Справа № 2-470/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2011 року   Суворовський районний суд м. Херсона у складі головуючого судді                              В.М. Палькової                      

при секретарі                                  Л.Л. Волинець

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство «Українська  страхова компанія «Гарант-Авто»про відшкодування  матеріальної та моральної шкоди спричиненої внаслідок ДТП

В С Т А Н О В И В:

   Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, який уточнив в ході розгляду справи, в якому просить постановити рішення, яким стягнути з відповідачів в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 27 522.00 грн., та в рахунок відшкодування моральної шкоди 70 000.00 грн., мотивуючи тим, що позов витікає з матеріалів кримінальної справи, де позивач є потерпілою від ДТП особою, вказуючи, що вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 04.10.2008 року відповідача ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за ч.2 ст. 286 КК України. Відповідач ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за тек що 11.12.07 року біля 15.40 час. На підставі дорожного листа № 70 керуючи автомобілем «Део Нексія» держномер НОМЕР_1, який належав відповідачеві ОСОБА_2, на автодорозі Одеса –Б.Днестровська Овідіопольського району Одеської області, рухаючись зі швидкістю 100 км/год., не впорався з управлінням автомобіля, та виїхав на зустрічну смугу, де здійснив зіткнення з а/м «Шевроле Лачетті» держномер НОМЕР_2 пасажиром якого була позивач, та внаслідок ДТП  позивачеві було спричинено тілесні ушкодження –у вигляді відкритої ЧМТ з переломом кісток обличчя і основи черепу, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

    Після скоєного ДТП позивач тривалий час з 11.12.07р. по 16.03.08 р. лікувалася, та на протязі останніх років регулярно проходить курси спеціального лікування для усунення наслідків аварії. На досудовому слідстві та при розгляді кримінальної справи в суді вона не заявляла цивільний позов, оскільки погано почувалася, та потребувала  постійного лікування, та на той час  нею не було встановлено розмір шкоди.    За період лікування вона понесла значні витрати на придбання медичних препаратів у розмірі 13 722.00 грн., крім того, у зв’язку з розслідуванням кримінальної справи позивач п’ять разів виїздила з м. Херсона до Овідиополя, для проведення слідчих дій, проходження СМЕ, на що її транспортні витрати склали 4800.00 грн. Крім того, позивач перебуваючи на стаціонарному лікуванні купував продукти харчування великої вартості на суму 9000.00 грн., у зв’язку з чим загальна сума витрат склала 27 522.00 грн.

    Враховуючи характер спричинених позивачеві тілесних ушкоджень, крім фізичних страждань позивачеві було спричинено й моральну шкоду, оскільки внаслідок ДТП було спонівечено її обличчя, та вона вимушена була робити пластичні операції і наявність на обличчі наслідків аварії доставляло їй  моральні страждання, ускладнює роботу в спілкуванні з людьми, оскільки позивач є посадовою особою органів місцевого самоуправління, та позивач відчувала незручності у спілкуванні з громадянами, при участі в публічних заходах, телевізійних зйомках, що прямо входило в її обов*язки і спричинену моральну шкоду позивач оцінює в 70 000.00 грн.

   В судовому засіданні представник позивача, за дорученням ОСОБА_5, та сам позивач підтримали вимоги позову з підстав  в ньому зазначених, та просили позовні вимоги задовольнити, пояснивши, що страхова «Гарант Авто», до якої звернувся позивач в ході судового розгляду, згодна відшкодувати збитки страхового відшкодування добровільно, та представник просив в зазначеній частині позовні вимоги залишити без розгляду.

   Представник відповідача ОСОБА_2, за дорученням ОСОБА_6 позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову.

   Представники відповідача ОСОБА_3, за дорученням ОСОБА_7, ОСОБА_8 та  відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали, вважаючи позов необґрунтованим, та просили відмовити в його задоволенні.

   Представник ПАТ «УСК «Гарант Авто»позовні вимоги не визнав, але не заперечував проти виплати страхового відшкодування поза межами судового розгляду.

    Дослідивши належним чином матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, їх представників, судом встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини, так з матеріалів справи вбачається, що на підставі вироку Овідіопольського районного суду Одеської області від 04.09.2008 року ОСОБА_3 визнано винним за ч.2 ст. 286 КК України  та призначено покарання  у вигляді 4-х років позбавлення волі з іспитовим строком на два роки. Потерпілою по кримінальній справі є ОСОБА_1 позивач по справі. З експертного висновку проведеного в рамках кримінальної справи вбачається, що  внаслідок ДТП  у неї виявлено ВЧМТ – перелом кісток носу і основи черепу, скальпировані рани  лівої частини голови та обличчя, які виникли 11.12.2007 року та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. З копій лікарняних листів, та медичних епікризів вбачається, що позивач тривалий час проходила та проходить курс лікування, з приводу наслідків ДТП. З копії трудової книжки позивача вбачається, що вона з 20.01.1998 року працювала у виконкомі Херсонської міської ради, та на час спричинення їй тілесних ушкоджень при ДТП займала посаду начальника управління економічного розвитку, будучи посадовою особою місцевого самоврядування 9 рангу.

  На період вчинення ДТП, яке мало місце 11.12.2007 року, відповідно до страхового полісу № ВВ / 1597781 цивільно правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 на а/м марки «Деу Нексія»держномер ВН 74-95 ВЕ була застрахована СК «Дженерал Гарант», яка змінила назву з 20.04.2011 року на ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто», та автомобілем «Деу Нексія»держномер НОМЕР_3 на підставі договору оренди № 70 від 04.10.2007 року керував ОСОБА_3

  Відповідно до ч.3  ст. 61 ЦПК України – обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, адміністративній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини, та ч.4 зазначеної статті передбачено, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно –правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

  Згідно до вимог ст. 23 ЦК України –особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, та моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров*я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім*ї чи близьких родичів.

Таким чином  судом з’ясовано, що позивачеві внаслідок ДТП, яке скоїлось з вини відповідача ОСОБА_3 було спричинено шкоду, у вигляді тілесних ушкоджень, після спричинення яких позивач тривалий час проходила лікування та несла витрати на медикаменти, операції, фізичного болю, душевних стражданнях.

В ході розгляду справи представник ПАТ «УСК «Гарант Авто»не заперечував в добровільному порядку відшкодувати страхові збитки позивачеві, пов’язані з лікуванням, у зв’язку з чим представником позивача до суду подано заяву, про залишення позову в частині відшкодування витрат на лікування, без розгляду, про що постановлено судову ухвалу від 19.07.2011 року.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України –моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Вина відповідача ОСОБА_3  підтверджена вироком суду, який набрав чинності.

     Розраховуючи розмір моральної шкоди, суд вважає її позивачем завищеною, та приходить до висновку, що в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню на користь позивача сума в загальному  розмірі 22 550.00 грн., при цьому суд враховує обставини її спричинення, наслідки,  наявність вини, та вважає що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню, в рахунок відшкодування моральної шкоди сума в розмірі 20 000.00 грн.

    Відповідно до вимог ст. 3 ЗУ «Про обов’язкове  страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»- обов’язкове державне страхування цивільно правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної  життю, здоров*ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників, та згідно ст.22.3 зазначеного Закону –потерпілому відшкодовується  також моральна шкода, передбачена п.п.1,2 ч.2 ст. 23 ЦК України і при  цьому страхувальник відшкодовує не більше 5 відсотків ліміту, визначеного у п.9.3 ст.9 цього Закону.

  Ліміт за страховим полісом  № ВВ / 1597781  від 26.06.2007 року складав 51 000.00 грн., 5 відсоток від зазначеного ліміту складає 2 550.00 грн. і суд вважає, що саме ця сума підлягає стягненню з ПАТ «УСК «Гарант Авто»на користь позивача, оскільки це відшкодування передбачено п.1,2 ч.2 ст. 23 ЦК України.

     Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України –кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, користуючись при цьому рівними правами, на засадах змагальності згідно ст. 10 ЦПК України.

     Суд вважає, що ні позивачем ні його представником  не надано суду доказів в частині позову  по затратам на транспортні витрати в розмірі 4800.00 грн., та в частині витрат  на придбання продуктів харчування в розмірі 9000.00 грн., та в цій частині суд знаходить позовні вимоги необґрунтованими.

    З підстав зазначених судом вище суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1

    Що стосується тверджень відповідача ОСОБА_3, та його представників в частині того, що позивач в ході розгляду кримінальної справи надала суду заяву, що не має претензій до зазначеного відповідача, суд не може прийняти їх до уваги, оскільки з копії зазначеної заяви, датованої позивачем 20.08.08 р., вбачається, що  позивач на той час не заявляв до підсудного позову про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, та просив кримінальну справу розглянути  без його участі.

  Крім того, суд звертає увагу на той факт, що після скоєного ДТП ні відповідач ОСОБА_2, ні ОСОБА_3 не повідомили страхову компанію, про спричинення тяжких тілесних ушкоджень позивачеві, внаслідок ДТП, в якій визнано винним ОСОБА_3 за вироком суду.

    Керуючись ст.ст. 23,1167 ЦК України, ЗУ «Про обов’язкове  страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ст.ст. 10,60,212-215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

    Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000.00 грн. ( двадцять тисяч) грн.

    Стягнути з Публічного акціонерного  товариства «Українська страхова компанія  «Гарант Авто», в особі Одеської філії на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди  2550.00 грн. ( дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) грн.

    В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, про стягнення  матеріальної та моральної шкоди спричиненої в наслідок ДТП з ОСОБА_2 –відмовити.

    В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 –відмовити.

    Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в розмірі 1000.00 (одна тисяча) грн.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТСУ ДСА в Херсонській області витрати на ІТЗ в розмірі 120.00 грн.

      Рішення може бути оскаржене в апеляційному  порядку до апеляційного суду Херсонської області  через суд першої інстанції  протягом 10-ти днів з дня його проголошення або в порядку ст. 295 ЦПК України.

СуддяВ. М. Палькова