Справа № 2-627/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28.07.2011 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді Степури А.А., при секретарях Кобзар А.В., Бокатюк Ю.В., Бучинській І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місці Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, де просить винести рішення, яким вселити його в квартиру АДРЕСА_1, яка складається з приміщень 1-4 площею 11,3 кв.м., 1-5 площею 6,8 кв.м. Зобов’язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкод в користуванні 282/1000 частинами будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 та не перешкоджати йому у проведенні будівельних робіт, які він зобов’язаний виконати у відповідності до рішення апеляційного суду Полтавської області від 5.10.2010 року, а саме демонтувати дверні пройоми між приміщеннями 1-3 і 1-4, 1-5 і 1-6 та закласти їх цеглою, в приміщенні 1-4 обладнати вхід, встановивши двійні двері або побудувати тамбур між приміщеннями 1-4 і 1-5 встановити дверний блок, для окремого обігріву приміщень демонтувати існуюче обладнання і в кожній із кімнат обладнати нове газове обладнання.

Свої вимоги, мотивував  тим, що рішенням апеляційного суду Полтавської області від 5 жовтня 2010 року за ним визнано право власності на 282/1000 частини житлового будинку з надвірними побудовами, що розташований по АДРЕСА_1, а саме приміщень 1-4 площею 11,3 кв.м., 1-5 площею 6,8 кв.м., а за відповідачкою визнано право власності на 384/1000 частини цього ж домоволодіння, що складаються з кв. № 1, а саме приміщень 1-3 площею 10,8 кв.м., 1-6 площею 10,3 кв.м., веранди літ. «а»площею 6 кв.м. та зобов’язано його провести певні будівельні роботи для проведення реального розподілу будинку. Після набрання чинності рішенням суду та отримання його копії він звернувся до відповідачки з проханням надати йому доступ в будинок, власником частини якого він являється. Одначе на таке звернення він отримав категоричну відмову і не зважаючи на наявне рішення суду до цього часу не має можливості користуватися власністю та виконати судове рішення в частині проведених необхідних будівельних робіт. Через те, що ним не виконано переобладнання в будинку, які необхідно зробити згідно рішення суду він не має можливості надати доступ в домоволодіння співробітникам МБТІ, в зв’язку з чим не може провести державну реєстрацію належної йому частини будинку. З приводу перешкоджання відповідачкою в користуванні житловим будинком він звертався з письмовою заявою до Крюківського РВ, але йому було рекомендовано звернутися до суду з відповідним позовом. В зв’язку з тим, що протягом значного часу між ним та відповідачкою існують вкрай неприязні відносини, то він впевнений в тому, що інакше як в судовому порядку захистити своє право на користування власністю, а саме частиною будинку по АДРЕСА_1 неможливо, а тому вона змушена звернутися до суду з цим позовом.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 –ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених в позові. Позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, але із-за хвороби надати пояснення не зміг.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали та надали суду заперечення проти позову в якому вказали, що згідно рішення апеляційного суду Полтавської області від 5.10.2010 року ОСОБА_1 повинен виконати переобладнання приміщення, яке йому виділено реально, а до переобладнання він не має права користуватися її приміщеннями та кухнею, а щоб переобладнати і зробити окремий вихід, потрібно не менше 200000 грн., а ОСОБА_1 має борг по аліментах 7000 грн., не працює і не отримує пенсію по інвалідності. З 1998 року ОСОБА_1 проживає в 3-х кімнатній квартирі після того, як покинув сім’ю і пиячив в квартирі матері, де проживає і в цей час після смерті матері і отримав спадщину на квартиру. В будинку, крім відповідачки, проживають ще три сім’ї. Сім’я їхньої дочки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 В кімнатах 1-4 і 1-5 проживають дві сім’ї, а тому ОСОБА_1 спершу повинен виселити ці сім’ї з цих приміщень  потім зробити переобладнання приміщень і створити реальні умови для проживання. При наявності таких обставин суд не має можливості задовольнити його позов, оскільки в його приміщеннях проживають дві сім’ї і він не має доступу до його приміщень з умов для проживання. При наявності реального розподілу будинку ОСОБА_1 не має право користуватися її частиною будинку.  

Суд, вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_2, її представника ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи, дослідивши і проаналізувавши представлені докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.          

В судовому засіданні встановлено, що рішенням апеляційного суду Полтавської області від 5.10.2010 року рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 9.06.2010 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано право власності на житловий будинок з надвірними побудовами по АДРЕСА_1: за ОСОБА_1 на 282/1000 частини, що складаються з квартири № 2, а саме приміщень 1-4 площею 11,3 кв.м., 1-5 площею 6,8 кв.м., що на плані першого варіанту висновку судової будівельно –технічної експертизи № в-3898 від 5.07.2004 року зафарбовано рожевим кольором; за ОСОБА_2 на 384/1000 частини, що складаються з квартири № 1, а саме приміщень 1-3 площею 10,8 кв.м, 1-6 площею 10,3 кв.м., веранди літ. «а»площею 6 кв.м., що на плані першого варіанту висновку судової будівельно – технічної експертизи № в-3898 від 5.07.2004 року зафарбовано синім кольором. Зобов’язано ОСОБА_1 демонтувати дверні пройоми між приміщеннями 1-3 і 1-4, 1-5 і 1-6 та закласти їх цеглою, в приміщенні 1-4 обладнати вхід, встановивши двійні двері або побудувати тамбур, між приміщеннями 1-4 і 1-5 встановити дверний блок. Зобов’язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обладнати квартири № 1 та № 2 самостійними системами опалення газопостачання та електропостачання. Розподіл горища ОСОБА_1 та ОСОБА_2 провести згідно лінії розподілу будинку без побудови перегородки. Зобов’язати ОСОБА_1 для окремого обігріву приміщень 1-3 та 1-6, 1-4 та 1-5 в житловому будинку АДРЕСА_1 демонтувати існуюче обладнання і в кожній із кімнат обладнати нове газове обладнання. Джерело водопостачання та вбиральню на території домоволодіння АДРЕСА_1 залишити в спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.02.2011 року рішення апеляційного суду Полтавської області від 5.10.2010 року залишено без змін.

Відповідно до ст. 391 ЦК України „власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном”.

          Стаття 383 ЦК України передбачає, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання членів своєї сім’ї , інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

          Згідно ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної компенсації.

          В судовому засіданні встановлено, що дійсно відповідач ОСОБА_2 перешкоджає позивачу ОСОБА_1 у вселенні та користуванні 282/1000 частинами будинку (квартиру №2) АДРЕСА_1, право власності на яку визнано за позивачем рішенням апеляційного суду Полтавської області від 05.10.2010 року та перешкоджає виконання вказаного рішення в частині обладнання окремого входу та переобладнання систем опалення, газопостачання та електропостачання. Вказаний факт підтверджується відмовним матеріалом Крюківського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області №17, дослідженим в судовому засіданні, відповідно до якого за заявою ОСОБА_8 щодо неправомірних дій ОСОБА_2  проведено перевірку та винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 03.01.2011 року, з якої вбачається, що ОСОБА_2 перешкоджає ОСОБА_1 користуватись  власністю. При цьому в матеріалах перевірки міститься пояснення відповідача ОСОБА_2, в якому вона вказує, що дійсно вона не допускає позивача ОСОБА_1 в домоволодіння, оскільки не згодна з рішенням апеляційного суду Полтавської області від 05.10.2010 року. Вказані обставини підтвердила в судовому засіданні  відповідач ОСОБА_2 та підтвердила свій намір і в подальшому не допускати позивача до будинку АДРЕСА_1, так як вважає, що він не має права на частину цього будинку, а рішення апеляційного суду Полтавської області від 05.10.2010 року є незаконним.  

За правилами ч.3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Обставин для звільнення від доказування, згідно ст.61 ЦПК України, судом не встановлено.

Суд вважає, що відповідач не надала належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог позивача, оскільки право власності   ОСОБА_1 на 282/1000 частини домоволодіння АДРЕСА_1 визнано рішенням суду, яке залишено в силі касаційною судовою інстанцією і подальше його оскарження не передбачено законодавством, тому позивач має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Так, посилання відповідача та її представника на відсутність грошових коштів та будматеріалів у позивача для проведення переобладнання у будинку АДРЕСА_1 суд не визнає як належний доказ у справі, оскільки ці обставини більш нічим не доведені, позивач та його представник навпаки заявляють про наявність у позивача відповідних матеріалів для проведення відповідних робіт.

Відповідач та її представник посилаються на неможливість задоволення позову ОСОБА_1 з підстав наявної реєстрації в будинку АДРЕСА_1 сім’ї їх дочки: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, без попереднього виселення вказаних осіб з кімнат 1-4 та 1-5 де вони проживають в даний час, однак позивач з цього приводу до суду з відповідним позовом не звертався. Однак, суд вважає дані доводи недоцільними, так як вирішення питання щодо користування, розпорядження  жилим будинком (квартирою), у відповідності до ст.150 ЖК України  є виключним правом громадян, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей.  

Також, представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в судовому засіданні вказав, що позовна заява ОСОБА_1 повинна бути залишена без розгляду, оскільки він вже звертався до суду з даною позовною заявою, яка ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука від 30.11.2010 року залишена без руху, так як ОСОБА_1 не надав доказів, що його право власності на 282/1000 частини домоволодіння зареєстровано у встановленому Законом порядку.  Однак, ОСОБА_1 не виконав дану ухвалу суду, щодо усунення недоліків, тому 17.12. 2010 року ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука, позовна заява ОСОБА_1 визнана судом не поданою і повернута позивачеві. Представник відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 вважає, що позивач ОСОБА_1 в обхід вимог Закону, не виконавши вимоги ухвали суду від 30.11.2010 року, у січні місяці 2011 року подав позов вдруге.

Суд також вважає вказані доводи безпідставними, оскільки у відповідності до ч.5 ст.121 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

У відповідності до ч.1 ст.328 ЦПК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Право власності на 282/1000 частину будинку АДРЕСА_1  визнано за позивачем рішенням апеляційного суду Полтавської області від 05.10.2010 року, тобто у встановленому законом порядку.

Однак, державна реєстрація права власності позивача ОСОБА_1 на 282/1000 частини будинку в органах БТІ можлива тільки  після виконання рішення апеляційного суду Полтавської області від 05.10.2010 року в частині обладнання окремого входу та переобладнання систем опалення, газопостачання та електропостачання і виготовлення відповідної технічної документації на переобладнані приміщення.

У проведені обладнання окремого входу та переобладнання систем опалення, газопостачання та електропостачання перешкоджає позивачу відповідач ОСОБА_2, що не заперечувала остання в судовому засіданні.

В свою чергу вказані обставини, перешкоджають проведенню державної реєстрації в Кременчуцькому МБТІ права власності позивача на 282/1000 частину спірного будинку, про що і вказав позивач при поданні повторної заяви в січня 2011 року. І дана обставина є предметом розгляду в судовому засіданні.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що обставини, які стали підставою для повернення попередньої позовної заяви ОСОБА_1 ним усунуті при повторній подачі повної заяви.    

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що доводи ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, тому позовні вимоги підлягають задоволення в повному обсязі.

Частина 1 статтею 88 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення суд, присуджує з другої сторони понесенні нею і документально підтвердженні судові витрати.

Тому, необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме судовий збір у сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 79, 84, 88, 212, 213, 226,256 ЦПК  України, ст.ст. 319, 321, 386,391,1261,1268 ЦК України, ст.ст. 156,158,162,168,169,170 ЖК України, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням –задовольнити.

Вселити ОСОБА_1 до квартири №2 будинку АДРЕСА_1, яка складається з приміщень 1-4 площею 11,3 кв.м., 1-5 площею 6,8 кв.м.

Зобов’язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні 282/1000 частинами будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 та не перешкоджати ОСОБА_1 у проведенні будівельних робіт, які він зобов*язаний виконати у відповідності до рішення Апеляційного суду Полтавської області від 05 жовтня 2010 року, а саме: демонтувати дверні пройоми між приміщеннями 1-3 і 1-4, 1-5 і 1-6 та закласти їх цеглою; в приміщенні 1-4 обладнати вхід, встановивши двійні двері або побудувати тамбур; між приміщеннями 1-4 і 1-5 встановити дверний блок; для окремого обігріву приміщень демонтувати існуюче обладнання і в кожній із кімнат обладнати нове газове обладнання.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір  у  сумі  8,50  грн. та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  -  37  грн.

Апеляційна скарга  на рішення суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 02.08.2011 року.

Суддя: