СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 липня 2011 року Справа № 2-4/1768-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Маслової З.Д.,
Котлярової О.Л.,
за участю представників сторін:
заявника: не з'явився, Управління Пенсійного фонду України в місті Алушта Автономної Республіки Крим;
боржник: не з'явився, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1;
ліквідатор: не з'явився, ліквідатор Данилко Інна Анатоліївна;
учасника провадження по справі про банкрутство: не з'явився, Управління з питань банкрутства в АР Крим та м. Севастополь;
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоглазова І.К.) від 26 травня 2009 року у справі № 2-4/1768-2009
за заявою Управління Пенсійного фонду України в місті Алушта Автономної Республіки Крим (вул. В. Хромих, 12, місто Алушта, 98500)
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2 )
ліквідатор Данилко Інна Анатоліївна (АДРЕСА_3; а/с 780, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95023)
учасник провадження у справі про банкрутство: Управління з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (вул. Київська, 150, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
В провадженні господарського суду Автономної Республіки Крим знаходиться справа про банкрутство фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, порушена відповідно до вимог статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Постановою Автономної Республіки Крим від 26 травня 2009 року фізичну особу - підприємця ОСОБА_1. визнано банкрутом; відносно боржника застосовано процедуру банкрутства - ліквідацію; визнано грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України у місті Алушта у розмірі 680,00 грн.; ліквідаційну процедуру відносно боржника відкрито на чотири місяця; ліквідатором банкрута призначено керівника юридичного відділу Управління Пенсійного фонду України в місті Алушта Беркуторву Е.М.; вирішено питання процесуальних строків.
Стверджуючи, що постанову суду прийнято з порушенням вимог закону, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2009 року скасувати, провадження у справі припинити.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права та неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, поза увагою місцевого господарського суду залишилось те, що відповідно до статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до складу грошових зобов’язань боржника не зараховується неустойка (пеня, штраф) визначена на день подання заяви до суду, а тому в Управління Пенсійного фонду України в місті Алушта не було законних підстав для звернення до суду з заявою про його банкрутство.
Апеляційна скарга прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду колегією суддів у складі: головуючий –суддя Антонова І.В., судді Євдокімов І.В., Котлярова О.Л.
У зв’язку з відпусткою судді Євдокимова І.В. на підставі розпорядження керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 липня 2011 року здійснено заміну судді Євдокимова І.В. на суддю Маслову З.Д.
У судове засідання, призначене на 19 липня 2011 року, сторони у справі не з’явилися, про час та місце розгляду справи сповіщалися належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили.
Оскільки явка в судове засідання представників - це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 квітня 2009 року за заявою Управління Пенсійного фонду України відповідно до вимог статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (а.с. 1-2 том 1).
Постановою Автономної Республіки Крим від 26 травня 2009 року фізичну особу - підприємця ОСОБА_1. визнано банкрутом; відносно боржника застосовано процедуру банкрутства - ліквідацію; визнано грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України у місті Алушта у розмірі 680,00 грн.; ліквідаційну процедуру відносно боржника відкрито на чотири місяця; ліквідатором банкрута призначено керівника юридичного відділу Управління Пенсійного фонду України в місті Алушта Беркуторву Е.М.; вирішено питання процесуальних строків (а.с. 30-32 том 1).
Вказана постанова суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Законом, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів, є Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Згідно зі статтею 1 вказаного Закону неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності. Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 складається із штрафних санкцій в сумі 680,00 грн., нарахованих за неподання розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, що підтверджується рішенням Управління Пенсійного фонду України в місті Алушта Автономної Республіки Крим № 658 від 18 листопада 2003 року (а.с. 10 том 1).
Статтею 2 Закону України „Про систему оподаткування” передбачено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Згідно з частиною 9 статті 1 Закону України „Про систему оподаткування” будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.
Відповідно до статті 13 Закону України „Про систему оподаткування” в Україні справляються: загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі); місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).
Перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) міститься у статтях 14, 15 Закону України „Про систему оподаткування”.
З цього переліку вбачається, що Закон не відносить суми неустойки (штрафу, пені) і фінансових санкцій, що стягуються до бюджетів за порушення пенсійного законодавства у вигляді неподання розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до категорії податків і зборів (обов’язкових платежів).
Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України N 15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство” судам необхідно враховувати, що під податком, збором (обов'язковим платежем) на підставі статті 2 Закону України від 25 червня 1991 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" (в редакції Закону від 18 лютого 1997 р. N 77/97-ВР) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Вичерпний перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлено статтями 14 та 15 цього Закону. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено зазначеним Законом, сплаті не підлягають.
Згідно з вимогами статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.
Пунктом 29 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про банкрутство” N 15 від 18 грудня 2009 року визначено, що у разі подання органами державної податкової служби заяв про порушення справи про банкрутство безспірними слід вважати лише вимоги про стягнення податкового боргу (недоїмки), визначення якого наведено в пункті 1.3 статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
На підставі пункту 30 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України відповідно до норм законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які регулюють питання відповідальності за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків, вимоги щодо їх стягнення визнаються безспірними, а самі ці вимоги підтверджуються документами обліку страхових внесків, що складаються цільовими страховими фондами з відповідних видів страхування.
Як зазначалося вище, фізична особа –підприємець ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності у вигляді стягнення штрафних санкцій не за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків, а за неподання розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством.
Наведене свідчить про те, що заборгованість зі сплати штрафних санкцій не може розглядатися як основне грошове зобов'язання боржника та бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство та, як наслідок, визнання боржника банкрутом.
Оскільки наявність ознак неплатоспроможності фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 відсутня, вказане унеможливлює подальшу судову процедуру банкрутства, у зв’язку з чим провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору.
Керуючись пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтею 101, пунктом 3 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2009 року у справі № 2-4/1768-2009 скасувати.
Провадження у справі припинити.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді З.Д. Маслова
О.Л. Котлярова
Розсилка:
1. Управління Пенсійного фонду України в місті Алушта Автономної Республіки Крим (вул. В. Хромих, 12, місто Алушта, 98500)
2. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; представнику - ОСОБА_2. - АДРЕСА_4)
3. Ліквідатор Данілко Інна Анатоліївна (АДРЕСА_3, 95000; а/с 780, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95023)
Управління з питань банкрутства в АР Крим та місті Севастополь (вул. Київська, 150, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95034)