Справа №  2-331/11  

РІШЕННЯ    

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2011 року                                                                              м.  Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської  області

в складі: головуючого судді   Ничик Г.І.,

секретаря                                 Петруняк Н.А.,  

з участю: позивача  ОСОБА_1, його представника  ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому  судовому засіданні в залі суду в  місті Городенка справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_3, (третя особа  ОСОБА_4)  про  відшкодування  майнової та моральної шкоди, завданої ДТП при взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки,

                                           В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1  звернувся  в  суд з позовом до ОСОБА_3, третьої особи  ОСОБА_4, в якому  просить  постановити рішення  про стягнення з відповідача   в його користь      матеріальної шкоди в сумі 31265,04 грн. та моральної  шкоди в сумі 5000 грн., причиненої ДТП.   Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 квітня 2010 року о 9 год.30 хв. в м. Городенка по вул.  Височана Івано-Франківської області  на 156 км  автошляху Р-20 «Татарів - Кам’янець-Подільський» мала місце дорожньо-транспортна пригода   за участю автомобіля  марки    Ауді А6, державний реєстраційний номер  НОМЕР_1,  яким керував  власник автомобіля позивач  ОСОБА_1,    та автомобіля ВАЗ 2106, державний реєстраційний номер  НОМЕР_2,    під     керуванням  відповідача  ОСОБА_3, який перебував у  стані  алкогольного сп’яніння.     Згідно довіреності власник    автомобіля  ВАЗ 2106 ОСОБА_4   уповноважив  ОСОБА_5  керувати   цим автомобілем. Відповідач ОСОБА_3, керуючи  т/з без дозволу ОСОБА_5,   допустив  порушення     п. 2.9 та  п. 16.11  Правил дорожнього  руху України: не  надав переваги в русі  автомобілю  Ауді А6, який  рухався по головній дорозі, в результаті    зіткнення     автомобілі були пошкоджені. Вина ОСОБА_3    у вчиненні ДТП   підтверджується Постановою Городенківського районного суду від 12.05.2010р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.ст.  124, 130 КУпАП. В результаті  ДТП   автомобіль  позивача отримав значні  механічні ушкодження переднього лівого крила та лівої дверки, заднього лівого крила та задньої лівої дверки, передньої лівої частини бампера та переднього лівого колеса. Загальний розмір шкоди, завданої позивачу  внаслідок ДТП,   складає 29728,4 грн., в т.ч. 23261,37 грн. вартість відновлювального  ремонту автомобіля та 6467,03 грн.  втрата  автомобілем товарної вартості, що відображено у Висновку експертного авто-товарознавчого дослідження № 104/10 від 27 квітня 2010 р., вартість  послуг експерта  800 грн.  Ремонт  автомобіля був проведений фізичною особою підприємцем  ОСОБА_6, 30.04.2010 р.  позивач  згідно  Акту виконаних робіт  оплатив  за проведений  ремонт   23998,01 грн.  Крім матеріальної шкоди, позивачу причинено моральну шкоду, яка полягає  у психічних переживаннях та стресу, які  позивач переніс під час  ДТП та пов’язував  з реально існуючою загрозою для  його життя й здоров’я, а  також  із такою ж загрозою  для його дружини, яка також перебувала в cалоні автомобіля в момент ДТП. Моральна шкода проявила себе в  перенесених позивачем душевних стражданнях, які він відчував відразу після ДТП  та продовжує відчувати  зараз у зв’язку з отриманням  його новим, престижним автомобілем Ауді А6 значних механічних ушкоджень, який, незважаючи на   подальше відновлення після ДТП, значно втратив свою товарну цінність; позивач в зв’язку з необхідністю  проведення ремонту  транспортного  засобу був змушений  вживати додаткові зусилля для поїздок на  СТО, протягом  тривалого часу  був позбавлений можливості користуватись своїм автомобілем, що порушило звичний ритм його життя, створило ряд незручностей, змусило витрачати свій бізнесовий час на нехарактерну для нього діяльність, пов’язану із здійсненням  захисту порушених прав.   Завдану  моральну шкоду   він оцінює в розмірі 5000 грн.

В судовому засіданні    позивач  та його  представник позовні вимоги  підтримали з підстав, зазначених в позові, просять стягнути з відповідача   спричинену  позивачу матеріальну та моральну шкоди.  Позивач суду пояснив, що   під час  ДТП   за кермом автомобіля ВАЗ 2106  був ОСОБА_3, а   в салоні  автомобіля перебував   ОСОБА_5, який   мав довіреність  від власника  цього  автомобіля ОСОБА_4   Одночасно  позивач пояснив, що  він звертався до страхової компанії «Княжа», в якій застрахований транспортний засіб, яким керував відповідач, однак отримав відповідь, що  страхова компанія не може  відшкодувати шкоду, так як страхувальником за страховим полісом  є ОСОБА_5, а  не  ОСОБА_3, який керував  транспортним засобом в момент  ДТП.

Відповідач,  третя особа, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду, в  судове засідання не з’явились, заяви про розгляд справи в їх відсутності до суду не   надходили.     Відповідно до ст.224 ЦПК України, за згодою   позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних в справі доказів.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь в справі,    дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Постановою судді Городенківського районного суду від  12 травня   2010 р.  по справі № 3-346/2010р. відповідач  ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.ст.  124, 130   КпАП України, на нього накладений адмінштраф  в розмірі   2600 грн.,  ОСОБА_3 визнаний винним   в тому, що, керуючи 14.04.2010 р. в стані  алкогольного сп’яніння в м. Городенка по вул.  Височана Івано-Франківської області  транспортним засобом  ВАЗ 2106 н.з  НОМЕР_2,   не  надав переваги в русі  автомобілю,  який  рухався по головній дорозі,  в результаті  чого допустив  зіткнення   з автомобілем    Ауді А6, н.з.  НОМЕР_1, під  керуванням   ОСОБА_1; своїми діями ОСОБА_3    порушив       п. 2.9, 16.11   Правил дорожнього  руху України.  

Ч.3, ч.4 ст. 61  ЦПК  України   визначено, що  обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, і постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч.1, п.1ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.  Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.    

Власником  автомобіля ВАЗ 2106 державний реєстрацій номер НОМЕР_2, 1985 року випуску,  є     ОСОБА_4, житель  с. Серафинці Городенківського району Івано-Франківської області, що  стверджено  свідоцтвом про  реєстрацію транспортного засобу   серії НОМЕР_3.  За  нотаріально посвідченою довіреністю         від 28.12.2006 р., зареєстрованою  в  реєстрі за №  3323 ОСОБА_4 (третя особа в даній справі), передав  право  керування та розпорядження автомобілем     ОСОБА_5, ОСОБА_7 (кожному  окремо).  Як стверджено  поясненням     позивача ОСОБА_1, даним  при розгляді даної справи, а також  поясненням ОСОБА_5, що міститься   в матеріалах справи про адмінправопорушення про притягнення   відповідача  ОСОБА_3  до відповідальності за вчинення ДТП, 14.04.2010 р.  під час ДТП ОСОБА_5   знаходився у салоні  автомобіля ВАЗ 2106, державний реєстраційний  номер  НОМЕР_2, яким  керував  відповідач  ОСОБА_3   Враховуючи  вимоги  п.п.  «б» п. 2.1 ПДР, який передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб,  а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб або реєстраційний чи інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження таким транспортним засобом, зважаючи на те, що    ОСОБА_5, який знаходився  в транспортному засобі ВАЗ 2106,  мав довіреність  власника на право  керування    користування чи розпорядження транспортним засобом, тому  посилання  позивача в позовній заяві на те, що  ОСОБА_3 самовільно, без  дозволу уповноваженої власником транспортного засобу  особи здійснював  керування  автомобілем Ваз 2016 д.н.з. НОМЕР_2,- в судовому засіданні не знайшли підтвердження. Отже,  відповідач ОСОБА_3    здійснював  експлуатацію згаданого автомобіля правомірно. Оскільки ДТП сталась з вини   ОСОБА_3,    він    повинен відшкодовувати шкоду, завдану  джерелом підвищеної небезпеки.   

Інформацією   приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа вієнна Іншуранс Груп»  стверджено, що  цивільно-правову відповідальність  власника транспортного засобу  ВАЗ 2106, державний реєстрацій номер  НОМЕР_2, -   ОСОБА_5   було  застраховано  в їх страховій компанії за полісом обов’язкового страхування  № ВС/2093731 від 07.11.2009р., вказаним полісом не передбачено страхування за шкоду, завдану життю, здоров’ю, майну третіх осіб, внаслідок експлуатації  забезпеченого автомобіля водієм ОСОБА_3 Довідкою  відділу ДАІ з обслуговування Городенківського району  стверджено, що в результаті ДТП  14.04.2010 р.  автомобіль Ауді А6 отримав механічні пошкодження: переднє ліве крило, ліва дверка, заднє ліве крило та задня ліва дверка, передня ліва частина бампера, переднє ліве колесо.

Відповідно до Висновку  експертного  автотоварознавчого дослідження від 27.04.2010 року по визначенню вартості  матеріального збитку  внаслідок  пошкодження  в ДТП автомобіля «Аudi А6 2.4і», реєстраційний номерний знак  НОМЕР_1, ідентифікаційний номер  (VIN) НОМЕР_4, що  належить позивачу, останньому  завдано   матеріальний збиток в розмірі  29728,4 грн., в т.ч.: 23261,37 грн.  вартість відновлювального ремонту  автомобіля та 6467,03 грн. втрата автомобілем  товарної вартості внаслідок ДТП.    Актом  виконаних робіт від 30 квітня 2010 року стверджено,що   вартість відновлювального ремонту  становить 23998,01 грн.  

На підставі  викладеного, суд  приходить  до висновку, що  відшкодуванню підлягає матеріальний збиток в    розмірі   29728,4 грн.

Відповідно до  ст. 23 ЦК України   особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. За змістом  ст. 1167 ЦК України  моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю    відшкодовується  особою,  яка її завдала, за наявності вини. В результаті   дій   відповідача ОСОБА_3  позивачу     спричинена   моральна шкода: він зазнав душевних страждань у зв'язку із пошкодженням його майна, був позбавлений  нормального ритму життя, в зв’язку з проведенням ремонту транспортного засобу  був позбавлений можливості   ним користуватись для здійснення підприємницької діяльності. Враховуючи вимоги розумності і справедливості, з врахуванням обставин справи, розміру завданого матеріального збитку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди    слід задовольнити  частково, в розмірі 1000 грн.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує  згідно вимог  ст. 88 ЦПК України, при цьому приймає до уваги те, що  відповідно  до ст. 79  згаданого кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відносяться витрати, пов'язані із  проведенням судових експертиз.

На підставі ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187,  1188,1192  ЦК України,  Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»   від 27.03.1992 року № 6 з наступними змінами,  керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 209,212, 214- 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

                                                            В И Р І Ш И В:

Позов  задовольнити частково.

Стягнути з   ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 -  29728,40 грн. (двадцять дев’ять    тисяч сімсот двадцять вісім  грн. 40 коп.)  на відшкодування   матеріальної шкоди, 1000 ( одну тисячу) грн. на відшкодування    моральної шкоди та 1225 грн. судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання  копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене  в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом десяти  днів з дня його  проголошення.

Суддя:Ничик Г.І.