Справа № 11-221/11Головуючий у 1-й інстанції Кузьменко І.О.
Категорія - ч.2 ст.296, ч.1 ст.298, ч.2 ст.309, ч.2 ст.310 КК України Доповідач - Ваврів І.З.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 липня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Вавріва І.З.
Суддів - Коструби Г. І., Іващенка О. Ю.,
з участю прокурора - Гузіка Й.М.
засудженого - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Підволочиського районного суду Тернопільської області від 29 квітня 2011року, яким засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернопіль, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, жителя хутора Молохів Котівської сільської ради Бережанського району, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ч.2 ст.296 КК України до 2 років позбавлення волі;
за ч.1 ст.298 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення злочину) до 1 року позбавлення волі;
за ч.2 ст.309 КК України до 5 років позбавлення волі;
за ч.2 ст.310 КК України до 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначив ОСОБА_1 покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту із залу суду.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за вчинені ним за наступних обставин злочини:
На початку червня 2010 року ОСОБА_1 на земельній ділянці його бабці ОСОБА_2, що на хуторі Молохів Котівської сільської ради Бережанського району Тернопільської області, зібрав рослини конопель, які проросли на цій ділянці, переніс їх на горище житлового будинку по вулиці Лісовій на цьому ж хуторі, у якому він проживав, і там протягом семи діб висушував ці рослини. Після цього частину висушеного листя конопель подрібнив за допомогою сита, виготовивши таким чином наркотичний засіб. Подрібнене та неподрібнене листя конопель ОСОБА_1 зберігав на горіщи будинку для власного вживання, без мети збуту і 05 жовтня 2010 року працівниками міліції під час обшуку на горищі будинковолодіння в якому проживав засуджений, було виявлено та вилучено вищевказане листя конопель, яке згідно експертного висновку є особливо небезпечним накркотичним засобом, обіг якого заборонено —канабісом, вага якого, в перерахунку на суху речовину, становить 1 391, 03 грами.
Крім того, у серпні 2010 року на присадибній ділянці площею 1, 10 га, яка рахується за господарством ОСОБА_3 та ОСОБА_1, що на хуторі Молохів Котівської сільської ради Бережанського району Тернопільської області, ОСОБА_1 незаконно посіяв, тобто вніс у ґрунт насіння конопель для вирощування їх для власних потреб і 06 жовтня 2010 року працівниками міліції на вказаній ділянці було виявлено посів рослин коноплі у кількості 45-ти рослин.
Також в ніч з 17 на 18 серпня 2010 року близько 02 години ОСОБА_1, за попередньою домовленістю із іншою особою, яка перебуває у розшуку, з хуліганських спонукань, знаходячись у громадському місці —на вулиці Шевченка в м. Тернополі, ігноруючи елементарні правила поведінки, моральності та добропистойності, виражаючи явну неповагу до суспільства та зневажаючи громадський порядок, за допомогою металевого прута скинув на землю барельєф присвячений Славі Стецько, який знаходився на стіні будинку № 3 по вулиці Шевченка в м. Тернополі, чим зруйнував його.
В подальшому цієї ж ночі близько 03 години ОСОБА_1, за попередньою домовленістю із іншою особою, яка перебуває у розшуку, знаходячись у громадському місці —на вулиці С. Бандери в м. Тернополі, з хуліганських спонукань, виражаючи явну неповагу до суспільства та зневажаючи громадський порядок, за допомогою дерев'яного бруска скинув на землю меморіальну дошку, присвячену Омеляну Польовому, яка знаходилась на будинку № 47 по вул. С. Бандери в м. Тернополі, зруйнувавши її.
Крім того, в ніч з 27 на 28 вересня 2010 року ОСОБА_1, за попередньою домовленістю із іншою особою, яка перебуває у розшуку, з хуліганських спонукань, ігноруючи елементарні правила поведінки, моральності та добропистойності, виражаючи явну неповагу до суспільства та зневажаючи громадський порядок, за допомогою молота зруйнував пам'ятник, установлений в честь Ярослава Стецька.
В апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації його дій у вчиненні злочинів, за які він засуджений, просить вирок Підволочиського районного суду від 29 квітня 2011 року змінити та пом'якшити йому покарання, застосувавши ст.75 КК України, мотивуючи тим, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого внаслідок його суворості. Апелянт вказує, що, судом першої інстанції належним чином не враховано те, що він повністю визнав свою вину у вчиненому, щиро розкаюється, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а також його поганий стан здоров'я, оскільки він хворіє бронхіальною астмою.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Тернопільської області; засудженого ОСОБА_1, який підтримав подану апеляцію і, з мотивів наведених у ній, просить вирок суду першої інстанції змінити, застосувати ст.75 КК України та звільнивши його від відбування покарання з випробуванням; міркування прокурора, який, навівши мотиви невідповідності вироку суду ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого ОСОБА_1 внаслідок його суворості, вважає, що вирок Підволочиського районного суду від 29 квітня 2011 року в частині призначення покарання засудженому ОСОБА_1 за ч.2 ст.309 КК України слід змінити та пом'якшити йому покарання за цей злочин; перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи, кваліфіковані правильно і в апеляції не оспорюються.
Проте, що стосується призначеного судом засудженому ОСОБА_1 покарання, то в цій частині вирок суду містить непереконливі висновки.
Як вбачається з вироку, суд першої інстанції, хоч і послався на ряд обставин, які пом'якшують покарання засудженому ОСОБА_1, але належним чином не врахував їх та в достатній мірі не дослідив особу винного, внаслідок чого призначив останньому покарання яке не відповідає ступеню тяжкості вчинених ним злочинів та особі засудженого внаслідок його суворості.
За змістом ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 під час досудового слідства і в судовому засіданні повністю визнав себе винним у вчинених злочинах, активно сприяв органам слідства у їх розкритті та щиро розкаявся, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, проживає лише з матір'ю, яка є особою пенсійного віку.
Таким чином, враховуючи наявність вищенаведених пом'якшуючих обставин, які, на думку колегії суддів, істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним злочинів та позитивно характеризують особу засудженого ОСОБА_1, зважаючи також на його молодий вік, колегія суддів вважає за можливе змінити вирок суду першої інстанції в частині призначеного засудженому покарання, застосувавши до покарання, призначеного судом першої інстанції за ч.2 ст.310 КК України статтю 69 КК України та обрати йому покарання за цією статтею нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції цієї статті, а також пом'якшити йому покарання, призначене за ч.2 ст.309 КК України.
Разом з тим, з урахуванням кількості та характеру вчинених ОСОБА_1 злочинів, підстав для застосування ст.75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, про засуджений також ставить питання в апеляції, колегія суддів не вбачає.
Окрім того, при постановленні вироку судом першої інстанції не були виконані вимоги ст.335 КПК України щодо зазначення у резолютивній частині обвинувального вироку початку строку відбуття покарання засудженим ОСОБА_1
Виходячи з цього, колегія суддів вважає за необхідне рекомендувати Підволочиському районному суду вирішити в порядку ст.409 КПК України питання щодо початку відбуття строку покарання засудженим ОСОБА_1
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, –
у х в а л и л а:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 –задовольнити частково.
Вирок Підволочиського районного суду Тернопільської області від 29 квітня 2011 року відносно ОСОБА_1 в частині призначеного покарання –змінити.
Вважати ОСОБА_1 засудженим:
за ч.2 ст.296 КК України до 2 років позбавлення волі;
за ч.1 ст.298 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення злочину) до 1 року позбавлення волі;
за ч.2 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі;
за ч.2 ст.310 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, до 2 років 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно покарання ОСОБА_1 визначити у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
В решті вирок Підволочиського районного суду Тернопільської області від
29 квітня 2011 року відносно ОСОБА_1 –залишити без зміни.
Рекомендувати Підволочиському районному суду Тернопільської області, в порядку ст.409 КПК України, вирішити питання щодо початку відбуття строку покарання засудженим ОСОБА_1
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.З. Ваврів