Справа №  2-342/11  

РІШЕННЯ    

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2011 року                                                                              м.  Городенка

Городенківський   районний   суд  Івано – Франківської  області   у  складі: головуючого – судді                               Гайдича Р.М.,

                 секретаря                               Клим С.Я.,

з участю:

представника позивача                          ОСОБА_2

представника відповідача                     Непіп Х.І.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду  в  м.Городенка  справу  за  позовом  ОСОБА_4 до ДП «Рідний край» ТОВ Агропромислова фірма «Левада» про стягнення коштів за договором оренди транспортного засобу та визнання договору оренди від 04.09.2007 року  дійсним так як він не посвідчений нотаріально ,-

                                                                   ВСТАНОВИВ:

            Позивачка ОСОБА_4,  звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу 19270 грн., за договором оренди автомобіля посилаючись на те, що 04.09.2007 року між нею та відповідачем було укладено в письмовій формі договір оренди автомобіля ВАЗ-2102, 1976 року випуску, державний номер НОМЕР_1. В договорі зазначено орендну плату в розмірі 470 грн., в місяць і до моменту звернення до суду збігло 41 місяць оренди. Зазначила, що сторонами було складено Акт приймання-передачі вказаного ТЗ, згідно якого відповідач отримав вказаний ТЗ у користування, але орендну плату не сплачував, чим не дотримався вимог ст.ст. 527, 545.629 ЦК України. Тому позивачка просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 19270 грн.(470х41) Представник позивача розширив позовні вимоги та просить, ще суд визнати договір оренди ТЗ від 09.04.2007 року дійсним, оскільки даний договір не посвідчений нотаріально з вини відповідача, а саме з вини його колишнього керівника ОСОБА_1, бо той не знайшов у статуті ДП «Рідний край» вимоги про необхідність посвідчення такого договору нотаріально. Представник позивачки у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

          Представник відповідача подала заперечення на позов, та ствердила в судовому засіданні, що ДП «Рідний край» не укладало жодного договору оренди ТЗ з позивачкою, відповідно даний договір є фіктивним. Також зазначила, що при укладенні договору оренди ТЗ за участю фізичних осіб він має бути нотаріально оформленим як того вимагає діюче законодавство, чого не має в даному випадку бо договір та акт прийому-передачі ТЗ укладені в простій письмові формі. Та ще зазначила, що позивачка та тогочасний директор відповідача ОСОБА_1, є чоловіком та дружиною і при справі є копії доручень від 23.09.2006 року термін дії якого до 23.09.2009 року та від 31.03.2010 року з терміном дії до 31.12.2012 року  в яких зазначено, що ОСОБА_1, та ОСОБА_4, мають право керувати та розпоряджатися вказаним ТЗ і кожен може діяти окремо. Також в період з 23.09.2009 року по 31.10.2010 року власник цього ТЗ ОСОБА_5, не давав цим особам доручення на користування цього ТЗ і відповідно в цей період не міг діяти ні зазначений позивачкою договір оренди ТЗ ні будь-який інший від їх імені в інтересах власника цього ТЗ  з чого випливає, що вказані особи постійно користувались даним ТЗ, тому в даному договорі вбачаються корисливі цілі, тобто він був укладений без мети виконання і до отримання позову по цій справі відповідачу нічого не було відомо про існування такого договору оренди ТЗ. Відповідно до ст.215 ЦК даний правочин є нікчемним. Просить позов не задовольняти.

            Суд, заслухавши сторони, покази свідка ОСОБА_5, ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та тогочасним керівником відповідача 04.09.2007 року було укладено договір оренди ТЗ ВАЗ 2102, 1976 р.в., д.н.з.НОМЕР_1 в простій письмовій формі строком до 31.12.2007 року, також було підписано Акт прийому-передачі ТЗ без номеру та дати укладення і без вказання технічного стану вище зазначеного автомобіля який здається в оренду. Свідок ОСОБА_1, ствердив, що користувався цим ТЗ на протязі 2007-2010 років до моменту свого звільнення з підприємства як керівник підприємства згідно договору оренди ТЗ від 04.09.2007 року. Також підтвердив, що в період з 23.09.2009 року до моменту свого звільнення він не переукладав договору оренди зазначеного ТЗ з позивачкою, та ствердив, що йому як керівнику підприємства ДП «Рідний край» дозволив не укладати даний договір в нотаріальній формі працівник юридичного відділу фірми власника, до якого він звертався і прізвища якого він не пам’ятає.

         Відповідно до вимог ч.1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, при цьому ст.216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.   

            У відповідності до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

        Як було встановлено у судовому засіданні, договір оренди транспортного засобу від 04.09.2007 року, укладений з однієї сторони фізичною особою,  не був посвідчений нотаріально як того вимагає ч.2 ст.799 ЦК України, тому такий договір є нікчемним правочином і позовні вимоги задоволенню не підлягають.

           На підставі наведеного, керуючись  ст. ст. 215, 216, 798, 799 ЦК України, ст. ст. 27, 31, 60, 88,  209, 210, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

                                                                 ВИРІШИВ:

            У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 -  відмовити.

      Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд  протягом  10 днів з дня проголошення.

Суддя:Гайдич Р.М.