КОПІЯ
Справа №11 - 70 /2008 рік Головуюча в 1-інстанції - Янішевська О.С.
Категорія: ст. 409 КПК України Доповідач - Курдзіль В.Й.
УХВАЛА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
2008 року січня місяця „30” дня судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого судді Шершуна В.В.
суддів: Курдзіля В.Й., Цугеля І.М.
з участю прокурора Драча І.В.
та адвокатаОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженогоОСОБА_2 на постанову Ізяславського районного суду від 12 вересня 2007 року.
Цією постановою в задоволенні заяви засудженого за ст. ст. 1901,, 69, 223 ч.2, 42 КК України 1960 року ст. 187 ч.4 КК України до довічного позбавлення волі, з конфіскацією всього належного майна ОСОБА_2 про приведення у відповідність вироку суду до чинного КК України відмовлено.
В апеляції ставиться питання про зміну постанови судді та приведення вироку апеляційного суду Черкаської області від 28 січня 2002 року у відповідність з чинним КК України і призначення покарання в межах 15 років позбавлення волі.
На думку апелянта суд повинен був застосувати ст. 5 ч.ч. 2 і 3 КК України тобто положення про зворотню дію Закону у часі в разі коли ним пом'якшується покарання.
Зокрема, зазначається що за скоєні ним в період 1997-1998 р.р. злочини за чинним на той час Кримінальним Кодексом України до нього могла бути застосована максимальна виключна міра покарання - розстріл.
Проте, апелянт вважає, що оскільки таке покарання як довічне позбавлення волі на той час не було передбачено, то йому необхідно було призначити покарання на максимальний строк, тобто 15 років позбавлення волі.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора на заперечення проти апеляції, захисника на її підтримання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає до задоволення.
За вироком Черкаського апеляційного суду від 28 січня 2002 рокуОСОБА_2 засуджено:
- за ст. 1901 КК України 1960 року за посягання на життя (в тому числі вбивство) працівників міліції до довічного позбавлення волі;
- за ст. 69 КК України 1960 року (бандитизм) на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
- за ст. 187 ч.4 КК України 2001 року (розбій за обтяжуючих обставин) на 14 років позбавлення волі, з конфіскацією належного йому майна;
- за ст. 223 ч.2 КК України 1960 року (розкрадання вогнестрільної зброї шляхом розбійного нападу, за попереднім зговором групою осіб) на 10 років позбавлення волі, з конфіскацією належного йому майна.
На підставі ст. 42 КК України 1960 року за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначеноОСОБА_2 - довічне позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна.
Ухвалою Верховного Суду України від 09 липня 2002 року вирок щодоОСОБА_2 залишено без зміни.
За змістом ч.ч.1 та 2 ст. 409 КПК України питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку включаючи застосування кримінального закону, що має зворотну силу відповідно до ч.ч.2 і 3 ст. 5 КК України, вирішується судом, який постановив вирок, або судом за місцем виконання вироку.
Порядок вирішення зазначених питань визначено ст. 411 КПК України.
Проте, п.12 ч.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 1990 р. „Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних із виконанням вироків” роз'яснено, що не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ст. 411 КПК України питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків у частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову. Зокрема, не можна у такому порядку - уточнити призначене покарання (як основне так і додаткове) щодо його виду та строку.
В зв'язку з наведеним та врахувавши те, що вирок відносноОСОБА_2 є бездоганним, перешкоди для виконання у його змісті відсутні, місцевим судом обґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання засудженого.
Підстав для зміни чи скасування зазначеної постанови колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,
ухвалила:
постанову Ізяславського районного суду від 12 вересня 2007 року про відмову у задоволенні заяви засудженого за ст. ст. 190 1, 69, 223 ч.2 КК України 1960 року, за ст. 187 ч.4 КК України 2001 року ОСОБА_2 про приведення у відповідність вироку апеляційного суду Черкаської області від 28 січня 2002 року до положень Кримінального Кодексу України 2001 року залишити без зміни, а апеляцію засудженого - без задоволення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області В.Й.Курдзіль