Справа № 22ц/1290/3362/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого – Іванової І.П.
суддів: Фарятьєва С.О., Украінцевої Л.Д.,
при секретарі – Друппової О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «КТК»
на рішення Кіровського міського суду Луганської області від 18 травня 2011 року
за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «КТК» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а:
У липні 2010 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду, в обґрунтування якого зазначила, що 29.07.2009 року її було звільнено з посади головного бухгалтера ТОВ «Телерадіокомпанія «КТК» за п. 4 ст. 40 КЗпП України. Заочним рішення Кіровського міського суду від 17.12.2009 року звільнення було визнане незаконним і її було поновлено на роботі, а з відповідача стягнуто на її користь оплату за вимушений прогул. Не дивлячись на те, що рішення суду в частині поновлення на роботі було допущено до негайного виконання, відповідачем рішення в добровільному порядку не виконувалося, у зв’язку з чим позивач змушена була звернутися до виконавчої служби. 22.01.2010 р. відповідачем був виданий наказ про прийняття її на посаду головного бухгалтера, але фактично її до роботи не допустили, заробітну плату не нараховували.
За заявою відповідача зазначене заочне рішення суду від 17.12.2009 року було скасовано і позов переглянуто. Повторним заочним рішенням Кіровського міського суду від 02.04.2010 року позивач була знову поновлена на роботі з 29.07.2009 р. і з відповідача було стягнуто оплату вимушеного прогулу за період з 29.07.2009 р. по 17.12.2009 р. Рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання. Наказ про поновлення позивача на роботі на підприємстві відповідача був виданий 05.05.2010 року, заробітна плата почала нараховуватись з 31.05.2010 року.
Оскільки відповідач ухилявся від виконання судових рішень, не допускав позивача до роботи і не сплачував заробітної плати, позивач вважає цей час вимушеним прогулом, який має бути оплачений відповідачем. Крім того, позивач вважає, що діями відповідача їй була спричинена моральна шкода, оскільки незаконне звільнення призвело до втрати єдиного джерела заробітку, що порушило нормальний життєвий уклад.
Просила суд стягнути на її користь з відповідача оплату вимушеного прогулу в загальному розмірі 7530,92 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
Рішенням Кіровського міського суду Луганської області від 18 травня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Телерадіокомпанія «КТК» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 5842,62 грн., на відшкодування моральної шкоди – 4000 грн.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «Телерадіокомпанія «КТК» просить рішення скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі за необґрунтованістю. Апелянт вважає, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, не з’ясував всіх обставин справи.
Заперечення на апеляційну скаргу іншими учасниками судового процесу не надано.
Суд першої інстанції встановив наступні обставини: позивачка була поновлена на попередньому місці роботи з 29.07.2009 року та з відповідача було стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 липня 2009 року по 17 грудня 2009 року в сумі 6573,91 грн. Своєчасно рішення суду виконано не було.
Заслухавши доповідача, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевірив законність та обґрунтованість рішення, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що з вини відповідача позивачка не приступила до роботи, а тому вона має право на стягнення заробітної плати за весь час, що не працювала, тобто з 17 грудня 2009р. по 30 травня 2010р.
Згідно ст.236 КЗпП України працівник має право на виплату йому середнього заробітку у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
Однак, суд першої інстанції неправильно визначив суму заробітної плати, яка підлягає стягненню. Як вбачається з матеріалів справи, за весь час позивачка 44 дня знаходилась на лікарняному, майже кожного місяця.
Відповідно до підпункту л) п.4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995р. №100 компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Враховуючи зазначений Порядок, ОСОБА_1 необхідно виплатити: за грудень 2009р.- 608,7 гривень, за січень 2010р.- 1105,26 гривень, за лютий 2010р.- 1190,00 гривень, за березень 1400 гривень, за квітень – 133,33 гривні, за травень – 329, 41 грн., а всього 4766,7 гривень.
Стягуючи моральну шкоду у суммі 4000 гривень на користь позивачки, суд виходив з того, що при поновленні на роботі вона не заявляла вимог про стягнення моральної шкоди, а незаконним звільненням їй спричінено моральну шкоду, а тому визначена саме сума у 4000 гривень. Проте такого висновку суд дійшов без врахування вимог ст.233КЗпП України.
Як вбачається з матеріалів справи, суд поновив ОСОБА_1 на роботі 17 грудня 2009р., в суд з позовом вона звернулась 11.08.2009р. Дійсно, не заявляла вимог про стягнення моральної шкоди.
Відповідно до ст.233 КЗпП україни працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення- в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Розглядаючи питання про моральну шкоду, слід брати до уваги тільки незаконні дії відповідача по недопущенню ОСОБА_1 до роботи, які також спричинили їй моральних страждань.
Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Визначаючи розмір моральної шкоди, слід виходити з вимог ст.23 ЦК України та Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р.( зі змінами) “Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди” де вказано, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
З огляду наведеного, суму моральної шкоди слід зменшити до 500 гривень.
Рішення суду першої інстанції на підставі ч.1ст.309 ЦПК України підлягає зміні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.233, 236, 237-1КЗпП України, п. 3 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. 316 ЦПК України, судова колегія, -
вирішила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «КТК» задовольнити частково.
Рішення Кіровського міського суду Луганської області від 18 травня 2011 року змінити.
Зменшити стягнення з ТОВ «Телерадіокомпанія «КТК» на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу до 4766,7 гривень.
Зменшити суму моральної шкоди до 500 гривень, яка стягнута з ТОВ «Телерадіокомпанія «КТК» на користь ОСОБА_1.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: