Справа № 1-465/11

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Октябрський районний суд м .Полтави

Дата документу 06.07.2011

22 червня 2011 року Октябрський районний  суд м. Полтави у складі:

           головуючого - судді                                             Савченка А.Г.

           при секретарі                                                        Дудка А.С.

          за участю прокурора                                      Авраменка М.І.

           підсудної                                                         ОСОБА_1          

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтаві кримінальну справу по обвинуваченню  

            ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,   уродженки і мешканки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, освіта середня, незаміжньої, має на утриманні малолітню дитину, ніде не працює, судимої

  20 лютого 2006 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 185 КК України (далі - КК) на 1 рік позбавлення волі з звільненням від відбування покарання з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК з іспитовим строком на 1 рік;

  29 червня 2006 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК на 2 роки позбавлення волі з звільненням від відбування покарання з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК з іспитовим строком на 1 рік. 13 березня 2007 року за постановою цього ж суду іспитовий строк скасовано і засуджену направлено в місця позбавлення волі для відбування покарання;

  2 квітня 2007 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. ч. 2 і 3 ст. 185, 69, 70 КК  на 2 роки 1 місяць позбавлення волі, звільненої 4 вересня 2008 року умовно-достроково на невідбутий строк 5 місяців 26 днів

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в :

               Епізод № 1. 29 січня 2011 року, приблизно о 08 год. 30 хв., підсудна ОСОБА_1, перебуваючи у відділенні пошти, що по вул. Артема, 45 в м. Полтаві, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрала з жіночої сумки потерпілої ОСОБА_2, залишеної на столі без нагляду,  мобільний телефон «Samsung X10»вартістю 210 грн., в якому знаходилася карта оператора мобільного зв’язку МТS вартістю 20 грн., та гроші  в сумі 550 грн., чим спричинила потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 780 грн.  

                    Епізод № 2. 19 січня 2011 року, приблизно о 16 год., вона ж, перебуваючи біля будинку № 6, що по провулку Горбанівський в м. Полтаві, повторно, відкрито, вирвавши його з рук потерпілого, заволоділа мобільним телефоном «Nokia X-3»вартістю 960 грн. з карткою оператора мобільного зв’язку «Київстар»вартістю 20 грн., на рахунку якої знаходились кошти в сумі 50 грн., завдавши неповнолітньому потерпілому ОСОБА_3, якому він належить, збитку на загальну суму 1030 грн.  

Допитана в суді підсудна ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів визнала повністю, підтвердивши факти їх скоєння злочинів,  за обставин, викладених вище, щиро розкаялася в цьому та просила її суворо не карати.

Факт вчинення злочинів за вказаних обставин підтвердили також потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а. с. 16, 30), чиї показання були досліджені в суді в порядку статті 306 КПК України.

Оскільки фактичні обставини справи та розмір цивільного позову ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає та їм роз’яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

               Суд кваліфікує дії підсудної: по епізоду № 1 за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки вона таємно, повторно викрала чуже майно потерпілої, тобто вчинила крадіжку; по епізоду № 2 - за ч. 2 ст. 186 КК України, так як вона  повторно вчинила відкрите викрадення чужого майна  потерпілого.

               Обставинами,  які пом’якшують покарання підсудної, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, а також добровільне відшкодування завданого збитку шляхом повернення вкраденого.  Такою ж обставиною суд розцінює наявність на її утриманні малолітньої дитини.

               Обставин, які  обтяжують її покарання, суд не знаходить.

               Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винної та обставини, що впливають на призначення покарання.

               Суд враховує, що один із скоєних підсудною злочинів відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України являється тяжким.

                    При призначенні покарання суд враховує характер вчинених підсудною злочинів,   характеристику її особи,  наявність у неї непогашених судимостей за попередніми вироками, обставини, що пом’якшують покарання і відсутність тих, які його обтяжують, наявність на її утриманні малолітньої дитини, її поведінку як під час вчинення злочинів, так і після цього, і приходить до висновку, що їй має бути призначене покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

          З урахуванням наведеного суд вважає за можливе звільнити підсудну від відбування покарання з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України.

               Цивільний позов по справі не заявлений, судових витрат по справі немає.

           Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 81 КПК України.

               Керуючись статтями   321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

               ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених  ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 186 КК України і засудити її:

          за ч. 2 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі;

          за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

               На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1  ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_1 обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

               Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженої ОСОБА_1  у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін.

                Речові докази, які передані на зберігання потерпілим, повернути їм же (а. с. 18, 45).     

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

               Суддя                                                                                            А.Г.Савченко