Справа № 2-3832/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"08" червня 2011 р. Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого           судді                          Савицького О.А.

                     при секретарі                                  Дикому Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Повного товариства «Київський міський ломбард «Меленчук і компанія»про стягнення вартості частки майна товариства,

встановив:

07.09.2006 року позивачі звернулися до суду з позовом про стягнення з Повного товариства «Київський міський ломбард «Меленчук і Компанія»на користь ОСОБА_1 –525000 грн.; на користь ОСОБА_2 –17500 грн.; на користь ОСОБА_3 –35000 грн.. Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що 27.12.1999 р. Мінською районною державною адміністрацією м. Києва було зареєстровано ПТ «Київський міський ломбард», учасниками якого були і позивачі. Статутний фонд товариства становив 10 000 грн., був поділений на 1 000 часток, і позивачами були повністю сплачено їх грошові внески, а саме: ОСОБА_1 –1 500 грн., що становило 15 % частки у статутному фонді та 150 голосів; ОСОБА_2 –50 грн., що становило 0, 5 % частки у статутному фонді та 5 голосів; ОСОБА_3 –100 грн., що становило 1 % частки у статутному фонді та 10 голосів.

29.03.1005 р.  ОСОБА_1 подала заяву про вихід з товариства; 23.02.2005 р. ОСОБА_2 подала заяву про вихід з товариства; 06.05.2005 р. ОСОБА_3 подала заяву про вихід з товариства. Після виходу з товариства позивачі отримали незначну частку майна в грошовому еквіваленті, а саме: ОСОБА_1 –1 500 грн.; ОСОБА_2 –50 грн.; ОСОБА_3 –100 грн., хоча ці виплати не відповідають дійсній вартості частини майна товариства, оскільки протягом діяльності товариства ним було придбано рухоме і нерухоме майно.             

          Під час розгляду справи позивачі збільшили свої позовні вимоги подавши до суду відповідну письмову заяву, в якій просили стягнути з відповідача: на користь ОСОБА_1 –1650160 грн.; на користь ОСОБА_2. –55005 грн.; на користь ОСОБА_3 –110010 грн., на підставі проведених експертиз.

          У судовому засіданні позивачі та їх представник заявлені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з врахуванням їх збільшення, з підстав, вказаних в заявленому позові.

          Представник відповідача проти позову заперечувала, вважає його безпідставним. В своїх запереченнях посилається на те, що відповідно до ч.1 ст. 130 ЦК України, учасникові, що вийшов з підстав, встановлених у статті 126 ЦК України, виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна частці цього учасника у складеному капіталі товариства, якщо інше не встановлено засновницьким договором. Відповідно до п. 7.3.7 Установчого договору відповідача встановлено, що учасник товариства має право вийти зі складу товариства на умовах цього договору, попередивши про це не пізніше ніж за три місяця, і отримати вартість свого внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу; учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. таким чином, за умовами Установчого договору розрахунок з особою, що вийшла з товариства, складається з двох частин: вартості внеску такої особи відповідно до балансу, складеного на день виходу, та частини прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту виходу учасника з товариства. Всі належні виплати з боку відповідача позивачам було здійснено, а тому заявлений позивачами позов є необґрунтований та безпідставний.

Вислухавши пояснення позивачів та їх представника, представника відповідача, допитавши у судовому засіданні експерта та оцінювача, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 27.12.1999 р. Мінською районною державною адміністрацією м.Києва було зареєстроване Повне товариство «Київський міський ломбард».

Як вбачається з ст. 1 Установчого договору про створення і діяльність Повного товариства «Київський міський ломбард», засновниками цього товариства виступили 58 фізичних осіб, серед яких і позивачі –ОСОБА_1 (п. 1.2), ОСОБА_3 (п. 1.31) та ОСОБА_2(п. 1.45).

29.03.1005 р. ОСОБА_1 подала заяву про вихід з товариства.

23.02.2005 р. ОСОБА_2подала заяву про вихід з товариства.

06.05.2005 р. ОСОБА_3 подала заяву про вихід з товариства.

Відповідно до протоколу № 1 загальних зборів учасників ПТ «Київський міський ломбард»(п. 5 порядку денного) від 12.05.2005 р., на загальних зборах було розглянуто питання про вихід учасників з товариства, зокрема, позивачів –ОСОБА_1., ОСОБА_2та ОСОБА_3 Як слідує з вищевказаного рішення загальних зборів, до моменту проведення зборів, а саме 12.05.2005 р. позивачами було подано товариству лише ксерокопії заяв про вихід, оригінали відповідних нотаріально посвідчених заяв було подано позивачами під час самих зборів, при цьому позивачі просили розглянути їх заяви та надати згаду на вихід на цих зборах.

За результатами голосування, загальні збори учасників відповідача прийняли рішення про вихід позивачів зі складу учасників Повного товариства «Київський міський ломбард».

На цих же загальних зборах, що відбулися 12.05.2005 р., було прийнято рішення про затвердження Положення про вихід, виключення, вибуття учасника з складу Повного товариства «Київський міський ломбард»та про строки виплат учаснику Повного товариства «Київський міський ломбард», що вийшов, якого виключено або який вибув з Повного товариства «Київський міський ломбард»(п. 4 порядку денного).

Як слідує з вказаного Положення (п. 5), днем виходу, виключення з товариства вважається день прийняття рішення про вихід, виключення загальними зборами учасників товариства.

На реалізацію п. 5 вказаного Положення, позивачі, які вийшли з учасників товариства, далі не брали участі у голосуванні з наступних питань порядку денного, які розглядалися на цих зборах, що підтверджується протоколом № 1 загальних зборів.

Відповідачем було складено звіт про фінансові результати з 01.01 по 12.05.2005 р. та подано суду розрахунок частини прибутку, належної до виплати учасникам, які вийшли (вибули) зі складу учасників ПТ «Київський міський ломбард», відповідно до яких станом на 12.05.2005 р., тобто на день виходу позивачів з товариства, чистий прибуток становив 67 940,07 грн..

У травні 2006 року позивачам з боку товариства було здійснено наступні виплати:

- ОСОБА_1.: 1 500 грн. –вартість внеску у статутному капіталі (видатковий касовий ордер № 377 від 04.05.2006 р.) та 10 191, 01 грн. –частина прибутку за 2005 р. (видатковий касовий ордер № 378 від 04.05.2006 р.);

- ОСОБА_2: 50 грн. –вартість внеску у статутному капіталі (видатковий касовий ордер № 438 від 23.05.2006 р.) та 339, 70 грн. –частина прибутку за 2005 р. (видатковий касовий ордер № 439 від 23.05.2006 р.);

- ОСОБА_3.: 100 грн. –вартість внеску у статутному капіталі (видатковий касовий ордер № 472 від 24.05 2006 р.) та 679, 40 грн. –частина прибутку за 2005 р. (видатковий касовий ордер № 471 від 24.05 2006 р.).                       

          Відповідно до поданих відповідачеві листів, ОСОБА_1(лист від 24.05.2006 р.), ОСОБА_2(лист від 26.05.2006 р.) та ОСОБА_3 (лист від 29.05.2006 р.) звернулися до товариства в вимогою виконати установчий договір та відповідно до ст. 130 ЦК України і ст. 71 Закону України «Про господарські товариства»щодо виплати їм повної вартості їх внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу.

          26.09.05р. відповідачем було зареєстровано нову редакцію Засновницького договору, відповідно до якого назву товариства було змінено на Повне товариство «Київський міський ломбард «Меленчук і Компанія».

          Листами відповідача, ОСОБА_1 (лист № 88 від 02.06.2006 р.), ОСОБА_2(лист № 123 від 13.07.2006 р.) та ОСОБА_3(лист від 02.06.2006 р.), було повідомлено, що товариством здійснені нарахування та виплати належних їм сум грошових коштів.

          Відповідно до ст. 125 ЦК України, зміни у складі учасників повного товариства можуть відбутися, зокрема, у зв’язку з виходом учасника повного товариства з його складу з власної ініціативи. Порядок і особливості виходу, виключення та вибуття учасників із складу повного товариства визначаються цим Кодексом, іншим законом та засновницьким договором.  

          Отже, зі ст. 125 ЦК України прямо слідує, що порядок та особливості виходу учасника повного товариства поряд з нормами чинного законодавства можуть бути врегульовані також і у засновницькому договорі товариства.  

Частиною 1 статті 126 ЦК України встановлено, що учасник повного товариства, яке було створене на невизначений строк, може у будь-який момент вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до фактичного виходу із товариства.

У поданому позові позивачі посилаються, що днем виходу вони вважають день реєстрації засновницького договору у новій редакції, тобто 26.09.2005 р.

Суд не погоджується з таким посиланням позивачів з огляду на наступне.

Чинне законодавство України не містить чітко встановленого моменту, з яким би пов’язувалося настання факту виходу учасника зі складу повного товариства, не містять дати виходу з товариства і подані позивачами заяви про вихід.

Разом з цим, 12.05.2005 р. на загальних зборах учасників товариства було прийнято та затверджено Положення про вихід, виключення, вибуття учасника зі складу Повного товариства «Київський міський ломбард»та про строки виплат учаснику Повного товариства «Київський міський ломбард», що вийшов, якого виключено або який вибув з Повного товариства «Київський міський ломбард», відповідно до п.5 якого днем виходу учасника з товариства вважається день прийняття рішення про вихід загальними зборами учасників товариства.

З урахуванням викладено, суд вважає, що датою виходу позивачів з Повного товариства «Київський міський ломбард», є 12.05.2005р., відповідно до Положення, що також не суперечить вимогам закону.

Окрім цього, позивачі у поданому позові посилалися на ту обставину, що при виході з товариства їм не було виплачено вартість частини майна товариства, пропорційну їх часткам у складеному капіталі товариства.

Проте, суд не погоджується і з цим твердженням позивачів з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 130 ЦК України –учасникові, що вийшов, якого виключено або який вибув з повного товариства з підстав, встановлених у статтях 126, 128 і 129 цього Кодексу, виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна частці цього учасника у складеному капіталі товариства, якщо інше не встановлено засновницьким договором.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 71 Закону України «Про господарські товариства», якщо при виході учасника з повного товариства це товариство зберігається, то учаснику вартість його внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частина прибутку, одержаного товариством у даному році. Майно, передане учасниками товариства тільки для користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Разом  з цим, пунктом 7.3.7 Установчого договору відповідача, в редакції, що діяла на час виходу позивачів з товариства, встановлено, зокрема, що учасник товариства має право «вийти зі складу Товариства на умовах цього Договору, попередивши про це не пізніше ніж за три місяця, і отримати вартість свого внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу; …Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку одержаного Товариством в даному році до моменту його виходу…», а на підставі п. 7.3.8. Установчого договору відповідача –до прав учасника товариства також належить: «після ліквідації Товариства отримувати частину вартості його майна, пропорційну частці розміру своєї долі в статутному фонді Товариства після задоволення всіх законних вимог кредиторів».

Таким чином, судом встановлено, що установчим (засновницьким) договором відповідача передбачений інший порядок розрахунку з учасником товариства, який вийшов зі складу повного товариства, ніж це встановлено у чинному законодавстві України, зокрема, ст. 130 ЦК України, а саме: якщо товариство зберігається, то учасник, який вийшов, із його складу має право отримати вартість свого внеску до статутного фонду відповідно до балансу та частку прибутку, одержаного товариством в році виходу до моменту його виходу. Лише у випадку ліквідації товариства, його учасникам виплачується вартість частини майна товариства.

Оскільки правова норма ч.1 ст. 130 ЦК України є диспозитивною, тобто застосовується лише в тому випадку, коли інше не передбачено у засновницькому договорі, то суд вважає, що до спірних правовідносин, які виникли між сторонами у справі мають бути застосовані положення саме установчого (засновницького) договору, у затвердженні якого приймали участь в тому числі позивачі.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується особами, що беруть участь у справі, при виході позивачів зі складу учасників ПТ «Київський міський ломбард «Меленчук і Компанія», зазначене товариство (відповідач) збереглося, а тому суд вважає, що відсутні правові підстави для виплати позивачам вартості частини майна товариства.

Крім того, суд звертає увагу, що звіти про експертну грошову оцінку вартості нежилих приміщень, розташованих за адресами: вул.Симиренка, 1/2, пр-т Відрадний, 8 та вул.Мала Житомирська, 9-б у м. Києві, проведену Приватний підприємством «Золотий лев», не можуть братися судом до уваги, оскільки, як вбачається з вказаних звітів, оцінка була проведена станом на 01.07.2007 р., тоді як позивачі вийшли з товариства у 12 травня 2005 року.

Також, під час розгляду справи, судом було проведено судово-економічну експертизу (призначена ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2008 р.), на вирішення якої було поставлено наступні питання:

1. Визначити дійсну вартість активів (майнових та інших) Повного товариства «Київський міський ломбард «Меленчук і Компанія»станом на час виходу зі складу товариства ОСОБА_2; ОСОБА_1, ОСОБА_3.

2. Визначити вартість майна відповідно до частки цих осіб у статутному капіталі Повного товариства «Київський міський ломбард «Меленчук і Компанія» на час їх виходу з учасників цього товариства.

За результатами проведення експертизи експертом ОСОБА_4 було складено висновок № 3540/3541 від 21.09.2009 р.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_4 надала пояснення у судовому засіданні з приводу проведеної експертизи, в яких підтвердила свій висновок, але не змогла, на запитання представника відповідача, пояснити у зв’язку з чим вона здійснила дооцінку майна відповідача.

Відповідно до частин 6, 7 ст. 147 ЦПК України, висновок експерта для суду не є обов’язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу; незгода суду з висновком експерта повинна бути мотивована в рішенні або ухвалі.

Частиною 1 ст. 212 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши висновок експерта та вислухавши її пояснення, суд приходить до висновку, що при проведенні експертизи експерт вийшла за межі наданих їй законом повноважень, а саме надала правову оцінку документам, які містяться в матеріалах справи, що відноситься виключно до компетенції суду. Крім того експерт вийшла за межі питань, які були визначені ухвалою суду про проведення експертизи.

Зокрема, експерт встановила, що Установчий договір відповідача, а саме п. 7.3.7, суперечить ст. 130 ЦК України, а тому не може застосовуватися до правовідносин, що виникли між сторонами. Окрім цього, експерт самостійно встановила дату виходу позивачів з товариства, визначивши її моментом реєстрації нової редакції засновницького договору, тобто 26.09.2005 р. Також експерт самостійно до оцінила нежитлові приміщення, розташовані за адресами: вул. Симиренка, 1/2, пр-т Відрадний, 8 та вул. Мала Житомирська, 9-б у м. Києві на підставі звітів про експертну грошову оцінку вартості нежилих приміщень, проведену Приватний підприємством «Золотий лев», хоча оцінка проводилася станом на липень 2007 р., а позивачі вийшли з товариства у травні 2005 р.  

Враховуючи викладене, суд критично оцінюючи висновок експерта № 3540/3541 від 21.09.2009 р, у зв’язку з чим, в зазнай вище частині, не бере його до уваги.

Разом з цим, у висновку експертизи знайшли своє відображення, що вартість частки позивачів у статутному фонді (капіталі) товариства становить: ОСОБА_1 –1500 грн.; ОСОБА_2 –50 грн.; ОСОБА_3 –100 грн.

Окрім цього, експерт у висновку не заперечила факту того, що згідно зі звітом про фінансові результати з 01.01 по 12.05.2005 р. та розрахунком частини прибутку, належної до виплати учасникам, які вийшли (вибули) зі складу учасників ПТ «Київський міський ломбард», станом на 12.05.2005 р. чистий прибуток становив 67940, 07 грн., а тому належна частка прибутку, що підлягає виплаті позивачам, складає: ОСОБА_1 –10191,01 грн.; ОСОБА_2 –339,70 грн.; ОСОБА_3–679,40 грн..

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у травні 2006 року позивачам з боку товариства було здійснено наступні виплати:

- ОСОБА_1: 1500 грн. –вартість внеску у статутному капіталі (видатковий касовий ордер № 377 від 04.05.2006 р.) та 10191,01 грн. –частина прибутку за 2005 р. (видатковий касовий ордер № 378 від 04.05.2006 р.);

- ОСОБА_2: 50 грн. –вартість внеску у статутному капіталі (видатковий касовий ордер № 438 від 23.05.2006 р.) та 339,70 грн. –частина прибутку за 2005 р. (видатковий касовий ордер № 439 від 23.05.2006 р.);

- ОСОБА_3: 100 грн. –вартість внеску у статутному капіталі (видатковий касовий ордер № 472 від 24.05 2006 р.) та 679,40 грн. –частина прибутку за 2005 р. (видатковий касовий ордер № 471 від 24.05 2006 р.).                       

Таким чином, суд вважає встановленим, що відповідачем було здійснено всі належні позивачам виплати, пов’язані з виходом з товариства, а саме виплачено вартість внеску у статутному капіталі та частину прибутку товариства до моменту виходу позивачів з нього, а саме до 12.05.2005 р..

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачі ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та їх представник, під час розгляду справи у суді свої позовні вимоги не довели належними та допустимими доказами, їх вимоги не ґрунтуються на вимогах закону та положеннях установчого (засновницького) договору, а тому суд вважає за необхідне задоволенні їх  позову відмовити.

На підставі викладеного, , керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 83, 84, 88, 169, 212 –215,  223, 292, 294  ЦПК України, суд

вирішив:

          Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Повного товариства «Київський міський ломбард «Меленчук і компанія»про стягнення вартості частки майна товариства.          

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:   підпис.

Копія вірна.  Суддя: