Справа № 2-0-8/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            11 лютого 2008 року Золочівський районний суд Харківської області  в складі :

            головуючого                                     Калайда І.С.

            народних засідателів:                    ОСОБА_1,ОСОБА_2

            секретаря                                          Мартиненко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою

            Регер Вікторії Миколаївни, заінтересована  особа управління пенсійного фонду України в Золочівському районі Харківської області,  про визнання фізичної  особи безвісно відсутньою,-

ВСТАНОВИВ:

              Заявниця ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою, в якій просить визнатиОСОБА_4безвісно відсутнім, зазначила, що вона знаходилися в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, від шлюбу мають сина ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. З 2000 року чоловік вирішив поїхати на заробітки та фактично з вказаного періоду вдома практично не бував і до 2003 року лише декілька разів приїздив додому. Між ними склалися неприязні відносини і в 2003 році шлюб розірвано, аОСОБА_4 виїхав на роботу за кордон, але до якої країни їй невідомо.

            На даний час його місце перебування невідоме ані їй, ані його батькам. Оскільки на її утриманні знаходиться неповнолітній син, тому визнання безвісно відсутнімОСОБА_4 необхідно для отримання сином пенсії в зв”язку з втратою годувальника. 

            Представник заінтересованої особи - пенсійного фонду проти визнання ОСОБА_4безвісно відсутнім не заперечувала.

            Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення заявниці, представника заінтересованої особи, свідкаОСОБА_6, суд вважає заява підлягає задоволенню.

            Згідно ст. 43 ЦК України фізична особа  може бути визнана  судом безвісно відсутньою, якщо протягом  одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

             Як видно зі свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 14.11.2003 року шлюб між ОСОБА_3 таОСОБА_4 розірвано.

             Факт відсутності відомостей про місце перебуванняОСОБА_4 в місці його постійного проживання вАДРЕСА_1протягом одного року підтверджується зібраними по справі доказами.

            Допитаний судом свідок, сусід ОСОБА_6показав, що, починаючи з 2000 року, тобто більше року, за місцем постійного проживанняОСОБА_4 не бачив, де він може знаходитися не знає. Зі слів його дружини  ОСОБА_3 йому відомо, що він їй не пише, ніякої допомоги дитині не надає, що також             підтверджується актом, складеним сусідами ОСОБА_6 (АДРЕСА_2) та ОСОБА_8 (АДРЕСА_3). 

            БатькомОСОБА_4 ОСОБА_7до суду надано заяву про те, що його син з 1999 року виїхав на заробітки до іншої країни, з того часу жодних відносин з ним не підтримують, його місце перебування невідоме. 

           З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідком. Даних про його заінтересованість в результаті розгялду справи відсутні, його показання об”єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

            Відповідно до ч.2 ст. 43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

           Оскільки встановлено,  що останні відомості проОСОБА_4 були у березні 2005 року, то початком його безвісної відсутності слід вважати 1 квітня 2005 року.

            Задоволення заяви ОСОБА_3 має для неї та її дитини юридичне значення.

            Право на пенсію внаслідок втрати годувальника виникає і у випадку визнання годувальника в установленому порядку безвісно відсутнім згідно ст.37 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

            Таким чином, зібрані по справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнанняОСОБА_4 безвісно відсутнім.

            Виходячи з вищевказаного та керуючись ст.ст. 248, 249 ЦПК України та  ст. 43   ЦК України, -

ВИРІШИВ:

            Заяву ОСОБА_3задовольнити.

           ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, визнати  безвісно відсутнім з 01 квітня 2005 року.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом  20 днів  апеляційної  скарги до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

                    Головуючий :  

          Народні засідателі:

                                         ОСОБА_1__________________

                                          ОСОБА_2________________