У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 лютого 2008 року місто Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.
суддів Мельника Ю.М., Григоренка М.П.
з участю секретаря судового засідання Колесової Л.В.
сторін та їх представників
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, до якої приєдналися ОСОБА_4 та Дубенська міська рада, на рішення Дубенського міськрайонного суду від 22 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 і Дубенської міської ради про усунення порушень права власності на земельну ділянку, визначення її меж та встановлення порядку користування нею,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 22 листопада 2007 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 і Дубенської міської ради про усунення порушень права власності на земельну ділянку, визначення її меж та встановлення порядку користування цією ділянкою задоволено частково: між сторонами встановлено порядок користування земельною ділянкою, на який розташований їх багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1, відповідно до плану-схеми розподілу спірної земельної ділянки, запропонованому ПП «Ленд сервіс», що знаходиться у матеріалах справи.
В поданій на це рішення апеляційній скарзі позивачі, до якої приєдналися ОСОБА_4 та Дубенська міська рада, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про задоволення їх позову у повному обсязі. Свої доводи обґрунтовують тим, що суд першої інстанції не врахував порядку користування спірною земельною ділянкою, який склався між сторонами протягом останніх десятиріч. У результаті цього належні їм на праві власності сараї опинилися на земельній ділянці, яка судом виділена ОСОБА_5, і для якої вони на своїй земельній ділянці погоджувалися залишити проїзд на АДРЕСА_1.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до правил ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Статтею 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до правил ст. ст. 118, 119 ЦПК України позов пред*являється шляхом подання до суду позовної заяви у письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що спочатку позивачі звернулися в суд із позовом лише до ОСОБА_5 про усунення порушень їх права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок сторін, та про зобов*язання її надати згоду на приватизацію цієї земельної ділянки, про що свідчить їх письмова позовна заява на а. с. 4.
Проте в процесі розгляду справи позивачі свої первинні позовні вимоги змінили і в подальшому просили суд усунути порушення своїх прав власності на земельну ділянку з боку трьох відповідачів у справі - ОСОБА_5, ОСОБА_4 і Дубенської міської ради. Крім того, додатково просили суд визначити межі цієї земельної ділянки та встановити порядок користування нею.
Таким чином, фактично змінивши підстави і предмет свого первинного позову та заявивши нові позовні вимоги, позивачі ці нові вимоги усупереч вимогам ст. 119 ЦПК України новою письмовою заявою не оформили. Від своїх первинних позовних вимог не відмовилися.
Допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвели до того, що місцевим судом були розглянуті не всі первинні позовні вимоги позивачів, а їхні нові позовні вимоги, навпаки, суд вирішив, незважаючи на те, що позивачі з новою позовною заявою у письмовій формі, як того вимагає процесуальне законодавство, до суду не зверталися. Своїх нових позовних вимог судовим збором не оплатили.
Відповідно до ч. 1 ст. 310 та п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України зазначені порушення норм процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду належить врахувати викладене вище, уточнити позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, зважити на доводи обох сторін, а також врахувати правила ст. 42 ЗК України.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 303, 307, ч. 1 ст. 310, п. 5 ч. 1 ст. 311, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, до якої приєдналися ОСОБА_4 та Дубенська міська рада, задовольнити частково.
Рішення Дубенського міськрайонного суду від 22 листопада 2007 року скасувати.
Справу в частині позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 і Дубенської міської ради про усунення порушень їх права на земельну ділянку з боку ОСОБА_5 та про зобов*язання її надати згоду на приватизацію земельної ділянки відповідно до п. 5. ч. 1 ст. 311 ЦПК України направити до того ж суду на новий розгляд.
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 і Дубенської міської ради про усунення порушень права власності на земельну ділянку, визначення її меж та встановлення порядку користування нею на підставі ч. 1 ст. 310 ЦПК України залишити без розгляду.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: