Дата документу:  03.06.2011

Справа № 2-а-1232/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2011 року                                                                                                             м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді     Українця В.В.

при секретарі              Прокопчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

21 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до УПФ України в Солом’янському районі міста Києва.

Свої вимоги мотивує тим, що він є інвалідом ІІІ групи І категорії як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та отримує пенсію за віком.

17 січня 2011 року він звернувся до відповідача з необхідними документами та заявою про переведення його на пенсію, передбачену Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначив, що просить перевести його на інший вид пенсії тільки у випадку збільшення розміру його пенсії.

Відповідач відмовив йому в такому переведенні, оскільки вважав, що розмір пенсії зменшиться. Розмір пенсії за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»відповідач обраховував на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654, а не Закону.

Позивач просить суд визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва щодо відмови у його переведенні на інший вид пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язати відповідача перевести його на інший вид пенсії –відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі не менше 6 (шести) мінімальних пенсій за віком з 17 січня 2011 року та виплатити недоплачену пенсію.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Пояснив суду, що відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»було встановлено розмірі пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, розмір пенсії для інвалідів не міг бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком. Разом з тим, порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

У цій постанові Кабінету Міністрів України положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовується при призначенні пенсії за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Оскільки розмір пенсії як особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи був би меншим, ніж пенсія за віком, яку отримує позивач, йому було відмовлено у переведенні, як він і зазначав у своїй заяві.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, категорія І, інвалід ІІІ групи (а.с. 12).

Позивач перебуває на обліку в УПФ України в Солом’янському районі міста Києва та отримує пенсію за віком.

17 січня 2011 року позивач звернувся до відповідача з заявою про переведення на інший вид пенсії –за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(а.с. 6), де просив перевести його у випадку збільшення розміру пенсії.

У переведенні йому відмовили, оскільки при обчисленні пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідач застосовує розмірі визначені Кабінетом Міністрів України (а.с. 8-11).

Вбачається, що позивач, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на державну пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, згідно ст. 49 Закону.

В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів І категорії згідно ст. 54 Закону щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими –по ІІI групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно підпунктів 12 та 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року, статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»було викладено у нових редакціях, і розмір додаткової пенсії для інвалідів ІІІ групи був визначений в сумі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по ІІI групі інвалідності –не менше 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року внесені до вказаних статей зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому з 22 травня 2008 року дія статей 50 та 54 Закону № 796-ХІІ була відновлена у попередніх редакціях.

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, яка набрала чинності 22 травня 2008 року сума додаткової пенсії для інвалідів ІІІ групи знову встановлена в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по IІI групі інвалідності –не менше 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, розмір пенсії одночасно був врегульований по-різному і різними нормативними актами. За загальних умов у випадку правової колізії застосуванню підлягають норми нормативного акту, який є вищим за юридичною силою, тобто – в даному випадку –норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Встановлено, що після відновлення з 22 травня 2008 року дії статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розрахунок пенсії та додаткової пенсії здійснюється в розмірах, передбачених Постановою КМ України № 530 .

Таким чином, у період, коли діють два однопредметні нормативно-правових акти, що по-різному регулюють встановлення розміру одноразової щорічної допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідачем необґрунтовано  застосовано той акт, що має нижчу юридичну силу –Постанову КМ України № 530 від 28 травня 2005 року, а Закон України, який має вищу юридичну силу, відповідачем не застосовано, що є протиправним та таким , що порушує права позивача.

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України»він приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього Закону.

У разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суду не надано доказів правомірності дій Управління щодо відмови позивачу в переведенні на інший вид пенсії та в здійсненні позивачу відповідного перерахунку передбаченого саме ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З огляду на це, вимоги позивача про порушення прав при відмові в переведенні на інший вид пенсії, її нарахуванні та виплаті є правомірними і обґрунтованими.

Зі змісту ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими частиною першою ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Частиною 3 цієї статті визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Разом з тим, наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Позивач звернувся в суд 21 лютого 2011 року та визнати протиправними дії щодо відмови відповідача в переведенні його та інший вид пенсії та зобов’язання вчинити дії з 17 січня 2011 року.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами.

Позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою та надав необхідні документи 17 січня 2011 року.

За таких обставин, суд вважає за можливе зобов’язати відповідача перевести позивача на інший вид пенсії –відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі не менше 6 (шести) мінімальних пенсій за віком з 17 січня 2011 року та зобов’язати здійснити перерахунок пенсії позивачу з 17 січня 2011 року по 03 червня 2011 року (день ухвалення постанови судом).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Між сторонами відсутній спір щодо права позивача на отримання підвищення основної та додаткової пенсії.

Вирішуючи питання про зобов’язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі, суд не має права обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплату, певним часовим проміжком.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статтями 28, 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, Постановою Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категорія громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 27 грудня 2005 року № 1293, Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654, статтями 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, –

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на інший вид пенсії –відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі не менше 6 (шести) мінімальних пенсій за віком.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва перевести ОСОБА_1 на інший вид пенсії –відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі не менше 6 (шести) мінімальних пенсій за віком           з 17 січня 2011 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва вжити дій для перерахунку та виплати ОСОБА_1:

-          державної пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі не менше 6 (шести) мінімальних пенсій за віком

з 17 січня 2011 року по 03 червня 2011 року з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за виключенням виплат ОСОБА_1, здійснених управлінням Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва у 2011 році.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва здійснювати виплату ОСОБА_1

-          державної пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі не менше 6 (шести) мінімальних пенсій за віком.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: