КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                                                             Справа № 2-145/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 липня 2011 року                                                                                                       м. Макіївка          

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуюча суддя                              Шуляк Л.В.

при секретарі                                        Ходацькій М.В.

за участю представника позивача          ОСОБА_1

представника відповідача                    Попова А.І.          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до прокуратури Донецької області та прокуратури Кіровського района міста Макіївки про визнання незаконную бездіяльності щодо неприйняття процесуального рішення і покладання зобов'язання прийняти процесуальне рішення в порядку, передбаченому статтею 97 Кримінально-процессуального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

          20 вересня 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду з уточненим до початку розгляду справи позовом до прокуратури Донецької області та прокуратури Кіровського района міста Макіївки про визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття процесуального рішення і покладання зобов'язання прийняти процесуальне рішення в порядку, передбаченому статтею 97 Кримінально-процессуального кодексу України, мотивуючи вимоги тим, що при розгляді заяв її представника ОСОБА_1, який мав на те відповідні повноваження, про порушення кримінальних справ відносно посадових осіб житлово-комунальних підприємств міста Макіївки, прокуратурою Кіровського району міста Макіїки у встановленому законом порядку не прийнято процесуальне рішення.

          У судовому засіданні представник позивача –ОСОБА_1, який має відповідні повноваження за нотаріально посвідченою довіреністю фізичної особи, підтримав заявлені вимоги, в обґрунтування яких послався на факти і обставини, викладені в позовних заявах, та пояснив, що він, як представник ОСОБА_3, діючи в інтересах останньої, тричі звертався до органів прокуратури: 19 січня 2010 року до прокурора Кіровського района м. Макіївки, 27 квітня та 12 серпня 2010 року –до прокурора міста Макіївки, яким його заяви були надіслані прокурору Кіровського району міста Макіївки для  розгляду та проведення перевірки, із заявами про вчинення службовими особами товариства з обмеженою відповідальністю «Ремжитлобуд» та комунального підприємства «Север»злочинів. Проте вступереч вимогам статті 97 КПК України прокурор Кіровського района м. Макіївки на його заяви відповідав листами про відсутність підстав для вжиття заходів прокурорського реагування, а не шляхом винесення постанови, як це передбачено законодавством.

Таку бездіяльність посадової особи прокуратури Донецької області - прокурора Кіровського району міста Макіївки представник позивача вважає неправомірною і, посилаючись на наведені обставини, вимоги ст. 55 Конституції України, просить суд зобов*зати прокурора Кіровського району міста Макіївки в порядку, передбаченому статтею 97 Кримінально-процессуального кодексу України, прийняти процесуальне рішення за заявами від 19 січня, 27 квітня та 12 серпня 2010 року про вчинення службовими особами товариства з обмеженою відповідальністю «Ремжитлобуд»та комунального підприємства «Север»злочинів та зобов*язати прокуратуру Донецької області проконтролювати прийняття прокурором Кіровського району міста Макіївки цих процесуальних рішень.

Представник прокуратури Донецької області –помічник прокурора міста Макіївки Попов А.І., який має відповідні повноваження за довіреністю юридичної особи, позов ОСОБА_3 не визнав, пославшись на його безпідставність, та пояснив, що у заявах представника ОСОБА_3 –ОСОБА_1  від 19 січня, 27 квітня та 12 серпня 2010 року міститься інформація про вчинення службовими особами товариства з обмеженою відповідальністю «Ремжитлобуд»та комунального підприємства «Север» злочинів та викладено прохання порушити відносно цих осіб кримінальні справи. Однак  в тексті  цих заяв не були викладені об*єктивні дані, що дійсно свідчили б про ознаки того чи іншого злочину, зокрема не наведена їх об*єктивна та суб*єктивна сторона, тому законних підстав вважати ці заяви саме заявами про злочин у посадових осіб прокуратури Кіровського району міста Макіївки не було. За наведених обставин заяви ОСОБА_3 не могли вважатися такими, по яким обов*язково повинні були прийматися ті чи інші процессуальні рішення, а тому вони були розглянуті у порядку Закону України «Про звернення громадян»і про результати їх розгляду було повідомлено заявника.

Представник відповідача вважає, що посадові особи прокуратури Кіровського району міста Макіївки діяли у відповідності з діючим законодавством,  законні права та інтереси позивача при цьому порушені не були, а тому просить у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

          Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України ),  установив наступне.

          19 січня 2010 року ОСОБА_1, діючий в інтересах ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченої довіреності, звернувся до прокурора Кіровського района міста Макіївки із заявою про вчинення службовими особами товариства з обмеженою відповідальністю «Ремжитлобуд»: директором –ОСОБА_4 та юрисконсультом –ОСОБА_5 злочину. У тексті заяви вказано, що вони, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинили службове підроблення, надіславши до суду під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства «Ремжитлобуд»та комунального підприємства «Макіївтепломережа»про відшкодування матеріальної та  моральної шкоди, завідомо неправдивий документ.

          За  наслідками розгляду данної заяви листом від 19 лютого 2010 року № 09-09 прокурор Кіровського району м. Макіївки Кандзюба В.Ю. повідомив заявника, що вказана у заяві інформація не є документом, який засвідчує факти, які мають юридичне значення та впливають на певні правовідносини, в зв*язку з цим прокуратурою району перевірка в порядку ст. 97 КПК України за фактом внесення ТОВ «Ремжитлобуд»до документу завідомо неправдивих відомостей не проводилась. За результатами перевірки підстав для  вжиття заходів прокурорського реагування не встановлено.

          27 квітня 2010 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до прокурора міста Макіївки із заявою в якій  повідомив про те, що групою посадових осіб, до якої увійшли директор ТОВ «Ремжитлобуд»ОСОБА_4 та юрисконсульт цього підприємства ОСОБА_5,  розпочато рейдерський захват квартири ОСОБА_3, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, при цьому було знищено ордер, дозвіл на перепланування квартир № 5 та № 7  та документи на об*єднання цих квартир. Крім того, в заяві  зазначені обставини про навмисне надання цими посадовими особами до суду завідомо неправдивого документа.

          Вищеназвана заява  11 травня 2010 року прокурором міста Макіївки на підставі ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» була надіслана прокурору Кіровського району м. Макіївки для розгляду та проведення перевірки.

          Листом від 11 червня 2010 року № 09-09  на адресу ОСОБА_1. прокурором Кіровського району міста Макіївки Кандзюбою В.Ю. надіслано листа, у якому повідомлено, що за результатами перевірки факт знищення працівниками ТОВ «Ремжитлобуд»ордеру на квартиру ОСОБА_3 не знайшов свого підтвердження, підстав для вжиття заходів прокурорського реагування не встановлено.

          12 серпня 2010 року ОСОБА_1, діючи в інтересах ОСОБА_3, звернувся до прокурора  міста Макіївки із заявою, в якій просить притягнути до кримінальної відповідальності директора ТОВ «Ремжитлобуд»ОСОБА_4 та юрисконсульта цього підприємства ОСОБА_5, які, вступивши у злочинну змову, зловживаючи службовим становищем, вчинили службове підроблення, надіславши до суду  завідомо неправдивий документ, в якому малась завідомо недостовірна інформація про те, що ОСОБА_3 не зверталась до цього підприємства із заявою з питання залиття її квартири та надання їй документів для визначення суми збитків. Крім того, ОСОБА_1 просив притягнути до кримінальної відповідальності  директора ТОВ «Ремжитлобуд»ОСОБА_4 та директора комунального підприємства  «Север»ОСОБА_8 , які зловживаючи своїм службовим становищем, допустили службову недбалість, яка виразилася у тому, що при передачі житлового фонду не було складено акт-прийому передачі документації по будинку АДРЕСА_1, унаслідок чого всі дозвільні документи на вселення ОСОБА_3 в квартиру були загублені або навмисно знищені. Унаслідок неправомірних дій вищеназваних посадових осіб комунальних підприємств ОСОБА_3 не може реалізувати своє право на приватизацію житла та відремонтувати квартиру.

          Дана заява 18 серпня 2010 року прокурором міста Макіївки на підставі ст. 7 Закону України «Про здвернення громадян»була надіслана прокурору Кіровського району м. Макіївки для розгляду.

Листом від 02 вересня 2010 року № 09-09 прокурор Кіровського району міста Макіївки Кандзюба В.Ю. повідомив заявника, що 19 січня 2010 року та 12 травня 2010 року до прокуратури району надходили аналогічні звернення про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «Ремжитлобуд»за вчинення, на думку заявника, службового підроблення та службову недбалість, за результатами розгляду яких було надано відповіді з необхідними роз*ясненнями. На даний час підстав до проведення додаткових перевірок не встановлено. Заявнику було роз*яснено його право у разі незгоди з прийнятим рішенням, відповідно до ст. 12 Закону «Про прокуратуру», оскаржити його прокурору вищого рівня або до суду.          

Наведені факти та обставини визнані сторонами під час розгляду справи, вони підтверджені наявними у справі документами, тому відповідно до положень ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 92 Конституції України судоустрій, судочинство, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства визначаються виключно законами.

Відповідно до статті 1 Кримінально-процесуального кодексу України діяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури, суду щодо порядку провадження у кримінальних справах регламентується цим Кодексом. Кримінальне судочинство –це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності  органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу –підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Органи прокуратури під час перевірки заяви про злочин та її вирішення,  виконують не владні   управлінські  функції,  а  владні процесуальні функції, а тому данний спір  не  підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Повноваження органів прокуратури  під  час  організації перевірки заяв і повідомлень про злочини та  їх  розгляду  регламентовані Кримінально-процесуальним  кодексом  України.

Чинним кримінально-процесуальним законодавством передбачено спеціальний порядок оскарження до суду рішень про порушення кримінальної справи, відмову в порушенні кримінальної справи та про закриття справи,  лише у випадках, коли таке рішення приймається у вигляді постанови ( статті  99-1, 215, 236-7 КПК України)

Судом встановлено, що за заявами ОСОБА_1 прокуратурою Кіровського району м. Макіївки рішення у вигляді постанов про порушення кримінальної справи або про відмову в порушенні кримінальнох справи не приймались, а тому звернення ОСОБА_3 до суду не може бути розглянуто в порядку кримінального судочинства.

Разом з тим, згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб. На підставі ст. 124 Конституції України юрисдикцію судів поширено на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як передбачено статею 12 Закону України № 1789-Х11 від 5 листопада 1991 року «Про прокуратуру»,  прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому прокурору або до суду.  

Наведена норма Закону не може бути перешкодою у здійсненні судами правосуддя щодо таких правовідносин у порядку цивільного судочинства,  оскільки законодавством не встановлено іншого порядку для оскарження зазначених дій у суді.

Згідно вимог ст. 97 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов*язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню. По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов*язані не пізніше триденного строку прийняти одно з таких рішень: 1) порушити кримінальну справу; відмовити в порушенні кримінальної справи; 3) направити заяву або повідомлення за належністю.

За змістом наведеної норми закону перелік рішень, які можуть бути прийняті по заяві або повідомленню про злочин, є вичерпним.

Відповідно до п. 3 ст. 121 Конституції України, ст.ст. 12,30 Закону України «Про прокуратуру», здійснюючи свої повноваження щодо нагляду за виконанням законів органами дізнання, досудового слідства, прокурор зобов*язаний, зокрема, перевіряти виконання вимог закону про прийом, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень громадян про вчинені злочини.

Згідно ст. 11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб*єктом злочину. Чинним Кримінальним кодексом України передбачено які саме діяння є злочинами, в чому полягає об*єктивна та суб*єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше. Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що у випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об*єктивні дані, що свідчать дійсно про ознаки того чи іншого злочину, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою про повідомлення про злочин і по таким заявам та повідомленням повинні прийматись передбачені законом процесуальні рішення  з винесенням постанов.

Як убачається з тексту заяви представника ОСОБА_3 –ОСОБА_1 від 19 січня 2010 року, заявник повідомляє прокурора Кіровського району м. Макіївки про злочин, який за його думкою, вчинено службовими особами товариства з обмеженою відповідальністю «Ремжитлобуд»: директором –ОСОБА_4 та юрисконсультом –ОСОБА_5, які, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинили службове підроблення, надіславши до суду під час розгляду цивільної справи завідомо підроблений документ ( вих. № 2283 від 28.09.2009 р.),  в якому викладено завідомо неправдиві відомості про те, що заяв ОСОБА_3 до ТОВ «Ремжитлобуд»не надходило. Між тим у заявника мається документальне підтвердження про те, що звернення ОСОБА_3 –заява про залиття її квартири, з проханням скласти відповідний акт та дефекту відомость, мало місце у серпні 2008 року, яке комунальним підприємством отримано 06 серпня 2008 року. Надання підробленого документу суттєво вплинуло на права ОСОБА_3 під час розгляду цивільної справи.

Аналізуючи текст заяви, суд визнає, що в ній заявником вказані ознаки об*єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 366 КК України: вказано документ, який повинен удостовірити подію або факт, який має юридичне значення, який складено та підписано від імени ТОВ «Ремжитлобуд», в якому, на думку заявника, вказані завідомо неправдиві відомості. При цьому вказано спеціальні суб*єкти цього злочину, є  посилання на суб*єктивну сторону –прямий умисел.

З тексту заяв представника ОСОБА_3 –ОСОБА_1 від 27 квітня 2010 року та 12 серпня 2010 року витікає, що заявник повідомляє прокурора міста Макіївки про те, що, крім наведених у заяві від 19 січня 2010 року обставин, є додаткові про те, що посадові особи комунальних підприємств міста Макіївки: товариства з обмеженою відповідальністю «Ремжитлобуд»: директор -  ОСОБА_4 та юрисконсульт - ОСОБА_5 і директор комунального підприємства «Север»ОСОБА_8, зловживаючи своїм службовим становищем, допустили службову недбалість, яка виразилася у тому, що під час передачі КП «Север»житлового фонду на баланс ТОВ «Ремжитлобуд»не було складено акт-прийому передачі документації по будинку АДРЕСА_1 унаслідок чого ордер, дозвіл на перепланування квартир № 5 та  № 7  та документи на об*єднання цих квартир були загублені або навмисно знищені. Унаслідок неправомірних дій вищеназваних посадових осіб комунальних підприємств ОСОБА_3 не може реалізувати своє право на приватизацію житла, відремонтувати квартиру.

Таким чином, на думку суду, у вищеназваних заявах ОСОБА_1 містяться кваліфікуючі ознаки злочинів, передбачених статтіми 364 та 367 КК України: вказано спеціальні суб*єкти цих службових злочинів, ознаки об*єктивної сторони  - неналежне виконання посадовими особами своїх службових обв*язків, зазначені шкідливі наслідки від бездіяльності цих посадових осіб і шкода, яка була завдана охоронюваним законом правам та інтересам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Проаналізувавши встановлені судом фактичні обставини по справі, оцінивши надані сторонами відповідно до правил ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у заявах представника ОСОБА_3 –ОСОБА_1 від  19 січня, 27 квітня та 12 серпня 2010 року про вчинення службовими особами товариства з обмеженою відповідальністю «Ремжитлобуд»та комунального підприємства «Север»злочинів містяться об*єктивні дані що свідчать про ознаки злочинів, передбачених статтями 364, 366 та 367 КК України, а тому визнає, що ці заяви є саме повідомленнями про злочин і по ним посадовою особою прокуратури Донецької області –прокурором Кіровського района міста Макіївки повинні були прийняті процесуальні рішення в порядку статті 97 КПК України з винесенням постанов. За наведених обставин позов ОСОБА_3 в частині визнання неправомірною бездіяльності посадової особи прокуратури Донецької області - прокурора Кіровського району міста Макіївки щодо неприйняття ним процесуального рішення за заявами представника ОСОБА_3 –ОСОБА_1 від 19 січня, 27 квітня та 12 серпня 2010 року  підлягає задоволенню.

Разом з тим, вимоги ОСОБА_3 в частині покладення на прокуратуру Донецької області зобов*язання проконтролювати прийняття прокурором Кіровського району міста Макіївки  процесуальних рішень по вищевказаним заявам не грунтується на законі, а тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.  

Доводи представника відповідача Попова А.І. про те, що в спірних заявах не містилися об*єктивні дані, які б дійсно свідчили  про ознаки злочинів, передбачених статтями 364, 366 та 367 КК України, тому прокурором Кіровського району міста Макіївки вони правомірно розглянуті в порядку Закону України «Про звернення громадян», не відповідають фактичним обставинам справи, тому визнаються судом безпідставними.

          На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями  55, 124 Конституції України, ст. 97 Кримінально-процессуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

          Позов ОСОБА_3 до прокуратури Донецької області та прокуратури Кіровського района міста Макіївки задовольнити частково.

          Визнати неправомірною бездіяльність посадової особи прокуратури Донецької області - прокурора Кіровського району міста Макіївки щодо неприйняття ним процесуального рішення за заявами представника ОСОБА_3 –ОСОБА_1 від 19 січня, 27 квітня та 12 серпня 2010 року про вчинення службовими особами товариства з обмеженою відповідальністю «Ремжитлобуд»та комунального підприємства «Север»злочинів.

          Зобов*язати посадову особу прокуратури Донецької області - прокурора Кіровського району міста Макіївки розглянути заяви представника ОСОБА_3 –ОСОБА_1 від 19 січня, 27 квітня та 12 серпня 2010 року про вчинення злочинів службовими особами товариства з обмеженою відповідальністю «Ремжитлобуд»та комунального підприємства «Север»з прийняттям процесуального рішення у порядку, передбаченому статтею 97 КПК України.

          У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається  Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення –протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

             Суддя: