Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 11-605/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Адаменко
Категорія - 20 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Драний О. П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.08.2011
року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Драного О.П.,
суддів Петрової І.М., Гончара В.М.,
за участю прокурора Черниш Г.Р.,
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Леніно Маловисківського району Кіровоградської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:
- 11.11.2003 року Маловисківським районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки;
- 30.01.2004 року Маловисківським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.185, ч.3 ст.186, ст.70, ст.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
- 06.04.2005 року Маловисківським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185, ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений по відбуттю строку покарання 10.05.2008 року,
засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі.
Цим же вироком за ч.2 ст.185 КК України засуджено ОСОБА_3 до 2 років позбавлення волі та ОСОБА_4 до 2 років 6 місяців позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України останнього звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, вирок стосовно яких в апеляційному порядку ніким не оскаржено.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 06.05.2010 року близько 09 год. ранку, маючи умисел на викрадення чужого майна, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_2, з метою особистого збагачення, прибули до приміщення гаража майстерні, яке розташоване по АДРЕСА_2 та яке на праві особистої власності згідно з договором купівлі-продажу №753 від 25.11.2009 року належить ОСОБА_5, де з перекриття приміщення розбили чотири залізобетонні плити, з яких викрали металеву арматуру діаметром 1 см довжиною 48 метрів, вартістю 7 гривень за 1м, на загальну суму 336 грн. З викраденим з місця події зникли та розпорядились на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на 336 грн.
Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, 18.05.2010 року близько 10 год. ранку, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_2, повторно, з метою особистого збагачення, прибули до приміщення гаража майстерні, яке розташоване по АДРЕСА_2 та яке на праві особистої власності згідно з договором купівлі-продажу №753 від 25.11.2009 року належить ОСОБА_5, де з перекриття даного приміщення розбили шість залізобетонних плит з яких викрали металеву арматуру діаметром 1 см. довжиною 72 метра, вартістю 7 гривень за 1м. на загальну суму 504 грн. З викраденим з місця події зникли та розпорядились на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на 504 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи своєї вини та кваліфікації вчиненого ним злочину, просить вирок районного суду змінити та пом’якшити призначене йому покарання, оскільки вважає, що судом першої інстанції у повній мірі не враховано ті обставини, що він вину у скоєнні злочину визнав повністю, розкаявся, сприяв органам досудового слідства у розкритті злочину, скоїв злочин через збіг складних сімейних та матеріальних обставин, хворіє на туберкульоз.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив залишити вирок районного суду без зміни, а апеляцію без задоволення, засудженого ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляції та просив її задовольнити, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винність засудженого ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 України, при обставинах, вказаних у вироку суду, ґрунтуються на зібраних по справі доказах, відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оскаржуються.
Дії засудженого ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, повторно.
Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу винного, який за місцем проживання характеризується задовільно, не одружений, не працює, раніше неодноразово судимий, ухилявся від судового слідства, через що був оголошений в розшук, та з урахуванням усіх обставин справи обґрунтовано прийшов до висновку про можливе виправлення засудженого в умовах ізоляції від суспільства та призначив покарання ОСОБА_2 в межах санкції ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції, а вирок суду вважає законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2011 року стосовно ОСОБА_2 - без зміни.
СУДДІ: