Судове рішення #17176781

    


Справа № 9-5/11Головуючий у 1-й інстанції  Дудяк С.В.

Категорія -  ч..2 ст.365 КК України Доповідач - Ваврів І.З.


У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И


22 червня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Вавріва І.З.

Суддів -   Кунця  І.  М.,  Галіян  Л.  Є.,  

з участю прокурора - Гарматюка Р.Є.

засудженого - ОСОБА_1  

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляційною скаргою  за заявою прокурора Тернопільської області про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Заліщицького районного суду від 27 лютого 2009 року та ухвали колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області від 06 травня 2009 року про засудження ОСОБА_1, —

в с т а н о в и л а:

вироком Заліщицького районного суду від 27 лютого 2009 року

          ОСОБА_1,

          ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Вигода Заліщицького району Тернопільської області,     громадянина           України,   з вищою освітою,    працюючого  і нспектором           Заліщицького РВ УМВС України в Тернопільській           області,           одружений,   на   утриманні   одна      неповнолітня     дитина,           раніше не судимий

засуджений за ч.2 ст.365 КК України до 3 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 2 роки.

          На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки

Відповідно до п.п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України ОСОБА_1 в період іспитового строку зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Згідно вироку суду, ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він, працюючи на посаді дільничного інспектора  Заліщицького РВ УМВСУ в Тернопільській області, будучи службовою особою, що здійснює функції представника влади, та працівником правоохоронного органу, 25 червня 2007 року під час несення служби в с. Виноградне Заліщицького району, перевищив надані йому владу та службові повноваження відносно ОСОБА_2. При транспортуванні останнього на медичне освідчення в Заліщицьку ЦКРЛ, з приводу його перебування в нетверезому стані, засуджений ОСОБА_1 зупинив автомобіль біля    недіючого кар'єру, що знаходиться між селами Виноградне-Городок та наніс йому декілька ударів рукою в область голови та тулуба, внаслідок чого заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому мечоподібного відростка грудини, підкапсулярного крововиливу лівої долі печінки та паранефрального крововиливу правої нирки, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, після чого засуджений з місця вчинення злочину поїхав.

Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області від 06 травня 2009 року вирок залишено без зміни.

В заяві прокурор Тернопільської області ставить питання про скасування вищевказаних судових рішень за нововиявленими обставинами, оскільки вважає, що висновок судово-медичної експертизи від 26 травня 2008 року № 64, який покладено в основу обвинувального вироку, в силу обставин які не було відомо суду першої та апеляційної інстанції при постановленні судових рішень у цій справі, не можна вважати беззаперечним доказом заподіяння ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 тілесний ушкоджень середнього ступеня тяжкості, зокрема —закритого перелому мечоподібного відростка грудини. Обґрунтовуючи подану заяву вказує, що під час проведення розслідування нововиявлених обставин встановлено, що при поступленні потерпілого ОСОБА_2 на стаціонарне лікування в Чернівецьку лікарню швидкої допомоги 27 червня 2009 року йому зроблена рентгенографія грудини, де не виявлено згаданого вище перелому, а в медичних документах зафіксовано лише підозру на такий перелом, однак в подальшому, при нез'ясованих слідчим та судом обставинах, ця первинна рентгеноскопія з історії хвороби ОСОБА_2 зникла, а повторна не проводилась. Враховуючи це була призначена додаткова судово-медична експертиза в Хмельницькому обласному бюро судово-медичної експертизи, згідно висновку якої від 11 травня 2011 року № 668 по наданому для експертного дослідження рентгенівському знімку грудної клітки ОСОБА_2, що долучений до справи, судити про наявність перелому  мечоподібного відростка грудини неможливо, а для відповіді на це запитання необхідне проведення контрольної рентгенографії грудної клітки потерпілого у боковій проекції, яке провести неможливо у зв'язку з перебуванням ОСОБА_2 за межами території України з 2008 року.

На думку заявника про обставини, встановлені під час розслідування, не було відомо суду першої та апеляційної інстанції при постановленні судових рішень у цій справі, а тому їх слід вважати нововиявленими згідно п.1 ч.2 ст.400-5 КПК України і з урахуванням цих обставин скасувати вирок Заліщицького районного суду від 27 лютого 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області від 06 травня 2009 року, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача; міркування прокурора, який підтримав подану заяву про перегляд судових рішень щодо ОСОБА_1 за нововиявленими обставинамами і, з наведених у ній мотивів просить вирок Заліщицького районного суду від   27 лютого 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області від 06 травня 2009 року скасувати, а справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ст.365 ч.2 КК України направити на новий судовий розгляд; засудженого ОСОБА_1, який повністю підтримав подану прокурором заяву щодо скасування вищевказаних судових рішень за нововиявленими обставинами, однак вважає, що справу слід направити для проведення додаткового розслідування, мотивуючи тим, що по справі необхідно провести ряд додатколвих слідчих дій; ознайомившись з матеріалами кримінальної справи та доводами викладеними у заяві прокурора Тернопільської області, колегія вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1ст.400-5 КПК України нововиявленими обставинами визнаються:

          1) фальсифікація доказів, неправильність перекладу, а також показань свідка, потерпілого, обвинуваченого, підсудного, висновку і пояснень судового експерта, на яких ґрунтується вирок;

          2) зловживання прокурора, дізнавача, слідчого чи суддів під час провадження у справі;

          3) всі інші обставини, які не були відомі суду при винесенні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність засудження або виправдання підсудного.

          Разом з тим, із змісту заяви прокурора та матеріалів розслідування, на яких вона базується залишається незрозумілим, яку саме обставину заявник вважає нововиявленою в контексті вимог ч.1 ст.400-5 КПК України.           

          Як слідує із вищевказаної заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, така обставина обґрунтовується відсутністю рентгеноскопії грудини потерпілого в історії хвороби ОСОБА_2, неможливістю встановити який рентгенівський знімок грудини представив органам досудового слідства ОСОБА_2 і чи дійсно на даному знімку зафіксовано пошкодження мечоподібного відростка, що ставить під сумнів, як беззаперечний доказ вини засудженого, висновок судово-медичної експертизи № 64 від 26 травня 2008 року, яким встановлено факт заподіяння потерпілому тілесного ушкодження середньої тяжкості, а також необхідністю, за висновком додаткової судово-медичної експертизи призначеної під час розслідування нововиявлених обставин,  проведення контрольної рентгенографії грудної клітки ОСОБА_2 у боковій проекції, яку фактично провести неможливо, у зв'язку з перебуванням останнього за кордоном.

          За змістом ст.400-5 КПК України нововиявлені обставини —це встановлені розслідуванням або вироком суду, що вступив у законну силу, і викладені у висновку прокурора юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують через їх попередню невідомість та істотність висновки, що містяться у вироку, постанові чи ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності.

          Обов'язковою умовою розгляду справи за нововиявленими обставинами є те, що обставини, які приводяться як привід для поновлення справи, повинні бути абсолютно новими, раніше невідомими слідчим органам і  суду, такими, що у матеріалах справи не висвітлені і вимагають окремого розслідування.

          Проте, аналіз обставин, наведених прокурором у заяві, свідчить про те, що вони могли бути предметом дослідження як під час розгляду справи про обвинувачення ОСОБА_1 судом першої так і апеляційної інстанції, оскільки події, які покладені в основу доводів про необхідність перегляду справи за нововиявленими обставинами, мали місце до направлення справи до суду першої інстанції і за умови належного збирання та перевірки доказів органом досудового слідства та вивчення матеріалів справи прокурором в суді першої та апеляційної інстанцій, могли бути досліджені та вирішені під час судового розгляду справи.

          Крім того, обставина, яку прокурор вважає нововиявленою, виходячи із результатів проведеного розслідування, не є категоричною та такою, що однозначно спростовує істотність висновків зроблених судом першої та апеляційної інстанцій щодо доведеності вини у вчиненні злочинів ОСОБА_1, а лише передбачає можливість інших висновків на предмет наявності у потерпілого тілесного ушкодження середньої тяжкості і виключно за умови проведення відповідних медичних досліджень.

          Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що належних доводів про наявність нововиявлених обставин, які можуть бути підставою для скасування попередньо прийнятих судових рішень по справі про обвинувачення ОСОБА_1 за ст.365 ч.2 КК України в заяві прокурора не наведено.

          Окрім того, на думку колегії суддів, вищевказана заява прокурора про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є безпідставною з огляду на те, що заявником ініціюється питання щодо скасування вироку про засудження                     ОСОБА_1 за ч.2 ст.365 КК України з мотивів сумнівності висновку судово-медичної експертизи, яким констатовано факт заподіяння засудженим потерпілому тілесного ушкодження середньої тяжкості, хоча безспірним залишається факт заподіяння цим же засудженим і цьому ж потерпілому інших тілесних ушкоджень, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

          Так, у поданій заяві, як основний аргумент щодо необхідності скасування судових рішень та поновлення справи, прокурор вказує, що в основу обвинувального вироку Заліщицького районного суду від 27 лютого 2009 року стосовно ОСОБА_1 покладено висновок судово-медичної експертизи № 64 від 26 травня 2008 року, який в силу проведеного розслідування не можна вважати беззаперечним доказом вини засудженого.

          З таким висновком прокурора колегія суддів не погоджується.

          Згідно з ч.2 ст.65 КПК України висновок експерта є лише одним із доказів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність суспільно-небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

          У відповідності до ст.67 КПК України ніякі докази для суду не мають наперед встановленої сили. Тому, висновок експерта оцінюється судом в сукупності з іншими доказами наявними у справі і лише в сукупності та узгодженості з іншими доказами може бути покладений в основу обвинувачення.

          Як вбачається з вироку Заліщицького районного суду від 27 лютого 2009 року та ухвали колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області від 06 травня 2009 року висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, зроблений судом першої та апеляційної інстанції на підставі всебічного та повного                        дослідження доказів по справі і судово-медичний експертний акт                                             № 64  від 26 травня 2008 року лише об'єктивно підтверджує інші докази по справі, на підставі яких суд встановив доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

          Зокрема, такими доказами, які, крім оспорюваного прокурором акту судово-медичної експертизи, в своїй сукупності, беззаперечно доводять факт зловживання службовим становищем зі сторони засудженого ОСОБА_1 є:

          показання потерпілого ОСОБА_2 щодо обставин отримання ним тілесних ушкоджень 25 червня 2007 року, які впродовж усього досудового слідства  та в судовому засіданні відзначалися послідовністю та незмінністю і повністю узгоджувалися з іншим об’єктивним доказами по справі;

          прокол огляду місця події від 28 липня 2008 року, відповідно до якого була оглянута земельна ділянка, на якій є стежка, якою із показань ОСОБА_1 і ОСОБА_3 втік від них ОСОБА_2 і з аналізу якого, порівнюючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та розміщення, характеристики та зовнішній вигляд виявленого на вищевказаній земельній ділянці каміння, суд зробив висновок висновок, що при падінні під час бігу на дані об'єкти, ОСОБА_2 не міг отримати такі тілесні ушкодження, які були описані в його історії хвороби та вивчені в ході судово-медичної експертизи.(т.1 а.с.229-239, т.2 а  с.302);

          показання свідків ОСОБА_4 (т.2 а с. 228-229), ОСОБА_5 (т.2 а. с.229-230), ОСОБА_6 (т.2 а. с.232-233), ОСОБА_7 (т.2 а. с.233-234),                            ОСОБА_8 (т.2 а. с.234), ОСОБА_9 (т.2 а с.226-228) та                                    ОСОБА_10 (т.2 а с.235),  яких потерпілий повідомив про факт його побиття працівником міліції. При цьому підстав для обмови засудженого ОСОБА_1 зі сторони потерпілого судом не встановлено;

          аналіз показань засудженого ОСОБА_1, на підставі якого суд зробив висновок про їх суперечливий характер та намір останнього уникнути кримінальної відповідальності.

          За змістом ч.2 ст.365 КК України, фізичне насильство при перевищенні влади або службових повноважень, як кваліфікуюча ознака даного складу злочину полягає, у незаконному позбавленні волі, завданні побоїв або ударів, заподіяння легких або середньої тяжкості побоїв, мордуванні.

Висновком судово-медичної експертизи № 64 від 26 травня 2008 року, який ставиться під сумнів  в частині констатації у ОСОБА_2 закритого перелому мечоподібного відростка грудини, одночасно встановлено у потерпілого тілесні ушкодження у вигляді підкапсулярної гематоми (крововиливу) лівої долі печінки та паранефральної гематоми правої нирки, які належать до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я і заподіяння яких ОСОБА_1 ОСОБА_2 є безспірним та залишається поза сумнівом.

Таким чином, кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ч.2 ст.365 КК України, як перевищення влади або службових повноважень, що супроводжувалось насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями,  незалежно від наявності чи відсутності у потерпілого ОСОБА_2 тілесного ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритого перелому мечоподібного відростка грудини, є правильною.

Доводи засудженого ОСОБА_1 щодо неправильної оцінки доказів судом першої та апеляційної інстанцій і необхідності у зв'язку з цим скасування судових рішень відносно нього і повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки за змістом ст.400-5 КПК факти неправильної оцінки доказів, якщо вони не були результатом зловживання суддів або осіб, що проводили розслідування, не можуть бути визнані нововиявленими обставинами.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що при перевірці справи у порядку виключного провадження не виявлено обставин, передбачених ст. 400-5 КПК України, які б не могли бути предметом дослідження суду першої і апеляційної інстанції та тягнули за собою скасування цих судових рішень про що порушив питання у заяві прокурор Тернопільської області.

Вирок Заліщицького районного суду від 27 лютого 2009 року та ухвала апеляційного суду Тернопільської області від 06 травня 2009 року щодо засудженого ОСОБА_1 є обґрунтованими і законними, а тому підстав для їх скасування і задоволення заяви прокурора Тернопільської області колегія суддів  не вбачає.

          Керуючись ст. 400-4, 400-5, 400-10 КПК України, колегія суддів, —          

у х в а л и л а:

        Заяву прокурора Тернопільської області залишити без задоволення, а вирок Заліщицького районного суду від 27 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 06 травня 2009 року у справі щодо ОСОБА_1, засудженого за ч.2 ст.365 КК України, —без зміни.




Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:


Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.З. Ваврів


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація