Справа № 2-1740/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"20" червня 2011 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого –судді                                            САВЛУК Т.В.

при секретарі                                                        Зелді Е.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва позовну заяву  ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа  Головне управління юстиції у місті Києві про  визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, звертаючись з позовом до суду, відповідно до заявлених позовних вимог просили: встановити ОСОБА_1, як спадкоємцю за заповітом після померлого діда ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1,  додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, який рахувати з дня набрання рішенням суду законної сили; встановити ОСОБА_2, як спадкоємцю після померлого батька ОСОБА_4,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_1,  додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, який рахувати з дня набрання рішенням суду законної сили.

06 травня 2011 року під час проведення попереднього судового засідання до суду подана спільна заява позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про уточнення позовних вимог, відповідно до поданої заяви позивачі просять: «встановити ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як спадкоємцям після померлого ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1,  додатковий шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини». (а.с.25-27)

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився,  про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, позивач направив на адресу суду письмові пояснення по суті предмету спору та клопотання про розгляд справи у його відсутність, які залучено до матеріалів  справи. ( а.с.138-139)

Представник позивача ОСОБА_1 –ОСОБА_2  в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, письмових пояснень, направлених позивачем до суду, які залучено до матеріалів справи.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити,   визнати поважними причини пропуску строку на прийняття спадщини, пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4, за життя батько залишив заповіт, яким на випадок своєї смерті заповідав належне йому майно та грошові кошти своїм онукам ОСОБА_1, позивачу по справі, та ОСОБА_3, відповідачу по справі. Позивач ОСОБА_2, як донька спадкодавця, є потенційним спадкоємцем та має право на спадкування обов’язкової частки у спадщині, однак звернутись своєчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини позивач не мала змоги, оскільки вона є громадянкою Російської Федерації, постійно проживає та зареєстрована в місті Москва, в силу свого віку та за станом здоров’я, не мала можливості часто навідувати своїх батьків, які проживали в Україні, однак підтримувала з ними зв’язок по телефону, оскільки між нею та її родичами, які проживають в Україні,  були напружені стосунки, про смерть батька їй повідомлено не було, факт його смерті приховувався, лише після звернення позивача в грудні 2010 року до правоохоронних органів, їй було повідомлено, що її батько помер в квітні 2010 року, в той самий час позивач дізналась і про смерть  матері ОСОБА_6, яка померла в серпні 2010 року, та за життя отримала спадщину після смерті чоловіка. Крім того, позивач заперечувала факт отримання від державного нотаріуса Десятої Київського державної нотаріальної контори будь-яких листів (повідомлень) про відкриття спадкової справи та закликання  позивача та її сина ОСОБА_7 , як спадкоємців, до спадкування, наполягала на тому, що особисто ніяких телеграм на адресу державної нотаріальної контори не відправляла.

Представник позивача ОСОБА_2 –ОСОБА_8  в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі  з підстав, викладених у позовній заяві,  та пояснень, наданих позивачем ОСОБА_2 в судовому засіданні.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечував, просив в позові відмовити в повному обсязі, з підстав, викладених у запереченнях на позов, які залучені до матеріалів справи (а.с.143-145), пояснив, що після смерті дідуся ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідача  разом з бабусею ОСОБА_6, звернулись до Десятої Київської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, та повідомили державного нотаріуса про наявність інших спадкоємців, тобто позивачів по даній справі, державний нотаріус вживали всіх заходів  щодо розшуку позивачів, після встановлення їх місця проживання, направила їм листи про необхідність звернутись до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, однак позивачами не було подану заяву про прийняття спадщини, та не вчинено інших дій спрямованих на прийняття спадкового майна. Ці обставини підтверджуються рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2009 року, яким задоволено поданий від імені відповідача позов до Десятої Київської державної нотаріальної контори про зобов’язання видати свідоцтво про право власності на спадкове майно. Відповідач вважає, що позивачі не мали намір приймати спадщину, тому не звертались до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, також не відповідають дійсності  ті обставини, що позивачам не було відомо про смерть ОСОБА_4, та відкриття спадщини, оскільки як з боку родичів померлого, так і в подальшому державним нотаріусом вживались заходи щодо повідомлення позивачів,  про смерть спадкодавця та відкриття спадщини.

Представники відповідача ОСОБА_9, ОСОБА_10 в судовому засіданні проти позову заперечували, просили в позові відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, які залучено до матеріалів  справи. (а.с.143-145)

Третя особа - Головне управління юстиції у м. Києві, в судове засідання не з’явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, до суду надійшли письмові пояснення по суті предмету позову та клопотання третьої особи про розгляд справи у відсутності їх уповноваженого представника та постановити рішення за наявними документами та доказами, виходячи з фактичних обставин справи. (а.с.162-165)

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_2,  представника позивача ОСОБА_8, відповідача, представників відповідача  ОСОБА_9, ОСОБА_10, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4  помер ІНФОРМАЦІЯ_1,  що підтверджується свідоцтвом про смерть видане відділом реєстрації смерті у м. Києві ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис №6490). (а.с.11)

За життя ОСОБА_4 залишив заповіт  за умовами якого на випадок своєї смерті заповідав: належні йому грошові вклади та нараховані проценти по них, що знаходяться у відділенні «ПриватБанк»- своєму онуку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2; належну йому на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1, що в місті Києві, автомобіль марки ЗАЗ, модель 110216, 1998 року випуску, кольору зеленого, тип ТЗ легковий; все інше належне йому майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, та все те, що спадкодавцю буде належати на час смерті, а також належні йому майнові права та його обов’язки і на що він згідно із законом буде мати право –своєму онуку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.  

Після відкриття спадщини,  спадкоємцями померлого  ОСОБА_4 за заповітом  є його онуки -  ОСОБА_1 та ОСОБА_3, спадкоємцями за законом -  дружина померлого  ОСОБА_6, донька померлого ОСОБА_2.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть видане відділом реєстрації смерті у м. Києві ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис №15962). (а.с.12)

Як з’ясовано судом,  підтверджується матеріалами спадкової справи №1610/08 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, яка заведена Десятою Київською державною нотаріальною конторою, 21 серпня 2008 року ОСОБА_3 ,  як спадкоємець за заповітом, та ОСОБА_6, дружина померлого, як спадкоємець першої черги за законом, звернулись до Десятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про намір прийняти спадщину. (а.с.49,50)

На виконання вимог ст.63 Закону України «Про нотаріат»та п.188 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, затвердженої  наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5,  з метою встановлення повного кола спадкоємців та повідомлення їх про відкриття спадщини, державним нотаріусом Вірун О.Ю, було здійснено заходи по розшуку спадкоємців для закликання їх до спадкування, а саме надіслано запити до Адресного бюро міста Києва та міста Москви.

09 грудня 2008 року на адресу Десятої Київського державної нотаріальної контори міста Києва надійшла телеграма від ОСОБА_2, а 11 січня 2009 року лист від ОСОБА_1, які повідомили нотаріуса про те, що щойно дізнались про смерть батька та діда і бажають прийняти спадщину. (а.с.73зв., 82)

12 лютого 2009 року, після отримання даних місця проживання спадкоємців, державний нотаріус Вірун О.Ю, направила  ОСОБА_12 та ОСОБА_2 листа за адресою проживання: АДРЕСА_2  листи про необхідність  вирішення питання щодо оформлення спадщини в строк до 11 березня 2009 року,  з роз’ясненнями норм чинного законодавства України. (а.с.83,84)

Відповідно до ч.1 ст. 1270  ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк  у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно  частини другої  ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз’яснено в пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»вирішуючи питання  про  визначення  особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини  пропуску  строку  для  прийняття спадщини.  При  цьому  необхідно  виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

На підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2009 року задоволено позов ОСОБА_3 до Десятої Київської державної нотаріальної контори, Головного управління юстиції м. Києва про зобов’язання видати свідоцтво про право на спадщину.  Зобов’язано Десяту Київську державну нотаріальну контору видати ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4. (а.с.146-150)

Разом з тим,  відповідно до частини третьої статті 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено в мотивувальній частині рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2009 року:  «До теперішнього часу дочка померлого ОСОБА_2 та онук ОСОБА_1 до нотаріальної контори не з’явились для оформлення свідоцтва про право на спадщину та не подали заяви про прийняття спадщини, тобто пропустили строк для прийняття спадщини. Таким чином, судом встановлено, що державний нотаріус ОСОБА_11 діяла в межах вимог ст..63 Закону України «Про нотаріат»та п.188 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій»,  ці обставини не заперечуються сторонами та не спростовані позивачами в межах розгляду даної справи.

Відповідно до вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як визначено в статті 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. (ч.1 ст.64 Цивільного процесуального кодексу України)

Звертаючись з позовом до суду, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2  просять встановити додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись як підставу поважності пропущення строку прийняття спадщини на наступні обставини: позивачі є громадянами Російської Федерації, постійно зареєстровані та проживають у АДРЕСА_2, що підтверджується паспортними даними громадянина Росії виданими на ім’я позивачів, та довідкою з місця їх проживання, про смерть спадкодавця позивачам не було повідомлено, оскільки вони не підтримували тісних стосунків з родичами, які проживають в Україні, у зв’язку з конфліктною ситуацією, яка склалась в родині, тому про смерть спадкодавця їм стало відомо лише у грудні 2010 року, після отримання постанови про відмову в порушенні кримінальної справі , яка винесена 04 грудня 2010 року оперуповноваженим ВКР Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві ст. лейтенантом міліції Юхименко О.А., за результатами розгляду заяви ОСОБА_2, відповідно до якої відмовлено в порушенні кримінальної справи по факту викрадення гр. ОСОБА_4, 1925 р.н., за ознаками злочину, передбаченого ст.146 КК України, за відсутності події злочину.

Як з’ясовано судом, підтверджується наявними у справі доказами,  09 березня 2011 року  позивачі  ОСОБА_1 та ОСОБА_2  звернулись до Дніпровського районного суду міста Києва  зі спільним позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_2  особисто та окремо одне від одного до Десятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, як спадкоємці відповідно  за заповітом та за законом,  не звертались, як і не звертались до відповідача ОСОБА_3 за письмовою згодою на отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно у зв’язку із пропуском строку на його отримання,  в порядку визначеному ч.2 ст.1272 Цивільного кодексу України.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа   Головне управління юстиції у місті Києві про  визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки цивільним законодавством України визначено порядок  здійснення права на спадкування, позивачами не реалізовано  їх право на прийняття спадщини у встановленому законом порядку, доказів, які мали підтвердити обставини, що підтверджують поважні причини пропущення позивачами строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, позивачами надано не було, в той же час позивачами не спростовано наявні у справі докази, які підтверджують вчинення  державним нотаріусом дій, спрямованих  на виявлення кола потенційних спадкоємців, проведення їх розшуку для закликання до спадкування, направлення позивачем письмових повідомлень  з роз’ясненням порядку та строків прийняття спадщини, ці обставини підтверджуються матеріалами спадкової  справи №1610/08 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, яка заведена Десятою Київською державною нотаріальною конторою, та встановлені рішенням  Дніпровського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2009 року по цивільній справі № 2-798/1-09.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1270, 1272  Цивільного кодексу України, ст.63 Закону України «Про нотаріат», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій, затвердженої  наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, ст.ст.10, 11, 57, 58, 60, 61, 208, 209, 212-215, 218  Цивільного процесуального кодексу України,

в и р і ш и в:

В задоволенні позову  ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа   Головне управління юстиції у місті Києві про  визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду міста Києва, яка подається через Дніпровський районний суд мста Києва,  протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С у д д я