Справа № 2-а-2480/11

Постанова  

іменем України

 18.04.2011

суддя Деснянського районного суду  м. Києва Сенюти В.О. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до  суду з адміністративним позовом з вимогами про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва  щодо нарахування та виплати їй щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни; зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва перерахувати та виплатити в повному обсязі, як дитині війні, недоплачене щомісячне підвищення до пенсії, виходячи з розміру 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 11.09.2010 року.

Стороною відповідача надано суду заперечення, в яких вказувалось на те, що дії Управління відповідають чинному законодавству.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується у адміністративних справах про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Згідно п. 4. ч. 1 ст. 183-2 КАС  суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

          Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що  позивачка має статус дитини війни в розумінні Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Вказаним Законом від 18.11.2004, який набрав чинності з 01.01.2006 року встановлено правовий статус дітей війни і визначено  основи їх соціального захисту, а саме шляхом надання пільг та державної соціальної підтримки.

На підставі Закону позивачці лише з 01.01.2008 року здійснюється  підвищення пенсії на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки підвищення пенсії позивачці в такому розмірі проводилась на підставі ст. 6 Закону, в редакції від 27.12.2007 року, а з 22 травня 2008 року – у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року.

Статтею 6 Закону в первинній редакції від 18.11.2004 року встановлювалось, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна  допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком (надалі по тексту первинна редакція).

У 2006 році дія статті 6 Закону в первинній редакції зупинялась з 01.01.2006 року Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік”.  З  внесенням змін в статтю 110 та скасуванням п. 17 статті 77 Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік” законом від 19.01.2008 року, який набув чинності 01.04.2006 року – відновлювалась дія вказаної статті 6 Закону.

У 2007 році дія статті 6 Закону в первинній редакції зупинялась з 01.01.1007  року Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік” від 19.12.2006 року, який в частині зупинення дії статті 6 Закону був визнаний не конституційним Рішенням Конституційного Суду України (справа про соціальні гарантії громадян) та відповідно втратив чинність 09.07.2007 року. Отже дія статті 6 відновлювалась з 09.07.2007 року.

У 2008 році на підставі Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів” від 28.12.2007 року статтю 6 Закону викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закон України  “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується  підвищення  у розмiрi надбавки, встановленої для учасників війни. Норма ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, до якої відсилає названа стаття передбачає, що учасникам війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Вказана редакція статті 6 Закону набула чинність з 01.01.2008 року та втратила чинність 22 травня 2008 року на підставі Рішення Конституційного Суду України (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет).

З прийняттям Конституційним Судом України Рішення з 22.05.2008 року  відновлена чинність первинної редакції статті 6 Закону, а саме, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються на 30 % мiнiмальної пенсії за віком.

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року в п. 8 встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань” до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводитись у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 грн., з 1 липня – 48,2 грн.; 1 жовтня – 49,8 грн. Вказана Постанова вводилась в дію з 22.05.2008 року.

Враховуючи, що Закони України мають вищу юридичну силу ніж Постанови Кабінету Міністрів України, тому при вирішенні даного публічно-правового спору  підлягають застосуванню норми Закону  „ Про соціальний захист дітей війни ”.

Крім того, розмір мінімальної пенсії за віком в розумінні ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” як база для розрахунку підвищення, в будь-якому разі не може бути меншою ніж прожитковий мінімум для осіб, якi втратили працездатність. Такий висновок суду узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, якою встановлено, що розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що вимоги позову є законними та обґрунтованими.

          Керуючись ст.ст. 2, 18, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1  –задовольнити.  

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва в частині не нарахування ОСОБА_1 надбавки до пенсії в розмірі 30 % у відповідності до вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” – неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва здійснити нарахування надбавки до пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 11 вересня 2010 року з урахуванням проведених виплат.

Відшкодувати  ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 3,40 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова  може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів,  з дня отримання копії постанови.

Суддя:            (підпис)

                    З оригіналом згідно:

Суддя:                              В.О.Сенюта