Справа № 22-284/2008 рік Головуючий суддя 1 інстанції: Красько В.Й.
Категорія : 51 Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 лютого 2008 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Василевича В.С.
суддів : Гордійчук С.О., Шимківа С.С.
при секретарі : Демчук О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою Дубровицької районної газети „Дубровицький вісник” на рішення Дубровицького районного суду від 12 грудня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Дубровицької районної газети ''Дубровицький вісник'' про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Дубровицького районного суду від 12 грудня 2007 року позов ОСОБА_1 до Дубровицької районної газети ''Дубровицький вісник'' про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді редактора відділу сільського господарства і промисловості Дубровицької районної газети ''Дубровицький вісник'' з 27 листопада 2006 року.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 9075 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, на користь держави судовий збір в розмірі 90 грн. 75 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вказує на його незаконність, оскільки суд не врахував, що у відповідача реально не існувало можливості перевести працівника ОСОБА_1 на іншу роботу, доказом чого є штатні розписи по підприємству від 01.01.06 р. та від 01.01.07 р. Крім того, судом неправильно проведено розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки всупереч до ч.2 ст.235 КЗпП України судом було взято час вимушеного прогулу за період більше одного року.
Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення яким в позові відмовити.
В запереченні на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення законне і обґрунтоване, просить залишити його без зміни.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що позивач звільнений з роботи з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки йому не було запропоновано іншу роботу.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а тому рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи позивач перебував у трудових відносинах із відповідачем з 8 лютого 1994 року. На виконання ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” та з метою ефективного використання коштів наказом №185 від 27 листопада 2006 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи за ч.1 ст.40 КЗпП України за скороченням чисельності працівників. Вакантних посад на час звільнення не було.
Таким чином, головний редактор газети „Дубровицький вісник” приймаючи рішення про скорочення позивача з роботи виходив з вимог ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” , проте названа стаття передбачає створення робочого місця для працевлаштування інвалідів, а не скорочення працюючих працівників, а тому скорочення з цих підстав суперечить вимогам трудового законодавства.
На підтвердження висновку власника проте, що скорочення чисельності працівників проводиться з метою ефективного використання коштів, відповідач будь-яких документів та доказів суду не надав.
Крім того, будь-які розпорядження, рішення власника газети „Дубровицький вісник” про скорочення штату працівників відсутні, а посилання відповідача на лист голови Дубровицької районної ради не заслуговують на увагу, оскільки він носить рекомендаційний характер.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що фактичного скорочення чисельності працівників не відбулося, оскільки посадові обов'язки редактора відділу сільського господарства і промисловості було покладено на іншу особу - відповідального секретаря редакції ОСОБА_3 Крім того, за обставинами справи вбачається, що скорочення чисельності було проведено для того, щоб в майбутньому не сплачувати штрафні санкції за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про підставність позовних вимог в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно довідки середньомісячна заробітна плата позивача за два місяці до звільнення складає 806 грн., час вимушеного прогулу складає період з 27 листопада 2006 року по 12 грудня 2007 року, що становить 264 робочих днів, сума середньоденного заробітку становить 38,38 грн. (806:21= 38,38 грн.), сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 38.38 грн. х 264 роб. дн. = 10132 грн.32 коп., 10132,32-1804,38 (сума виплаченої вихідної допомоги)= 8327,94 грн. Дана суму підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.307,309,316 ЦПК України, ст.235 КЗпП України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Дубровицької районної газети „Дубровицький вісник” задовольнити частково.
Рішення Дубровицького районного суду від 12 грудня 2007 року в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати.
Поновити ОСОБА_1 на посаді редактора відділу сільського господарства і промисловості Дубровицької районної газети ''Дубровицький вісник'' з 27 листопада 2006 року.
Стягнути з Дубровицької районної газети ''Дубровицький вісник'' на користь ОСОБА_1 8327,94 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та на користь держави судовий збір в сумі 83,28 грн.
В решті рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.
Головуючий:
Судді :