвідчили факт добровільної видачі ОСОБА_2 працівникам міліції викраденого ним майна (а. с.32-33).

Відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події від 18 липня 2009 року ОСОБА_2 детально відтворив обставини скоєного ним злочину і безпосередньо показав, яким чином він вчинив крадіжку.  (а. с.44-48)

Протоколом добровільної видачі від 05 липня 2009 року зафіксовано факт видачі ОСОБА_2 шліфувальної машинки (а. с.6), яку потерпілий ОСОБА_4 опізнав як таку, що була у нього викрадена.

Виходячи з аналізу вищенаведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Що стосується доводів засудженого та його захисника ОСОБА_1 про упереджену та необ'єктивну оцінку доказів судом, то колегія суддів вважає їх надуманими і до уваги не приймає з огляду на наступне.

У відповідності до ст.306 КПК України суд з власної ініціативи або за клопотанням прокурора чи інших учасників судового розгляду може оголосити показання свідка та потерпілого, які вони давали під час дізнання чи досудового слідства у випадку наявності істотних суперечностей між зазначеними показаннями, неявки в судове засідання свідків або потерпілих, якщо їх явка з тієї чи іншої причини є неможливою, а також в інших передбачених законом випадках.

Як слідує з матеріалів справи, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, показання яких були судом оголошені, неодноразово викликалися в судове засідання. Немаючи об'єктивної можливості з'явитися в судове засідання     ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали до суду відповідні заяви, відповідно до яких просили оголосити їх показання дані ними під час досудового слідства, а по ОСОБА_8 співробітниками Тернопільського міськвідділу міліції до суду були направлені матеріали про неможливість його доставки в судове засідання.  

Зважаючи на ці обставини, суд  першої інстанції, обговоривши питання щодо оголошення показань осіб, які не з'явилися в судове засідання, заслухавши з цього приводу клопотання прокурора, яке було підтримано як засудженим, так і його захисником оголосив вищевказані покази.

Колегія суддів вважає, що, розглядаючи дану кримінальну справу, проводячи судове слідство, суд першої інстанції діяв у межах визначених чинним кримінально-процесуальним законодавством і підстав для висновку про упередженість, неповноту та необ'єктивність суду при оцінці доказів, про що вказують засуджений та його захисник, не вбачає.  

Аналізуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що підстав для сумніву в правильності оцінки зібраних досудовим слідством та досліджених судом першої інстанції доказів щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, в колегії суддів немає. Обґрунтованих доводів з цього приводу не наведено і в апеляційних скаргах засудженого та його захисника.

Покарання обране судом першої інстанції засудженому ОСОБА_2 відповідає вимогам ст.65 КК України і призначене з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину і даних щодо його особи. Це покарання за своїм видом та строком, на думку колегії суддів, є достатнім та необхідним для виправлення засудженого та запобігання вчинення ним нових злочинів.

          На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, –

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_1, в інтересах засудженого ОСОБА_2, —залишити без задоволення, а вирок  Тернопільського міськрайонного суду від 04 березня 2011 року відносно ОСОБА_2 —без зміни.



Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:


Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.З. Ваврів


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація