2а-20/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15 лютого 2011 року     Подільський районний суд м.Києва в складі:

                                    головуючого - судді  Зіміної В.Б.,

                                    при секретарі Сиваченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ Печерського РУ ГУ МВС України старшого лейтенанта міліції Ганзя Олександра Андрійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення;-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся  до суду з вищезазначеним позовом, оскільки вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122   КпАП України.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою інспектора ВДАІ Печерського РУ ГУ МВС України старшого лейтенанта міліції Ганзя О.А. від 24.07.10р. на нього було накладено адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст. 122 КпАП України, у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Позивач вважає, що постанова інспектора є незаконною та необґрунтованою, оскільки виносилась за результатами фіксації швидкості за допомогою приладу «Беркут». У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності вимірюваної швидкості саме його автомобілю. Встановити та довести, що виміряна швидкість належить саме його автомобіля, неможливо, оскільки різниця у кілька секунд або градусів може означати, що насправді виміряно швидкість автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від автомобіля позивача. До того ж, співробітник ДАІ під час вимірювання швидкості тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.

Крім того, розгляд справи на місці, без підготовки та надання позивачеві часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі порушують його права, передбаченні ст. 268 КпАП України, внаслідок чого при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід врахувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 3 КпАП України.

             В зв’язку з чим, позивач ставить питання про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав наведених вище та просив його задовольнити, а також пояснив, що він рухався по Надніпрянському шосе в м. Києві зі швидкістю 50 км/год. та не порушував ПДР.

Відповідач у судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, хоча своєчасно повідомлявся про день і час слухання справи.

Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, керуючись вимогами ст. 128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі наявних в справі документів.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні 24.07.10р. інспектором ВДАІ Печерського РУ ГУ МВС України старшим лейтенантом міліції Ганзя О.А. складено протокол про адміністративне правопорушення в якому зазначено, що 24.07.10р. о 17.05 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Хюндай» д.н. НОМЕР_1 в м. Києві на Наддніпрянському шосе, перевищив встановлену швидкість руху на 38 км/год., рухався зі швидкістю 98 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України, швидкість вимірювалась приладом «Беркут» № 0606042.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, позивач не погодився з правопорушенням та зазначив в протоколі, що він рухався зі швидкістю 50 км/год, що не є порушенням ПДР (а.с.6).

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення відповідачем винесено постанову – серії АА № 402464 від 24.07.10р., про адміністративне правопорушення, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення  передбаченою ст. 122 ч.1 КпАП України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.(а.с.5).

Згідно ч.1 ст. 122 КпАП України адміністративна відповідальність настає при перевищенні водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год.

Відповідно до п.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак відповідач в судове засідання не з’явився та не надав пояснень та доказів.

Враховуючи пояснення, які надав позивач у судовому засіданні та зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення від 24.07.10р., а також те, що відповідач не надав суду доказів правомірності свого рішення, а саме підтвердження вини позивача в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КпАп України,  суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача, оскільки надані докази свідчать про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КпАП України.

На підставі викладеного, ст.ст. 122 ч.1, 247, 268  КпАП України, керуючись ст.ст. 71, 158-163, ч.2 ст. 171-2 Кодексу Адміністративного Судочинства України,  суд;-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову серії АА № 402464 від 24.07.10р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КпАП України – скасувати.

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КпАП  України закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.  

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                      Зіміна  В.  Б.