Справа №  2-1445/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 07 червня 2011 року ,                                                                                          м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області  у складі головуючого судді Половинки В.О. розглянувши у порядку скороченого провадження справу № 2а-1445-11 за адміністративним  позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області  про  стягнення щомісячного  підвищення до пенсії як дитині  війни ,     

встановив:

              Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду  з даним  позовом  до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, в якому просить  суд  визнати  дії відповідача протиправними та зобов”язати відповідача  нарахувати  та виплатити на його користь  недоплачене йому як  дитині війни підвищення до пенсії з 01.01.2009 року.  

               В обґрунтування позовних вимог в позові  позивач зазначив, що  він  відповідно  до ст.1 Закону України  №2195-1V  від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни „ є дитиною війни, згідно із статтею 6 даного Закону   з першого січня  2006 року йому повинна виплачуватись підвищена пенсія  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  Однак  з 2008-2010 року їй така пенсія  не виплачувалась. Цим самим відповідачем порушено вимоги ст.ст. 19, 22 Конституції України, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”,  рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року тому невиплату пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  вважає протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України, просить суд задовольнити позов, справу розглядати без його участі.

          01.06.2011 року відповідач надав суду заперечення проти позову, згідно яких просить суд справу розглянути без його участі та зазначив, що  позов не визнає. Підвищення пенсій за 2006-2007 роки  дітям війни можливо провести  лише після  прийняття відповідного законодавчого акту.  Крім того, в 2008 р. після винесення Конституційним Судом України рішення  22 травня 2008 р № 10рп/2008  підвищення  дітям війни  до пенсії  або  щомісячного  довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії,  повинно  проводитись відповідно до постанови КМУ №530 від 28.05.2008 р. в розмірі :з 22 травня –48,10 грн., з 1 липня –48,20 грн. та з 1 жовтня –49,80 грн. У 2009 -2010 роках  виплата  дітям війни проводиться також  згідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р.   Відповідно до ст.99 КАС України кожній особі встановлюється шестимісячний термін для звернення за порушеним правом до суду. Позивач у зазначений термін до суду не звернувся. Управління  на застосуванні строку позовної давності наполягає. Перерахунок підвищення до пенсії на майбутнє  не є можливим , оскільки право пенсіонера в майбутньому не порушене.  Просить у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.( а.с.10);

             Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, суд вважає, що у справі достатньо підстав для прийняття рішення і що даний позов підлягає частковому задоволенню. До такого висновку суд приходить враховуючи наступні обставини:

-з матеріалів справи вбачається, що позивач є пенсіонером, отримує  пенсію за  віком  та має  правовий статус „дитини війни”, що  підтверджується посвідченням. (а.с.6)  

18.04.2011 р. позивач звернувся до відповідача  з заявою  про  виплату доплати як „дитині війни”. Листом від 18.04.2011 р. відповідачем  йому  було відмовлено  у підвищенні пенсії.(а.с.7).

Згідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок —20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Враховуючи,  що позивач не мав в силу свого віку займатися захистом своїх прав, не мав відомостей про порушення свого права –на здійснення відповідачем нарахування додаткової пенсії, а коли йому стало про це відомо строк позовної давності був три роки, оскільки до 09.09.2010 року справи розглядалися за нормами цивільного судочинства де строк позовної давності охоплював весь період за який йому повинна була виплачуватися пенсія, але в період збору та оформлення документів для звернення до суду змінився порядок провадження по даним справам і строк позовної давності став набагато меншим, що суперечить ст.22 Конституції України і дані зміни позбавили її права звернутись до відповідача про  проведення відповідних нарахувань та виплат строком більше ніж 6 місяців а також відповідно до  ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми  пенсії,  не  одержані  своєчасно  з  вини  органу,   що призначає або виплачує пенсію, виплачуються  за  минулий  час  без обмеження будь-яким строком. Таким чином, суд  не вважає, що ст.. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»суперечить нормам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і що  позивачем пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Як передбачає ч.3 ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не  допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до  ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми  пенсії,  не  одержані  своєчасно  з  вини  органу,   що призначає або виплачує пенсію, виплачуються  за  минулий  час  без обмеження будь-яким строком. Таким чином, суд  не вважає, що ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»суперечить нормам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і що  позивачем пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30  відсотків мінімальної пенсії за віком.

         У п. 5.3. Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року вказано, що у рішенні від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000 (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) Конституційний Суд України зазначив, що „рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов’язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (частина друга статті 150)“ (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини). Ухвалюючи Рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України на необхідність додержання положень статей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України, статей 4, 27, частини другої статті  38  Кодексу при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону  про Держбюджет. Ця рекомендація ґрунтувалася на правових позиціях Суду, висловлених у зазначеному Рішенні, відповідно до яких: стаття 38 Кодексу конкретизує вимоги частини другої статті 95 Конституції України щодо змісту закону про Держбюджет; у сукупності вказані статті Кодексу і Конституції України визначають вичерпний перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Держбюджет –встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзаци четвертий, п’ятий, шостий, восьмий пункту 4 мотивувальної частини). У зв’язку з цим Конституційний Суд України дійшов висновку, що „зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України“ (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини). Ст. 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік  в порушення  вимог ст.ст.  3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України, рішення Конституційного суду України від 22.05. 2008 року  встановлено інше (додаткове) правове регулювання відносин, ніж передбачено законом  України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

          Отже, виходячи з наведеного,  позивач  має право на  здійснення  йому  відповідачем  нарахування та виплату  підвищення до пенсії з врахуванням позовних вимог, тобто  з  01 січня 2009 року  і на  час дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Позовні  вимоги   про  визнання  дії відповідача протиправними не підлягають задоволенню через  їх невизначеність позивачем  в позові.

             Згідно ч.1 ст. 256 КАС України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, підлягають негайному виконанню.     

                                                             Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 КАС України,-

                              п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.   

 Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області  здійснити нарахування та виплату   підвищення  до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  як дитині війни  з  01 січня 2009 року і на час дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням  фактично отриманих сум.  

        Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області  виконати дану постанову негайно.

              В іншій частині позовних вимог  відмовити.

         Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду, через Сватівський районний місцевий суд протягом  десяти  днів  з  дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті  160  цього  Кодексу, а також  прийняття  постанови  у  письмовому  провадженні апеляційна скарга подається  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії постанови.

Якщо суб'єкта владних  повноважень  у  випадках  та  порядку, передбачених  частиною  четвертою  статті 167 цього Кодексу,  було повідомлено  про  можливість  отримання   копії   постанови   суду безпосередньо   в   суді,  то  десятиденний  строк  на  апеляційне оскарження постанови суду  обчислюється  з  наступного  дня  після закінчення п'ятиденного  строку  з  моменту  отримання  суб'єктом владних повноважень повідомлення про  можливість  отримання  копії постанови суду.

Суддя Сватівського

районного суду                                                                В.О.Половинка