ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.08.11 Справа № 17/100/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ
про стягнення 7 067 702 грн. 03 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача –ОСОБА_1, довіреність № 20 від 01.01.2011;
від відповідача –ОСОБА_2., довіреність № 466 від 20.04.2011;
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію у сумі 6545184,81 грн., за реактивну електроенергію у сумі 90141,44 грн., пені у сумі 432375,78 грн., за договором про постачання електричної енергії №69к від 01.08.2008.
Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав борг за активну електроенергію в сумі 6545180,28 грн. та реактивну електроенергію в сумі 90141,38 грн., проте заборгованість з активної електроенергії в сумі 4,54 грн. та реактивної електроенергії в сумі 0,06 грн. не визнає у зв’язку з тим, що позивачем необґрунтовано було знято з оплати вказані суми та не пояснено причин, що спричинили такі нарахування.
Крім того, відповідачем подано клопотання про зменшення розміру пені, яке обґрунтоване складним фінансовим становищем підприємства.
Позивачем у судовому засіданні 01.08.2011 було надано заяву про уточнення позовних вимог № б/н від 01.08.2011, згідно якої позивач вказує про помилкове зазначення в прохальній частині позовної заяви суми 522517,22 грн., тоді як в тексті позову та розрахунку пені міститься сума 432375,78 грн., тому позивач уточнює суму пені та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 432375,78 грн.
Вказане уточнення прийнято судом до розгляду та уваги.
Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд
в с т а н о в и в:
01.08.2008 між ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання»(позивач у справі), як Постачальником, та ТОВ «Луганськвода»(відповідач у справі), як Споживачем, було укладено договір № 69к на постачання електричної енергії (далі –Договір), за яким Постачальник, зобов’язався постачати електричну енергію, а Споживач зобов’язався оплачувати Постачальнику її вартість.
Відповідно до п. 2.3.3 Договору відповідач зобов’язується для визначення величини спожитої електроенергії щомісячно першого числа згідно з Додатком „Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії” знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти результати відповідно до Додатку „Форма „Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку”, та направляти уповноваженого представника до позивача для подання вказаного акту за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію.
У відповідності з п. 9 Додатку «Порядок розрахунків»до Договору розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, а також надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 10 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.
На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено електричну енергію відповідачеві належним чином.
Однак, відповідачем умови договору по повній сплаті спожитої активної електроенергії не виконано, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за активну електроенергію у сумі 6545184,81 грн. за період з березня по травень 2011 року, на сплату якої позивачем було виставлено рахунки № 69к/3/1 від 01.04.2011, № 69к/4/1 від 04.05.2011 та № 69к/5/1 від 01.06.2011.
Також в процесі використання електричних мереж та споживання електроенергії відповідач генерує реактивну електроенергію і потужності, що спричиняє додаткові технологічні втрати активної електроенергії та погіршує показники якості останньої. Таким чином, згідно умов договору відповідач має сплачувати вартість послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, яка за березень-травень 2011 року складає 90141,44 грн. Відповідачу було вручено рахунки № 69к/3/3 від 01.04.2011, № 69к/4/3 від 04.05.2011 та № 69к/5/3 від 01.06.2011, але оплату не було здійснено, у зв’язку з чим, за ним також утворилась заборгованість в сумі 90141,44 грн.
У зв’язку з тим, що відповідач умови договору порушив та виставлені рахунки не сплатив, позивач звернувся до суду та просить стягнути заборгованість у судовому порядку.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 432375,78 грн., нарахованої на заборгованість з активної електроенергії та вартості послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, що виникла з серпня 2010 року по березень 2011 року, за періоди, згідно наданого до матеріалів справи розрахунку, станом на 31.05.2011.
Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав борг за активну електроенергію в сумі 6545180,28 грн. та реактивну електроенергію в сумі 90141,38 грн., проте заборгованість з активної електроенергії в сумі 4,54 грн. та реактивної електроенергії в сумі 0,06 грн. не визнає у зв’язку з тим, що позивачем необґрунтовано було знято з оплати вказані суми та не пояснено причин, що спричинили такі нарахування.
Крім того, відповідачем подано клопотання про зменшення розміру пені, яке обґрунтоване складним фінансовим становищем підприємства.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем електричної енергії відповідачу на виконання умов Договору та виставлення платіжних доручень на її оплату на суму 6545184,81 грн. Однак, зобов’язання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої активної електроенергії в обумовлені Договором строки відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами.
Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії у сумі 90141,44 грн.
Згідно наданого позивачем уточнюючого розрахунку заборгованості за спожиту активну електричну енергію та заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії у березні-травні 2011 року, сума заборгованості складає 6545180,27 грн. та 90141,38 грн. відповідно. Відповідачем також визнана вказана сума боргу.
З огляду на те, що розрахунок відповідача заборгованості з активної еклектичної енергії та заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії є вірним, а також з урахуванням уточнюючого розрахунку позивача на ту ж суму та за умови відсутності заяви про зменшення позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість розрахунку відповідача, а тому стягнення заборгованості за активну електроенергію слід здійснити у сумі 6545180,27 грн. та борг за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 90141,38 грн. В частині стягнення заборгованості з активної електроенергії в сумі 4,54 грн. та реактивної електроенергії в сумі 0,06 грн. слід відмовити.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 432375,78 грн., нарахованої на заборгованість з активної електроенергії та вартості послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, що виникла з серпня 2010 року по березень 2011 року за даним Договором, за періоди, згідно наданого до матеріалів справи розрахунку.
Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачена сторонами у п. 4.4.1 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості невиконаних зобов’язань за кожен день прострочення.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 432375,78 грн., яка є вірно нарахованою та обґрунтовано заявленою.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України - у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.
Суд враховує, що відповідач є підприємством, яке надає послуги з водопостачання та водовідведення, а споживачі несвоєчасно та не в повному обсязі сплачують послуги відповідача, що в свою чергу веде до виникнення заборгованості і затримки оплати електроенергії.
Відповідачем подано звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість, з якого вбачається, що у 1-му кварталі 2011 року відповідач відпрацював зі збитком на значну суму.
Крім того, стягнення пені суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до зростання заборгованості, що може відобразитися на якості послуг з водопостачання та водовідведення, що надаються споживачам.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача, застосувавши ст. 233 ГК України, та зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення, на 50% - до 216187,89 грн. У стягненні решти пені слід відмовити.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 6545180,28 грн., борг за перетікання реактивної електричної енергії у сумі 90141,38 грн., пені у сумі 216187,89 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно статті 49 ГПК України. В решті позовних вимог слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, п. 3 ч. 1 ст. 83, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, б. 166, ідентифікаційний код 35554719 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35а, ідентифікаційний код 31443937:
–борг за активну електроенергію у сумі 6545180,28 грн. на п/рахунок зі спеціальним режимом використання № 260323159060 у ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, видати наказ;
– борг за реактивну електроенергію у сумі 90141,38 грн., пеню у сумі 216187,89 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 25500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. на п/рахунок № 260418644 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007, видати наказ.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 08.08.2011.
Суддя О.С. Фонова