Справа № 22ц/1290/3498/11
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі :
головуючого судді Іванової І.П.,
суддів: Украінцевої Л.Д., Фарятьєва С.О.,
при секретарі – Вербицькому І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 3 червня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Біловодської державної нотаріальної контори про визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку з допоміжними спорудами, позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Біловодської державної нотаріальної контори про виділ частки із спадкового майна та визнання права власності на 1/2 частки житлового будинку з допоміжними спорудами та земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1\2 частку житлового будинку,
встановила:
Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 3 червня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку житлового будинку з допоміжними (господарськими) спорудами за адресою АДРЕСА_1 з подальшою його державною реєстрацією в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частку земельної ділянки для розміщення будівель та сільськогосподарських угідь, що розташовані в с.Зелеківка Біловодського району Луганської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано за нею право власності на 1\2 частку житлового АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 з подальшою його державною реєстрацією.
ОСОБА_1 не погодилась із зазначеним рішенням та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким визнати за нею право власності на 1\2 частку житлового будинку із допоміжними спорудами за адресою АДРЕСА_1, зобов’язати Біловодську державну нотаріальну контору видати позивачці нове свідоцтво про право на спадщину із зазначенням у свідоцтві - 1\2 частки житлового будинку із допоміжними спорудами та земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1.
Суд першої інстанції встановив обставини. Батьки позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3- ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з 1964 року проживали разом у цивільному шлюбі, а у 1977 році - зареєстрували його у органах РАГСу ( а.с.21). Під час спільного проживання ними збудований спірний будинок АДРЕСА_1. Під час життя ОСОБА_5 отримала у приватну власність земельну ділянку площею 6,1200га ріллі ( а.с.108). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Позивач ОСОБА_1 після смерті матері прийняла спадщину у вигляді земельної ділянки. 27.09.2005 року спірний будинок з допоміжними спорудами був прийнятий до експлуатації та зареєстрований за ОСОБА_4 11.11.2005р. У 2007р. ОСОБА_4 взяв шлюб з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вислухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, наявні у неї докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.
Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що на момент смерті мати ОСОБА_1 не була власницею будинку, і оскільки будинок не був прийнятий в експлуатацію, то не входив до складу спадщини. З необхідними позовними вимогами для подальшого вирішення питання щодо спадкового майна ОСОБА_5, ОСОБА_1 до суду не зверталась. Такого висновку суд дійшов обґрунтовано.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно (а.30) ОСОБА_4 є єдиним власником АДРЕСА_1, це право зареєстровано 11.11.2005р. після вводу в експлуатацію будинку.
Відповідно до вимог ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Довід апелянта, що суд першої інстанції проігнорував той факт, що мати ОСОБА_1 на день смерті мала право якщо не на будинок, то на всі будівельні матеріали, з яких його будували, не заслуговує на увагу.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
ОСОБА_1, звернулась з позовом про визнання за нею права власності 1\2 частину будинку.
У відповідності до ч.4ст.10 ЦПК України суд першої інстанції пропонував ОСОБА_1 змінити позовні вимоги, однак вона відмовилась.
Відповідно до ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
3 лютого 2006р. державним нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого ОСОБА_1 отримала у спадщину земельну ділянку розміром 6,1200 га ріллі(а.с.108)
Згідно ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Однак, коли 11.11.2005р. ОСОБА_4 у особисту власність отримав свідоцтво про право власності на будинок, ОСОБА_1 ніяких вимог до нього не пред’явила.
В апеляційні скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суд не звернув увагу на те, що після смерті її матері ОСОБА_4 відмовився від своєї частки спадщини на її користь. Проте, долучена до матеріалів справи заява ОСОБА_4 до Біловодської державної нотаріальної контори спростовує це твердження. В заяві ОСОБА_4 зазначив, що він відмовляється від своєї частки в спадковому майні на користь померлої ОСОБА_5.(а.с.23)
Відповідно до ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Суд першої інстанції в межах заявлених вимог зробив обґрунтований висновок, що право власності на спірний будинок АДРЕСА_1 належить в рівних частках доньці померлого ОСОБА_4 – ОСОБА_3 та дружині – ОСОБА_2
Апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія не знаходить.
Керуючись п.1ч.1ст.307, ст.308, п.1ч.1ст.314, ст.315 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Біловодського районного суду Луганської області від 03 червня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: